NASAMS

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Norwegian Advanced Surface to Air Missile System
NASAMS 1, Bodø, 2005.jpg
Пускова система NASAMS
Тип зенітна ракетна система
Походження Норвегія Норвегія
Історія використання
На озброєнні 1998—
Оператори Норвегія, Іспанія, Нідерланди, Фінляндія, Чилі, США
Історія виробництва
Розробник Kongsberg Defence & Aerospace та Raytheon
Виробник Kongsberg Defence & Aerospace
Характеристики
Дальність вогню
Ефективна 30 км (NASAMS 2)

Commons-logo.svg NASAMS у Вікісховищі

NASAMS (англ. Norwegian Advanced Surface to Air Missile System — норвезька вдосконалена ракетна система земля — повітря) — розподілена та мережева складова протиповітряної оборони. NASAMS стала першою наземною системою, де були використані ракети AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium Range Air-to-Air Missile — вдосконалена ракета повітря — повітря) та перша на Заході ракетна система з наведенням за локатором. Використані в системі ракети називають SL-AMRAAM (Surfaced Launched AMRAAM — запущені з землі AMRAAM)[1].

NASAMS — ЗРК середньої дальності. Основне призначення — знищення повітряних об'єктів супротивника на середніх та малих висотах за будь-яких метеорологічних умов. Розробка норвезької компанії «Norwegian Kongsberg» і американської «Raytheon». Він створювався для заміни ЗРК «Hawk», що стоїть на озброєнні норвезьких ЗС.

Історія створення і виробництва[ред. | ред. код]

Пускова установка NASAMS на шасі вантажівки Scania 113H.

Проектування розпочалося в 1989 році. Розробка проекту закінчена до 1993 року. Тоді ж приступили до полігонних випробувань нового ЗРК СД. У 1994 році «NASAMS» стає на озброєння норвезьких військово-повітряних сил. З метою зниження собівартості, при створенні «NASAMS» відбулася глибока модернізація наявних на озброєнні комплексів і систем. Відбулась уніфікація зенітних ракет — були використані ракети «AMRAAM», що належать до класу «повітря — повітря» (AIM-120A), розроблені американською компанією «Hughes Aircraft». Згодом до виробництва ракет приєдналася «Raytheon». А в 1997 році «Hughes Aircraft» увійшла до складу «Raytheon».

Виявленням повітряних об'єктів супротивника займається модернізована радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-36A», управлінням вогнем комплексу — модернізована СКВ «NOAH». Дане обладнання РЛС і СКВ використовувалися на ЗРК СД «Hawk», що серійно випускався з 1959 року.

NASAMS, розроблений як заміна ЗРК «Improved Hawk», призначався для протидії маневреним аеродинамічним цілям на середніх висотах. Випробування показали високу ефективність нового комплексу і можливість протидії крилатим ракетам. NASAMS стає системою протиповітряної оборони середнього радіуса. Бойові можливості норвезької системи перевершили можливості попередника «Improved Hawk». Збільшили можливості супроводу і ураження цілей, знижений час реакції системи та час підготовки системи до застосування, за рахунок застосування нових технологій, компактності і мобільності зменшена кількість особового складу бойового розрахунку. Завдяки високій уніфікації, з'явилася можливість сполучення з іншим обладнанням та системами.

Основна одиниця — взвод. Один взвод «NASAMS» — 3 ПУ, які несуть 18 ракет AMRAAM, одна радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-64», один ПКВ. Бойова (тактична) одиниця — батарея. Одна батарея — 3 взводи — 9 ПУ, 54 ракети, три РЛС, які мають технічну можливість об'єднання в єдину інфомережу, де одна РЛС може працювати як всі три РЛС, і три ПКВ. На одному з ПКВ розміщується КП батареї. Він отримує ЦВ від вищого штабу та передає на інші ПКВ. Час залпу батареї всім боєкомплектом — не більше 12 секунд.

Склад системи[ред. | ред. код]

Ракети AMRAAM[ред. | ред. код]

Докладніше: AIM-120 AMRAAM
Схема ракет AIM-120A
Відкритий пусковий контейнер NASAMS

Керована ракета «AMRAAM» має нормальну аеродинамічну схему з хрестоподібними рулями і крилом. ЗКР «AIM-120A» має комбіновану систему наведення. На початковій ділянці польоту — командно-інерційне управління, на кінцевій ділянці польоту — активне радіолокаційне самонаведення.

При маневрі цілі до ПКВ подаються на ракету команди з корекції польоту по змінним координатам цілі. При відсутності маневрів біля цілі, ЗКР йде в автономному режимі, використовуючи інерційний блок. Антена прийому команд з ПКВ на ЗКР виконана в сопловому блоці. З антени сигнал передається у приймач зв'язку командної лінії. РЛС самонаведення захоплює ціль на відстані до 20 кілометрів. Після захоплення, ракета переходить на режим активного самонаведення. На той час на борт ракети встановлювали потужну обчислювальну машину (тактова частота 30МГц). Бойова частина — осколково-фугасної спрямованої дії. Підривник або контактний, або активний радіолокаційний.

Пускова установка[ред. | ред. код]

Пускова установка NASAMS.

ПУ виконане на шасі автомашини з підвищеною прохідністю Scania P113. Весь час ракети знаходяться у ТПК. Вони розміщені в пакеті з 6 ТПК. Для завантаження ракет в ТПК до складу комплексу входить спецмашина заряджання. Для здійснення залпу ТПК піднімаються на фіксований вертикальний кут у 30 градусів. При русі вертикальний кут ТПК дорівнює 0.

РЛС «AN/TPQ-64»[ред. | ред. код]

Докладніше: AN/MPQ-64 Sentinel

AN/TPQ-36 є багатофункціональною РЛС. Створена на базі РЛС «AN/TPQ-36A». Можливості — пошук, виявлення і впізнання до 60 повітряних об'єктів і наведення на визначені цілі до 3 ЗКР. РЛС імпульсно-доплерівська з фазованими антенними і вбудованим блоком «Mk.XII» визначення приналежності. Робота РЛС — кругове обертання антени з електронним скануванням. Управління роботою здійснює потужний обчислювальний блок ПКВ. РЛС створює голкову діаграму спрямованості з мінімальним рівнем бічних пелюсток, може стискати імпульси, проводити селекцію цілей і вибирати необхідний сигнал і його потужність.

Багатоцільовий пульт складається з двох продубльованих робочих місць. Кожне місце забезпечене 3 моніторами, два з них показують повітряно-бойову обстановку, третій показує стан готовності всього комплексу.

Живучість NASAMS[ред. | ред. код]

Для забезпечення живучості всього комплексу, пускові можуть роззосереджуватися від ПКВ або РЛС на дальності до 25 кілометрів. Зв'язок між елементами комплексу може підтримуватися як по дротовій, так і по бездротовій лінії зв'язку. Для забезпечення зв'язку використовуються комутаційні системи від компанії «Thales Communication», побудовані на комутаторі TAS 300.

Модифікації[ред. | ред. код]

На 2000 рік вартість одного взводу NASAMS була оцінена у $14 мільйонів. ЗРК СД використовується для ППО авіаційних баз Норвегії.

NASAMS II
модифікація (модернізація) базового варіанту ЗРК СД. Прийнятий на озброєння у 2007 році. Склад 1 батареї — 12 ПУ з 72 ракетами, 8 РЛС, 1 ПКВ і 1 машини тактичного управління. Пускові встановлені на нових шасі «Bv 206». Комплекс отримує покращене програмне забезпечення, сумісне з використовуваними системами зв'язку.
HUMRAAM
американський аналог для ЗС Сполучених Штатів. Проект 559. Для поліпшення бойової ефективності та підвищення мобільності ТПК з ракетами встановили на полегшені шасі з підвищеною прохідністю. Перші випробування пройшли у 1997 році.
SLAMRAAM
американський варіант для потреб морської піхоти. Розробка «Raytheon». Початок розробки у 1990 роках — програма CLAWS. У 2001 році МП укладає контракт на повноцінну розробку комплексу. У 2000 роках ЗРК СД SLAMRAAM розробляли, допрацьовували, закривали і т. д. МП скасував замовлення, зате розробка продовжилася для МО США. Комплекс отримує оновлену ракету AIM-120C7. Проект закривають у 2011 році, з можливістю дофінансування розробки у 2012–2013 роках. Комплекси будуть взяті на озброєння для екстрених заходів у певній кількості. Очікувалося, що перші поставки пройдуть у 2012 році. ПУ виконані на шасі машин «HMMWV», використовується РЛС «Sentinel».
SLAMRAAM EX
остання розробка комплексу компанією «Raytheon». З особливостей — підвищена дальність ураження і використання двох видів ракет для малої дальності і середньої дальності відповідно.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Дальність: від 2.5 до 40 км
  • Висота цілі: від 30 м до 16 км
  • Час реагування: 10 с
  • Час розгортання/згортання: 15/3 хв
  • Швидкість цілі: до 1000 м/с
  • Зенітні керовані ракети:
    • Вага ЗКР: 150.7 кг
    • Вага бойової частини: 22 кг
    • Довжина ЗКР: 3.6 м
    • Діаметр: 17.8 см
    • Швидкість ЗКР: до 1020 м/с
    • Перевантаження: до 40 g
  • Час напрацювання: 300 годин

Оператори[ред. | ред. код]

NASAMS експортували до Іспанії, Фінляндії, та Нідерландів. Уряд Чилі також замовив системи NASAMS[2] [3][4].

Декілька систем NASAMS використовували для охорони повітряного простору навколо Білого дому та для охорони повітряного простору над містом Вашингтон під час інаугурації Президента США в 2005 році[5][6]

  •  Австралія — Березень 2019, міністр оборони Крістофер Пайн і міністр оборонної промисловості Лінда Рейнольдс сказали, що буде запущене місцеве збирання NASAMS-3, вартість проєкту $2.5 міліарди австралійських доларів.[7]
  • Чилі Чилі — Замовлено в 2011.
  • Фінляндія Фінляндія — Обрала NASAMS-2 у 2009.[8][9]
  • Індонезія Індонезія — Станом на 2020 дві батареї NASAMS-2 були доставлені і стали на службу.[10]
  • Литва Литва — Найновіша версія батареї – NASAMS-3 – була доставлена в червні 2020, і ще одна в жовтні.[11][12]
  • Нідерланди Нідерланди — Дві батареї в 2006, кожна складається з 1 центру керування вогнем, 1 радара і 3 пускових.[13][14]
  • Норвегія Норвегія — NASAMS-2 і NASAMS-3[9]
  • Іспанія Іспанія — Чотири пускові були придбані в 2003.[9][15]

Австралія[ред. | ред. код]

На початку червня 2022 року компанія Kongsberg Defense Australia повідомила, що до країни прибула перша партія пускових установок Mk 2 Canister Launcher для протиповітряної системи NASAMS[16].

Литва[ред. | ред. код]

20 жовтня 2016 року була підписана технічна угода на придбання пускових установок комплексів NASAMS та ракет до них. Угода була підтримана міністерством національної оборони Литви та міністерством оборони Королівства Норвегії. Угодою передбачено, що постачання обладнання і ракет буде завершене до 2020 року. Очікувана вартість угоди — до €100 млн[17].

В червні 2020 року Збройні сили Литви отримали зенітно-ракетні комплекси NASAMS від Норвегії. Комплекси передані батальйону протиповітряної оборони[18].

Наприкінці жовтня 2020 року ЗРК NASAMS були офіційно прийняті на озброєння литовської армії[19].

Завдяки придбанню NASAMS буде модернізована і використовувана зараз в литовських ЗС система ППО ближньої дальності RBS 70. Обидві системи будуть інтегровані в єдиний систему протиповітряної оборони республіки[19].

Можливі[ред. | ред. код]

19 листопада 2020 року стало відомо, що Угорщина підписала угоду на закупівлю зенітних ракетних систем NASAMS виробництва консорціуму американської Raytheon і норвезької групи Kongsberg, вартістю близько $1 млрд. Нові системи постачатимуться з 2023 року і призначені для заміни застарілих радянських зенітних ракетних комплексами «Куб», які експлуатуються з 1976 року[20].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 26 жовтня 2012. 
  2. Rapid Fire: 2010-06-22. Defense Industry Daily. 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 25 червня 2010. 
  3. Air defence contract with the Netherlands. Архів оригіналу за 7 квітня 2008. Процитовано 26 жовтня 2012. 
  4. Dutch Order NASAMS-SLAMRAAM Air Defense Systems. Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 26 жовтня 2012. 
  5. Lund, Elisabeth (16 лютого 2006). Norske våpen vokter presidenten. Økonomisk Rapport (Norwegian). Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 24 червня 2012. 
  6. Christensen, Maj. Ola K. (8 березня 2005). The Norwegian Solution!. Battle Griffin 2005 (Norwegian). Архів оригіналу за 16 листопада 2005. Процитовано 24 червня 2012. 
  7. LaPorta, James (8 листопада 2017). Raytheon, Australia ink first deal for ground-based air defense system. UPI. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 25 березня 2019. 
  8. Finland selects KONGSBERG/Raytheon air defence system. www.kongsberg.com. 29 квітня 2009. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  9. а б в NASAMS Air Defence System - promotional material. www.kongsberg.com. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 30 липня 2018. 
  10. Indonesia receives, deploys first NASAMS 2 air defense system. asiapacificdefensejournal.com. 16 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 29 січня 2021. 
  11. Lithuania takes delivery of NASAMS Norwegian air defense missile system. Army Recognition. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020. 
  12. NASAMS medium-range air defence system officially handed over to the Lithuanian Armed Forces. kam.lt. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 3 листопада 2020. 
  13. Army Ground Based Air Defence System. www.defensie.nl (нід.). 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  14. Air defence contract with the Netherlands. www.ksat.no. 6 грудня 2006. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  15. Spanish Army Conducts Successful NASAMS Live-Fire Exercise. www.defense-aerospace.com. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 30 липня 2018. 
  16. Австралія отримала перші пускові установки NASAMS Mk 2. Мілітарний. 8 червня 2022. 
  17. Lithuania signed a technical agreement with Norway on procurement of components and missiles of mid-range Norwegian advanced surface to air missile system. Ministry of National Defence Republic of Lithuania. 2016.10.21. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016. 
  18. Safronov Taras (21 червня 2020). Литва отримала ЗРК NASAMS III. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  19. а б Kongsberg офіційно передала литовській армії ЗРК NASAMS. Ukrainian Military Pages. 31 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
  20. Угорщина підписала угоду на придбання ЗРК NASAMS. Ukrainian Military Pages. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 30 листопада 2020. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]