O Fortuna

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

O Fortuna (укр. «О, доле!») — середньовічна латинська[en] вагантська поема, написана на початку XIII століття, частина колекції, відомої як Кодекс Буранус. Текст твору висловлює жалість на долю та порікання на Фортуну, уособлюючу удачу в давньоримській та грецькій міфології.

У 193536 роках, для віршу «O Fortuna» німецьким композитором Карлом Орфом була створена музична композиція в складі «Fortuna Imperatrix Mundi», яка відкриває та закриває перехід[en] його кантати «Carmina Burana».[1][2]

Текст поеми[ред. | ред. код]

«O Fortuna» в рукописі «Кодекс Бурануса» (зберігається в Баварській державній бібліотеці). Вірш займає на сторінці останні шість рядків.
«

О, доле!
Як місяць
ти мінлива,
постійно то ростеш
то зникаєш;
Робиш ненависним життя,
спочатку озлобляєш,
а потім приласкаєш,
не дозволяючи осягнути розумом тебе;
Будь-то бідність,
а чи влада
все це розтане, як лід.

Доля — жорстока
і порожня,
Ви лише кружляюче колесо
лих;
Благополуччя марне,
воно завжди перетворюється в ніщо,
таємно
та завуальовано
наздоганяючи всякого;
Але я граючи повертаюся
незахищеною спиною
до твоїх лиходійств.

У здоров'ї
чи доброчесності
вона завжди проти мене,
Приголомшує
та виснажує;
Вічно в рабстві.
І в цю годину
без зволікання
б'є по струнах серця;
Цим приводить у зневіру
кожного, навіть сильного
І всі плачуть разом зі мною!


Оригінальний текст(лат.)

O Fortuna
velut luna
statu variabilis,
semper crescis
aut decrescis;
vita detestabilis
nunc obdurat
et tunc curat
ludo mentis aciem,
egestatem,
potestatem
dissolvit ut glaciem.

Sors immanis
et inanis,
rota tu volubilis,
status malus,
vana salus
semper dissolubilis,
obumbrata
et velata
michi quoque niteris;
nunc per ludum
dorsum nudum
fero tui sceleris.

Sors salutis
et virtutis
michi nunc contraria,
est affectus
et defectus
semper in angaria.
Hac in hora
sine mora
corde pulsum tangite;
quod per sortem
sternit fortem,
mecum omnes plangite!


»

Примітки[ред. | ред. код]