Opa (мова програмування)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Opa
веб-фреймворк[d]
Парадигма: мульти-парадигма: функціональна та імперативна
Дата появи: 2011
Розробник: MLstate
Останній реліз: 1.1.0 (stable) (13 лютого 2013; 1709 днів тому[1])
Система типізації: static, strong, inferred
Під впливом від: OCaml, Erlang, JavaScript
ОС: Linux, OS X, Windows
Ліцензія: MIT License, AGPLv3
Сайт: opalang.org

Opa — мова програмування з відкритим вихідним кодом для розробки масштабованих веб-додатків.

Мову можна використовувати як для клієнтських, так і для серверних сценаріїв, де програми пишуться в Opa і згодом компілюються в Nodejs на сервері в на JavaScript на стороні клієнта.[2][3] Opa має сильну статичну типізацію, яка може бути корисна в захисті проти безпеки таких проблем, як в SQL-ін'єкції і міжсайтовий скриптинг.[4]

Мову було вперше офіційно представлено на конференції OWASP 2010 року,[5] а вихідний код викладено на github[6] у червні 2011-го.

Design and features[ред.ред. код]

Opa складається з веб-серверабази даних та розподіленого рушія.[7] Код компілюється в JavaScript за допомогою Node.js на серверній стороні і в JavaScript з використанням jQuery для крос-браузерної сумісності на стороні клієнта.[8] Перевага даного підходу в порівнянні з деякими платформами Rich Internet Applications (RIA) є те, що користувачам не потрібно встановити плагін для браузера.[9] Opa розподіляє дії веб-фреймворками, але використовує трохи інший підхід.[10] Його конструктори стверджують, що це допомагає мові уникнути багатьох проблем безпеки, на кшталт SQL ін'єкцій і міжсайтового скриптингу (XSS).[11]

Ядро мови функціональне і має статичний тип за видами типів. Мова також забезпечує роботу сесій, які інкапсулюють імперативні стани і взаємодіють за допомогою передачі повідомлень, схожими на роботу Erlang. Opa надає безліч структур або функцій, які є спільними в веб-розробці, як об'єкти першого класу. Наприклад, HTML[12] та аналізатори, засновані на парсингу граматичних виразів.[13] Через це ця мова не призначена для створення не-веб-додатків (наприклад, додатків для настільних комп'ютерів).[14]

У релізі 0.9.0, що вийшов у лютому 2012 року, з'явилась підтримка відображення нереляційних, документ-орієнтованих баз даних MongoDB, схожих на об'єктно-реляційні відображення.[15][16][17] В версії 1.1.0 в лютому 2013 року також додано підтримку PostgreSQL.

Приклади[ред.ред. код]

Hello world[ред.ред. код]

Традиційна програма Hello world! створює веб-сервер, який відобразить статичну сторінку з текстом «Hello world!», її код буде наступним:[18]

Server.start(Server.http,
  { title: "Hello"
  , page: function() { <h1>Hello, web!</h1> }
  }
)

Він може бути скомпільований в окремий JS-файл:

$ opa hello_web.opa

Запуск JS-файлу запускає веб-додаток:

$ ./hello_web.js

Див. також[ред.ред. код]

  • Dart — JS-альтернатива для веб-додатків
  • Нaxe — подібна мова програмування для веб-додатків
  • CoffeeScript — мова програмування, що компілюється в JavaScript

Примітки[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]