Страусове перо звичайне
| Страусове перо звичайне | |
|---|---|
.JPG)
| |
| Страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Підпорядок: | Aspleniineae |
| Родина: | Страусопері (Onocleaceae) |
| Рід: | Страусове перо (Matteuccia) Tod. |
| Вид: | Страусове перо звичайне (M. struthiopteris)
|
| Біноміальна назва | |
| Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. 1866
| |
| Синоніми | |
Страусове перо звичайне (Matteuccia struthiopteris або Onoclea struthiopteris) — вид папоротей родини оноклеєвих (Onocleaceae). Граціозна декоративна рослина, яку вирощують у тінистих парках. Лікарська рослина. Рідкісний вид, що потребує охорони.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 60-170 см заввишки з товстим кореневищем і пучком диморфних листків. Вегетативні листки зелені, двічі перисті, з широко-довгастою гострою пластинкою. Спороносні листки бурі, перисті, менші за вегетативні, розвиваються всередині утвореної вегетативними листками лійки. Пера першого порядку у цих листків лінійні, цілокраї, майже циліндрично згорнуті. Соруси спочатку округлі, потім безперервні, розташовані на потовщеннях жилок, прикриті дуже опуклим, по краю розірваним покривальцем, що рано опадає[3].
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Під осінь у центрі розетки вегетативних листків розвиваються спеціальні листки, на яких у спорангіях утворюються спори[4]. Цілком ймовірно, що саме з ними пов'язане виникнення легенди про цвіт папороті[4]. Спороносять у другій половині літа — на початку осені.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Вид поширений у Східній та Північній Європі, Північній Азії та Північній Америці[5]. В Україні трапляється в Карпатах, на Поліссі (зокрема на межі Рівненщини та Волині — в околицях с. Борбин, на Кременеччині — в Кременецькому ботанічному саду та в національному природному парку «Кременецькі гори»), а також у лісостепу.
Див. також[ред. | ред. код]
Одна з рідкісних рослин, яку можна побачити тільки на лісистих берегах річок, у тінистих лісах на багатих ґрунтах, у місцях, не порушених людиною. Росте у тінистих лісах, у вологих чагарниках та вільшняках, по вологих ярах. Рослина декоративна, широко культивується: це одна найпопулярніших папоротей, що використовуються в озеленені.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Щільно накручені незрілі листя, які називаються рахіси, використовуються як варений овоч, і їх вважають делікатесом переважно у сільських районах північного сходу Північної Америки. Не рекомендують їсти сирі рахіси[6]. Пагони збирають по всій Японії ("когомі" по-японськи), де вони є делікатесом.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Johnson, David M. (1993). Matteuccia struthiopteris var. pensylvanica. У Flora of North America Editorial Committee (ред.). Flora of North America. Т. 2. New York and Oxford: Oxford University Press. Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 14 лютого 2014.
{{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр|encyclopedia=(довідка) - ↑ Elias, Thomas; Dykeman, Peter (1982). Edible Wild Plants. New York, NY: Sterling Publishing Co., Inc. с. 58. ISBN 978-1-4027-6715-9.
- ↑ Подсемейство кочедыжниковые (Athyrioideae) // Жизнь растений : В шести томах / Гл. ред. чл.-корр. АН СССР, проф. Ал. А. Фёдоров; под ред. проф. И. В. Грушвицкого и канд. биол. наук С. Г. Жилина. — Москва : Просвещение, 1978. — Т. 4: Мхи, плауны, хвощи, папоротники, голосеменные растения. — С. 232. — 300 000 прим.
- ↑ а б Гіпотеза походження легенди про цвіт папороті – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- ↑ Kato M., Iwatsuki К. Phytogeographic relationships of pteridophytes between temperate North America and Japan // Ann. Missouri Bot. Gard. — 1983. — Vol. 70, № 4. — P. 724—733.
- ↑ Bulletin #4198, Facts on Fiddleheads - Cooperative Extension Publications - University of Maine Cooperative Extension. Cooperative Extension Publications (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Let us go fiddlehead foragin', but carefully | The Japan Times Online. web.archive.org. 20 березня 2011. Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 22 листопада 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Страусник // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 134. — ISBN 978-966-08-4940-2.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |