Туманність Кільце
| Емісійна туманність | |
|---|---|
| Планетарна туманність | |
 | |
| Дані спостережень: епоха J2000.0 | |
| Пряме піднесення | 18г 53х 35.079с[1] |
| Схилення | +33° 01′ 45.03″[1] |
| Відстань |
(700+450 −0.7[2][3] св. р. |
| Видима зоряна величина (V) |
8.8[4] |
| Видимі виміри (V) | 230″ × 230″[2] |
| Фізичні характеристики | |
| Радіус |
1.3+0.8 −0.4 св. р. |
| Абсолютна зоряна величина (V) |
-0.2+0.7 −1.8 |
| Позначення |
M 57, NGC 6720, |
| Відкривач | де Пелепуа Антуан Дарко |
| Дата відкриття | 3-5 січня 1779 |
| Див. також: Списки туманностей | |
Туманність Кільце (також знана як NGC 6720 та Мессьє 57) знаходиться в сузір'ї Ліри. Це один з найвідоміших прикладів планетарних туманностей — газової оболонки навколо центральної зорі. Оболонка складається в основному з атомів водню та гелію, що знаходяться в іонізованому стані завдяки ультрафіолетовому випромінюванню центральної зірки. Атоми різних елементів випромінюють світло різних довжин хвиль, причому найчастіше в заборонених лініях. Скраю туманність має червоний колір, який випромінюється азотом, сіркою і воднем, ближче до центру зелений і блакитний кольори дають водень та іонізований кисень, а синій колір в центрі кільця випромінює іонізований гелій. Такий розподіл кольорів пояснюється тим, що інтенсивність випромінювання і температура газу падають при віддаленні від центральної зірки.
Історія відкриття[ред. | ред. код]
Туманність була відкрита Антуаном Дарко де Пелепуа в 1779 р.
Цікаві характеристики[ред. | ред. код]
«Туманність Кільце» має вигляд злегка витягнутого кільця, що лежить навколо центральної зірки. Радіус туманності становить близько третини світлового року. Якщо припустити, що туманність безперервно розширювалася, зберігаючи нинішню швидкість 19 км/с, то її вік можна оцінити приблизно в 5500 років.
Туманність перебуває на відстані 0.61 кілопарсек (2000 світлових років) від Землі. М57 підсвічується білим карликом з видимою зоряною величиною 15,8. Він був відкритий в 1800 році Фрідеріком фон Ханом.
Спостереження[ред. | ред. код]
Планетарна туманність «Кільце» — один з найпопулярніших об'єктів аматорських астрономічних спостережень. І ця популярність заслужена. Туманність яскрава, добре видима навіть в умовах міської засвітки, доступна для спостережень майже в будь-який час року (хоча краще всього влітку), має характерну форму, незвичну для об'єктів далекого космосу.
М57 може бути знайдена між γ і β Ліри навіть в потужний бінокль. Вона видима як еліптична плямочка з досить різкими краями. У телескоп помірної апертури (80-127 мм) при великому збільшенні добре помітно падіння яскравості в центрі туманності, що робить М57 схожим на овальне кільце диму. Знавці медичних мікроскопічних спостережень говорять, що М57 схожа за виглядом на еритроцит.
Центральна зірка, яка підсвічує туманність, дуже тьмяна — всього 15m і для того, щоб її побачити, потрібен дуже солідний інструмент апертурою не менш 400—450 мм. Деякі спостерігачі стверджують, що така велика апертура дозволяє вловити різницю в колірному тоні внутрішньої і зовнішньої частини кільця (зеленувата і рожева). Такий же телескоп буде потрібно, щоб на межі його проникнення помітити в чотирьох-п'яти кутових хвилинах на північний захід від М57 притлумлену галактику IC 1296 яскравістю 14.3m.
Сусіди по небу з каталогу Мессьє[ред. | ред. код]
- M56 — (на південний схід, у напрямку на β Лебедя) неяскраве кулясте скупчення;
- M29 — (на схід, в Лебедя) небагате розсіяне скупчення;
- M13 — (на захід, в Геркулесові) знамените Кулясте Скупчення Геркулеса;
- M92 — (на північний захід, у Геркулесі) ще одне кулясте скупчення;
Послідовність спостереження в «Марафоні Мессьє»[ред. | ред. код]
Зображення[ред. | ред. код]
.jpg)
.png)
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туманність Кільце |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б SIMBAD Astronomical Database. Results for Messier 57. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 19 грудня 2006.
- ↑ а б O'Dell, C. R.; Balick, B.; Hajian, A. R.; Henney, W. J.; Burkert, A. (2002). Knots in Nearby Planetary Nebulae. Astronomical Journal. 123 (6): 3329—3347. Bibcode:2002AJ....123.3329O. doi:10.1086/340726.
- ↑ Harris, Hugh C.; Dahn, Conard C.; Canzian, Blaise; Guetter, Harry H.; Leggett, S. K.; Levine, Stephen E.; Luginbuhl, Christian B.; Monet, Alice K. B.; Monet, David G.; Pier, Jeffrey R.; Stone, Ronald C.; Tilleman, Trudy; Vrba, Frederick J.; Walker, Richard L. (2007). Trigonometric Parallaxes of Central Stars of Planetary Nebulae. Astronomical Journal. 133 (2): 631—638. Bibcode:2007AJ....133..631H. doi:10.1086/510348.
- ↑
Murdin, P. (2000). Ring Nebula (M57, NGC 6720). У Paul Murdin (ред.). Encyclopedia of Astronomy and Astrophysics. Institute of Physics Publishing. Bibcode:2000eaa..bookE5323. doi:10.1888/0333750888/5323. ISBN 0333750888. Article ID #5323.
{{cite book}}: Перевірте довжину|bibcode=(довідка)
Зовнішні посилання[ред. код]
- NGC 6720 в Новому загальному каталозі: англійською, французькою
- Інформація про NGC 6720 в каталозі Revised NGC and IC Catalog(англ.)
- NGC 6720 в базі SIMBAD(англ.)
- NGC 6720 в базі Vizier(англ.)
- NGC 6720 в базі NASA Extragalactic Database(англ.)
- Бази даних про об'єкти NGC/IC(англ.)
- SEDS: Messier Object 57
- Infrared Ring Nebula, APOD 2005 March 1911
Новігатори[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||
