PD-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PD-2
PD-2
PD-2
Виробник: Україна «UKRSPECSYSTEMS»
Всього збудовано: 20+
Конструктор: Україна «UKRSPECSYSTEMS»
Крейсерська швидкість: 100 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 140 км/год
Дальність польоту: 1000 км
Тривалість польоту: 12[джерело?] год
Практична стеля: 5000 м
Швидкопідйомність: 3 м/с
Розмах крила: 5 м
Порожній: 55 кг

UKRSPECSYSTEMS PD-2 — український багатоцільовий БпЛА. Призначений для здійснення повітряної розвідки та бойового застосування як носій бомбового навантаження з бойовою частиною вагою до 3 кг[1]. Може злітати зі злітної смуги («по-літаковому»), також може оснащуватися модулями системи вертикального зльоту та посадки, що робить його апаратом вертикального злету та приземлення (англ. VTOL — Vertical Take-Off and Landing).

Історія розробки[ред. | ред. код]

Силова установка БпЛА оснащена карбоновим повітряним гвинтом

У 2014 році почалася російська збройна агресія проти України. Бойові дії показали потребу в безпілотних апаратах, перш за все для розвідки. Волонтери закупляли цивільні апарати, які або використовували як є, або адаптували до потреб війни[2].

Волонтерська організація «Народний проект» брала участь у допомозі українським військовим на сході України. У спробах імпорту сучасних БпЛА, організація зіткнулася з небажанням деяких іноземних компаній продавати свої апарати. Тоді у співпраці з компанією «UkrSpecSystems» було розроблено безпілотний авіаційний комплекс PD-1, який станом 2020 рік випускався для потреб Збройних сил України[джерело?].

У 2020 році компанія «UkrSpecSystems» розробила безпілотник PD-2, який є глибокою модернізацією PD-1 зі збільшенням корисного навантаження, дальності зв'язку та іншими вдосконаленнями[1].

У листопаді 2020 року новий літальний апарат проходив визначальні випробування[3].

Опис комплексу[ред. | ред. код]

Наземна станція управління, що входить до складу комплексу, може забезпечувати одночасне управління двома БПЛА. Літаки комплексу оснащені оптичною станцією з гіростабілізованою платформою, розробленою та створеною в Україні. Підвіс оснащений кількома камерами та тепловізором, що дозволяє проводити спостереження на висоті до кількох тисяч метрів у будь який час доби. Вбудовані датчики положення та спеціальне програмне забезпечення дозволяють забезпечити чіткість та якість зображення[1].

Опис апарату[ред. | ред. код]

PD-2 побудований за нормальною аеродинамічною схемою — одномоторний високоплан із триопорним шасі з переднім колесом, шасі в польоті не прибирається. Крило оснащене закінцівками. Хвостове оперення двобалкове, обернене V-подібне. Силова установка зі штовхаючим гвинтом, який обертається двигуном внутрішнього згоряння.

Літак комплектується швидкозйомними модулями з додатковими електричними двигунами (системою вертикального зльоту та посадки — СВЗП), які дозволяють БПЛА здійснювати вертикальний зліт та посадку[1]. У такій комплектації він стає апаратом вертикального зльоту та посадки.

Відповідно до класифікації НАТО (STANAG 4670 (ATP 3.3.7)) БпЛА належить до класу I (≤150 кг), категорії малий (>15 кг), масштаб застосування — тактична частина (батальйон, полк)[4].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Загальні характеристики

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 140 км/год (87 миль/год; 76 kn)
  • Крейсерська швидкість: 100 км/год (62 миль/год; 54 kn)
  • Швидкість звалювання: 65 км/год (40 миль/год; 35 kn)
  • Дальність: 1 000 km (621 mi; 540 nmi)
  • Тривалість польоту: 10 годин (без СВЗП)
  • Практична стеля: 5 000 m (16 404 ft)
  • Швидкість зниження: 3 m/s (590 ft/min)
  • Інше: дальність зв'язку — 220 км[5]

Інше[ред. | ред. код]

Після перемоги на Євробаченні гурт Kalush Orchestra продали статуетку переможця за 900 тисяч доларів з метою передати ці гроші на армію, зокрема на закупівлю комплекту апаратів PD-2.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г ukr.defense.news@gmail.com (08 листопада 2020). Оновлений БПЛА PD-2 оснастили сучасною гіростабілізованою платформою українського виробництва. Defense Express. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 6 травня 2022. 
  2. Вячеслав Масний (21.02.2019). Українські військові дрони: від склянки з гранатою до ударного хайтеку. Укрінформ. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 6 травня 2022. «Як Україна розвиває власні військові безпілотники та технології боротьби з ворожими» 
  3. Люксіков Михайло (2 грудня 2020). Вітчизняний БПЛА PD-2 готується до експлуатації в ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020. 
  4. Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації. 2016. Вип.№ 12(19)/ МЕДВЕДЄВ Г. А. — Аналіз досвіду НАТО щодо стандартизації в галузі безпілотної авіації
  5. а б Ukrspecsystems. PD-2 UAS VTOL Fixed-Wing UAS. Unmanned Systems Technology. Процитовано 6 травня 2022. (англ.)
  6. Kalush Orchestra продали свою нагороду з «Євробачення» за $900 тисяч. Гроші підуть на армію