Оплосія фінська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оплосія фінська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825)
Триба: Десміфоріні (Desmiphorini Thomson, 1860)
Рід: Оплосія (Oplosia Mulsant, 1863)
Вид: Оплосія фінська (O. fennica)
Oplosia fennica
Посилання
Вікісховище: Oplosia cinerea
EOL: 3423778
NCBI: 1553848

Опло́сія фі́нська (лат. Oplosia fennica (Paykull, 1800) = Oplosia cinerea (Mulsant, 1839)  — вид жуків з родини вусачів.

Хорологія[ред. | ред. код]

O. fennica — це європейський вид, що входить до складу європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює всю Європу аж до Кавказу.

Екологія[ред. | ред. код]

Жуки трапляються на дровах та колодах зрубаних дерев, листках і стеблах підлісткової рослинності, квітів не відвідують. Личинка розвивається в деревині листяних порід.

Морфологія[ред. | ред. код]

Імаго[ред. | ред. код]

Імаґо характеризуються видовженим тілом, надкрила у два з половиною рази довші за їх ширину при основі. Довжина тіла становить 11-13 мм. Вусики довші за тіло у самців, а у самок досягають верхівок надкрил, із внутрішньої сторони вкриті довгими війками та широкими світлими волосяними кільцями при основі члеників. Візерунок надкрил характеризується широкою білою перев’яззю за серединою, двома темними перев’язями над і під нею, а також бурим волосяним покривом.

Личинка[ред. | ред. код]

Тіло личинки біле, вкрите поодинокими щетинками. Передній край лобу з кількома короткими гострими поздовжніми кілями. Вусики двочленикові. З кожної сторони голови по одному вічку. Мандибули зі слабкими поперечними боріздками посередині, і майже, прямим ріжучим краєм. Пронотум при основі вкриті глибокими неправильними борозенками. Дорзальні мозолі черевця ґранульовані в 2-3 ряди, а вентральні – в 2. 9-й терґіт черевця не має хітинового гачечка. Дихальця овальні зі слабо помітними краєвими камерами.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Розвиток триває 1-2 роки.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  4. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)