OFDM
| Методи модуляції |
|---|
| Аналогова модуляція |
| AM · ЧМ (FM) · ФМ (PM) · QAM · SSB |
| Цифрова модуляція |
| АМн · ФМн · ЧМн · GMSK OFDM · COFDM · TCM |
| Імпульсна модуляція |
| АІМ[en] · ДМ · ІКМ · ΣΔ · ШІМ · ЧІМ · ФІМ |
| Розширення спектра |
| DSSS · FHSS |
| Див. також: Демодуляція |
OFDM (англ. Orthogonal Frequency-Division Multiplexing) — це метод мультиплексування (поєднання кількох потоків даних в один спільний простір), який підрозподіляє заданий радіоспектр на набір ортогональних піднесних[1], через які передається інформація.
Вхідний потік даних поділяється на кілька паралельних підпотоків, кожен з яких передається з меншою швидкістю ніж початковий вхідний.
Кожен підпотік передається на окремій піднесній і модулюється, наприклад, квадратурно-амплітудною модуляцією. Окрім того, кожен промодульований цифровий підпотік є ортогональним один до одного. Це виключає взаємні завади між підпотоками та дозволяє використовувати частотний спектр максимально щільно без потреби додаткового простору між піднесними.
Принцип розміщення піднесних[ред. | ред. код]
OFDM сигнал формується гармонійними піднесними, які рознесені за частотою на рівні частотні інтервали (в цьому випадку має місце еквідистантне розташування піднесних).
При еквідистантному розташуванні частот смуга частот OFDM сигналу ділиться на підканалів, ширина яких , де — тривалість сигнальної вибірки, над якою виконується операція швидкого перетворення Фур'є (символьний інтервал).
Отже, якщо записати вираз для частотного інтервалу між піднесними у вигляді , то випадок буде відповідати OFDM.
Загальна смуга частот, яку займають N ортогональних частотних підканалів OFDM, описується виразом: .
Передавач[ред. | ред. код]
Приймач[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2019) |
Недоліки OFDM[ред. | ред. код]
Умова ортогональності піднесних крім важливих переваг обумовлює і недоліки методу OFDM[1]:
- обмежена спектральна ефективність при використанні широкої смуги частот;
- неможливість маневру частотою піднесних для відлаштування від зосереджених за спектром завад;
- чутливість до допплерівського зсуву частоти, що знижує можливості реалізації високошвидкісного зв'язку з рухомими об'єктами.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Слюсар, Вадим. (2013). Неортогональное частотное мультиплексирование (N-OFDM) сигналов. Часть 1.. Технологии и средства связи. – 2013. - № 5. с. С. 61 – 65. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 14 липня 2019.
|
Це незавершена стаття пов'язана з радіо. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |