Палома (птах)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Otidiphaps)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палома
O. n. aruensis
O. n. aruensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Палома (Otidiphaps)
(Gould, 1870)
Otidiphaps nobilis
(Gould, 1870)
Посилання
Вікісховище: Otidiphaps nobilis
Віківиди: Otidiphaps nobilis
ITIS: 177270
МСОП: 22725247
NCBI: 187130
O. n. nobilis
O. n. cervicalis in a zoo
O. n. insularis

Палома[1] (Otidiphaps nobilis) — єдиний вид роду палома (Otidiphaps) підродини паломних (Otidiphabinae) родини голубових.

Поширення[ред. | ред. код]

Поширення: Індонезія, Папуа Нова Гвінея. Це наземний птах, знайдений в первинних лісах о. Нова Гвінея і прилеглих островах. Живе в першу чергу в горбистих і нижніх гірських районах (до 1600 метрів над рівнем моря), але також може бути знайдений в низовинах.

Поведінка[ред. | ред. код]

Це дуже потайливий вид, що харчується насінням, опалими фруктами, комахами і їх личинками. Гніздиться на землі під деревами і чагарниками, висиджуючи єдине яйце кремово-білого кольору близько 4 тижнів. Молоді птахи оперяются за 28 — 30 днів. Це наземний вид, але забирається для сну на низьке гілля. Польоти дуже рідкісні.

Морфологія[ред. | ред. код]

Зовнішністю й поведінкою нагадують фазанів. Голова однак за формою як у голуба. Це великий птах довжиною до 50 см й вагою приблизно 500 гр. Забарвлення темне, верх і боки темно-цеглястого кольору. Дзьоб і очі червоні.

Підвиди[ред. | ред. код]

Є чотири підвиди, які відрізняються в основному наявністю або відсутністю невеликого гребеня й кольором потилиці. Два найбільш відомі підвиди із західної частини ареалу O. n. nobilis із зеленуватою потилицею і O. n. aruensis з островів Ару з білою потилицею. Решта два підвиди O. n. cervicalis зі східної частини ареалу і O. n. insularis з острова Фергюссон, мають сіру потилицю і чорну потилицю (монотонні з чорною рештою шиї) відповідно.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.