OFDM
| Методи модуляції |
|---|
| Аналогова модуляція |
| AM · ЧМ (FM) · ФМ (PM) · QAM · SSB |
| Цифрова модуляція |
| АМн · ФМн · ЧМн · GMSK OFDM · COFDM · TCM |
| Імпульсна модуляція |
| АІМ · ДМ · ІКМ · ΣΔ · ШІМ · ЧІМ · ФІМ |
| Розширення спектра |
| DSSS · FHSS |
| Див. також: Демодуляція |
OFDM (англ. Orthogonal Frequency-Division Multiplexing) — це метод мультиплексування (поєднання кількох потоків даних в один спільний простір), який підрозподіляє даний радіоспектр на набір ортогональних піднесучих[1], через які передається інформація.
Вхідний потік даних поділяється на кілька паралельних підпотоків, кожен з яких передається з меншою швидкістю ніж початковий вхідний.
Кожен підпотік передається на окремій піднесучій і модулюється, наприклад, квадратурно-амплітудною модуляцією. Окрім того, кожен промодульований цифровий підпотік є ортогональним один до одного. Це виключає взаємні завади між підпотоками та дозволяє використовувати частотний спектр максимально щільно без потреби додаткового простору між піднесучими.
Принцип розміщення піднесучих[ред. | ред. код]
OFDM сигнал формується гармонійними піднесучими, які рознесені за частотою на рівні частотні інтервали (в цьому випадку має місце еквідистантне розташування піднесучих).
При еквідистантному розташуванні частот смуга частот OFDM сигну ділиться на підканалів, ширина яких , де — тривалість сигнальної вибірки, над якою виконується операція швидкого перетворення Фур'є (символьний інтервал).
Отже, якщо записати вираз для частотного інтервалу між піднесучими у вигляді , то випадок буде відповідати OFDM.
Загальна смуга частот, яку займають N ортогональних частотних підканалів OFDM, описується виразом: .
Передавач[ред. | ред. код]
Приймач[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2019) |
Недоліки OFDM[ред. | ред. код]
Умова ортогональності піднесучих крім важливих переваг обумовлює і недоліки методу OFDM[1]:
- обмежена спектральна ефективність при використанні широкої смуги частот;
- неможливість маневру частотою піднесучих для відлаштування від зосереджених за спектром завад;
- чутливість до допплерівського зсуву частоти, що знижує можливості реалізації високошвидкісного зв'язку з рухомими об'єктами.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Слюсар, Вадим. (2013). Неортогональное частотное мультиплексирование (N-OFDM) сигналов. Часть 1.. Технологии и средства связи. – 2013. - № 5. с. С. 61 – 65.
|
Це незавершена стаття пов'язана з радіо. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
