PD-2
| PD-2 | |
|---|---|
 | |
| PD-2 | |
| Виробник: |
 «UKRSPECSYSTEMS» |
| Всього збудовано: | 20+ |
| Конструктор: |
«UKRSPECSYSTEMS» |
| Крейсерська швидкість: | 100 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 140 км/год |
| Дальність польоту: | 1000 км |
| Тривалість польоту: | 12[джерело?] год |
| Практична стеля: | 5000 м |
| Швидкопідйомність: | 3 м/с |
| Розмах крила: | 5 м |
| Порожній: | 55 кг |
UKRSPECSYSTEMS PD-2 — український багатоцільовий БпЛА. Призначений для здійснення повітряної розвідки та бойового застосування як носій бомбового навантаження з бойовою частиною вагою до 3 кг[1]. Може злітати зі злітної смуги («по-літаковому»), також може оснащуватися модулями системи вертикального зльоту та посадки, що робить його апаратом вертикального злету та приземлення (англ. VTOL — Vertical Take-Off and Landing).
Історія розробки[ред. | ред. код]
У 2014 році почалася російська збройна агресія проти України. Бойові дії показали потребу в безпілотних апаратах, перш за все для розвідки. Волонтери закупляли цивільні апарати, які або використовували як є, або адаптували до потреб війни[2].
Волонтерська організація «Народний проект» брала участь у допомозі українським військовим на сході України. У спробах імпорту сучасних БпЛА, організація зіткнулася з небажанням деяких іноземних компаній продавати свої апарати. Тоді у співпраці з компанією «UkrSpecSystems» було розроблено безпілотний авіаційний комплекс PD-1, який станом 2020 рік випускався для потреб Збройних сил України[джерело?].
У 2020 році компанія «UkrSpecSystems» розробила безпілотник PD-2, який є глибокою модернізацією PD-1 зі збільшенням корисного навантаження, дальності зв'язку та іншими вдосконаленнями[1].
У листопаді 2020 року новий літальний апарат проходив визначальні випробування[3].
Опис комплексу[ред. | ред. код]
Наземна станція управління, що входить до складу комплексу, може забезпечувати одночасне управління двома БПЛА. Літаки комплексу оснащені оптичною станцією з гіростабілізованою платформою, розробленою та створеною в Україні. Підвіс оснащений кількома камерами та тепловізором, що дозволяє проводити спостереження на висоті до кількох тисяч метрів у будь який час доби. Вбудовані датчики положення та спеціальне програмне забезпечення дозволяють забезпечити чіткість та якість зображення[1].
Опис апарату[ред. | ред. код]
PD-2 побудований за нормальною аеродинамічною схемою — одномоторний високоплан із триопорним шасі з переднім колесом, шасі в польоті не прибирається. Крило оснащене закінцівками. Хвостове оперення двобалкове, обернене V-подібне. Силова установка зі штовхаючим гвинтом, який обертається двигуном внутрішнього згоряння.
Літак комплектується швидкозйомними модулями з додатковими електричними двигунами (системою вертикального зльоту та посадки — СВЗП), які дозволяють БПЛА здійснювати вертикальний зліт та посадку[1]. У такій комплектації він стає апаратом вертикального зльоту та посадки.
Відповідно до класифікації НАТО (STANAG 4670 (ATP 3.3.7)) БпЛА належить до класу I (≤150 кг), категорії малий (>15 кг), масштаб застосування — тактична частина (батальйон, полк)[4].
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Загальні характеристики
- Екіпаж: 4
- Вантажопідйомність: до 19 кг[5]
- Розмах: 5 m (16 ft 5 in) (у конфігурації з СВЗП)
- Максимальна злітна вага: 55 kg (121 lb) (у конфігурації з СВЗП)
- Повітряний гвинт: 2-лопатевий
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 140 км/год (87 миль/год; 76 kn)
- Крейсерська швидкість: 100 км/год (62 миль/год; 54 kn)
- Швидкість звалювання: 65 км/год (40 миль/год; 35 kn)
- Дальність: 1 000 km (621 mi; 540 nmi)
- Тривалість польоту: 10 годин (без СВЗП)
- Практична стеля: 5 000 m (16 404 ft)
- Швидкість зниження: 3 m/s (590 ft/min)
- Інше: дальність зв'язку — 220 км[5]
Інше[ред. | ред. код]
Після перемоги на Євробаченні гурт Kalush Orchestra продали статуетку переможця за 900 тисяч доларів з метою передати ці гроші на армію, зокрема на закупівлю комплекту апаратів PD-2.[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г ukr.defense.news@gmail.com (08 листопада 2020). Оновлений БПЛА PD-2 оснастили сучасною гіростабілізованою платформою українського виробництва. Defense Express. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ Вячеслав Масний (21.02.2019). Українські військові дрони: від склянки з гранатою до ударного хайтеку. Укрінформ. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 6 травня 2022. «Як Україна розвиває власні військові безпілотники та технології боротьби з ворожими»
- ↑ Люксіков Михайло (2 грудня 2020). Вітчизняний БПЛА PD-2 готується до експлуатації в ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2016. Вип.№ 12(19)/ МЕДВЕДЄВ Г. А. — Аналіз досвіду НАТО щодо стандартизації в галузі безпілотної авіації
- ↑ а б Ukrspecsystems. PD-2 UAS VTOL Fixed-Wing UAS. Unmanned Systems Technology. Процитовано 6 травня 2022.(англ.)
- ↑ Kalush Orchestra продали свою нагороду з «Євробачення» за $900 тисяч. Гроші підуть на армію
| |||||||||||||||||||||||