Octopus rubescens

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
East Pacific red octopus
O-rubescens.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Молюски (Mollusca)
Клас: Головоногі (Cephalopoda)
Ряд: Восьминоги (Octopoda)
Родина: Octopodidae
Рід: Octopus
Підрід: Octopus
Вид: O. rubescens
Біноміальна назва
Octopus rubescens
Berry, 1953
Синоніми
  • Octopus punctatus (Gabb, 1862)
  • Polypus hongkongensis (Hoyle, 1885)
  • Octopus dofleini (Wülker, 1910)
  • Polypus dofleini (Wülker, 1910)
  • Polypus apollyon (Berry, 1912)
  • Paroctopus apollyon (Berry, 1912)
  • Polypus gilbertianus (Berry, 1912)
  • Octopus gilbertianus (Berry, 1912)
  • Octopus pricei (Berry, 1912)
  • Octopus apollyon (Berry, 1913)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Octopus rubescens
EOL logo.svg EOL: 492281
ITIS logo.svg ITIS: 82606
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 37655

Octopus rubescens (англ. ruby octopus[1], рубіновий восьминіг) — найбільш поширений восьминіг на мілководді західного узбережжя Північної Америки, і розповсюджений бентосний хижак в цьому регіоні.[2] Ареал простягається від півдня Каліфорнійської затоки до затоки Аляски, але може зустрічатися також у західній частині Тихого океану. Може плавати на глибині до 300 м.[3]

Таксономія[ред.ред. код]

Перед тим як бути описаним у 1953 році як окремий вид, Octopus rubescens вважали молодим Enteroctopus dofleini[en]. Багато ранніх описів ґрунтувались на комбінації обох видів.[3][4] До сьогодні таксономія цього виду залишається не повністю вирішеною. Опис 1953 року є насправді стислим визначенням[5], і зважаючи на широкі межі виду, тварини які підпадають під Octopus rubescens можливо належать до різних підвидів чи комплексу видів[en].

Опис[ред.ред. код]

Рубіновий восьминіг врятований від чайки біля Лос Осос[en]

Розмір мантії виду сягає до 8-10 см, щупалець — 30-40 см. Дорослі особини важать здебільшого 100—150 грам, але і випадки 400 грам були зафіксовані.[6][3]

Як усі восьминоги, вид може змінювати колір і текстуру. Колір може бути від цеглинного червоного, до коричневого, до білого, або крапчаста суміш трьох. Вид має три горбки[en] схожі на вії, розміщенні під очима. Цією відмінністю Octopus rubescens можна відрізнити від Enteroctopus dofleini, у яких такі горбки відсутні.[7]

Інтелект[ред.ред. код]

Як більшість восьминогів, Octopus rubescens вважають найбільш розумними серед безхребетних. Присутність різних індивідуальностей є критерієм інтелекту, і це був перший безхребетний вид, в якому наявність індивідуальностей були продемонстровані.[8]

Живлення[ред.ред. код]

Вид є хижим, їсть черевоногих, двостулкових, вусоногих і крабів у лабораторних умовах.[6] Дослідження виду в дикій природі у водах П'юджет-Саунд, визначили домінування у раціоні черевоногих.[2][9] Також було замічено що личинки Octopus rubescens поїдають криль.[10]

Представники виду накидаються на здобич і показують типову зміну кольорів у момент захоплення.[11] Живлення двостулковими відбувається за допомогою свердління дірки в панцирі, щоб вприскнути отруту і легше відкрити панцир.

Octopus rubescens можливо вибирає здобич ґрунтуючись на легкотравності жирів аніж кількості калорій які можливо отримати з їжі.[12] Це зробило б вид спеціалізованим хижаком замість загального, через особливі поживні потреби.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Cosgrove, James; McDaniel, Neil (2009). Super Suckers: The giant Pacific octopus and other cephalopods of the Pacific coast. Harbour Publishing. ISBN 9781550174663. (англ.)
  2. а б Onthank, K.L. (2008). Aerobic metabolism and dietary ecology of Octopus rubescens.PDF (2.4 MB) . M. Sc. Walla Walla University, College Place, WA: 91(англ.)
  3. а б в Hochberg, F.G. (1997). Octopus rubescens. Proceedings of the workshop on the fishery and market potential of octopus in California. Smithsonian Institution (Washington, DC).(англ.)
  4. Hochberg, F.G. (1998). Octopus rubescens. In: P.V. Scott & J.A. Blake (Eds.) Taxonomic Atlas of the Benthic Fauna of the Santa Maria Basin and the Western Santa Barbara Channel: Vol. 8. (pp. 213—218). Santa Barbara, California, Santa Barbara Museum of Natural History.(англ.)
  5. Berry, S.S. 1953. Preliminary diagnoses of six west American species of Octopus. Leaflets in Malacology 1:51–58.(англ.)
  6. а б Dorsey, E.M. (1976). Natural history and social behavior of Octopus rubescens (Berry). M. Sc. University of Washington, Seattle, WA: 44.(англ.)
  7. Anderson, R.C. (2006). «On West Coast Octopuses including a field key to west coast species.» The Festivus 38(1): 5–6.(англ.)
  8. Mather, J.A. & R.C. Anderson (1993). «Personalities of Octopuses (Octopus rubescens).» Journal of Comparative Psychology 107(3): 336—340.(англ.)
  9. Anderson, R.C., P.D. Hughes, J.A. Mather & C.W. Steele (1999). «Determination of the diet of Octopus rubescens though examination of its beer bottle dens in Puget Sound.» Malacologia 41(2): 455—460.(англ.)
  10. Laidig, T.E., Adams, P.B., Baxter, C.H. & Butler, J.L. (1995). Feeding on euphausiids by Octopus rubescens. California Fish and Game Technical Report 81(2): 77–79.(англ.)
  11. Warren, L. R., Scheier, M. F. & Riley, D.A. (1974). Colour changes of Octopus rubescens during attacks on unconditioned and conditioned stimuli. Animal Behaviour 22(1): 211—219. DOI:10.1016/S0003-3472(74)80071-0(англ.)
  12. Onthank, K.L. and Cowles, D.L. (2011). Prey selection in Octopus rubescens: Possible roles of energy budgeting and prey nutritional composition. Marine Biology 158(12): 2795—2804. DOI:10.1007/s00227-011-1778-4(англ.)

Посилання[ред.ред. код]