Перші прототипи виготовили в 1993 році. Базовий варіант PT-91 серійно випускали на підприємстві «Бумар-Лабенди» (пол.Bumar Łabędy) з 1995 по 2002 роки. Всього для збройних сил Польщі виробили 232 PT-91. Крім випуску нових танків, Польща планує переобладнати за цим стандартом всі Т-72, що стоять на озброєнні. Однак у 2009 році припинили виробництво танкового дизеля S12U (розвиток радянського В-84), а завод, який виробляв його PZL-Wola, закрили[1].
З 1981 року на заводі Bumar-Labędy за радянською ліцензією випускався основний бойовий танк Т-72M для Війська Польського, а з 1986 року його дослідна версія з посиленою бронею Т-72М1. Їхня документація була полонізована, що призвело до впровадження низки саморобних вузлів та спрощення технології виробництва. Незважаючи на те, що танк був сучасним на той час, це була спрощена модель порівняно з версіями радянської армії, і можливість підвищення його бойової цінності була швидко помічена в Польщі, насамперед за рахунок оснащення його системою управління вогнем. На той час, у середині 1980-х років, у Польщі вже була проведена успішна модернізація старих танків Т-55 до стандарту Т-55АМ з використанням системи керування вогнем Merida, розробленої у Військовій Технологічні Академії. Спочатку роботи з модернізації Т-72М1 велися не надто інтенсивно, тому що паралельно з 1988 року велися переговори з СРСР про купівлю Польщею ліцензії на виробництво більш нової версії Т-72М1. Т-72 (Т-72С). Переговори не привели до результатів, і врешті Польща відмовилася від них наприкінці 1989 року через політичні зміни та припинення співпраці в рамках Варшавського договору[uwaga 1]. Це призвело до активізації робіт з модернізації Т-72 в Польщі.
Перша спроба модернізації була розроблена в другій половині 1980-х років на замовлення Міністерства національної оборониЦентром досліджень і розвитку механічних пристроїв у Глівіце (OBRUM) танка під кодовою назвою Wilk, але проект модернізації був зупинений на ранній стадії. і не було реалізовано через спроби закупити ліцензійний танк Т-72С. Після політичних змін роботи з модернізації танка були відновлені з використанням досвіду програми Wilk під новою англомовною кодовою назвою в маркетингових цілях: Hard і, нарешті, Twardy. Роботи проводилися на заводі Bumar-Łabędy у співпраці з OBRUM Gliwice та іншими підрозділами. Рішення про початок робіт було прийнято в липні 1991 р. провідним конструктором інж. Кароль Ходкевич. У 1992 році був створений прототип танка, який був представлений в 1993 році. У зв'язку з масштабами змін назву танка змінили на ПТ-91 Твердий.
↑Punktem spornym było to, że ZSRR proponował Polsce zakup (droższej) dokumentacji całego czołgu T-72S, traktując go jako nową konstrukcję, zamiast jedynie dokumentacji różnicowej w stosunku do poprzedniej wersji.
Помилка цитування: Тег <ref>, заданий в <references>, має атрибут групи "uwaga", який не фігурує в попередньому тексті.
↑ASAALT Weapon Systems Handbook 2018. Office of the Assistant Secretary of the Army (Acquisition, Logistics and Technology). Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
_(cropped).jpg)
Польща
PT-91 у Вікісховищі
БМ «Оплот»
Т-90М «Прорив»
Абрамс M1A2 SEP v3
Леопард 2A7V
Леклерк
.svg){kind=small}
Челленджер 2
C1 Аріете
Sabra Mk.II
Меркава Mk.4М
Арджун Mk.I
Аль-Халід
Зульфікар
Сонгун-915
K2 Black Panther
Тип 99А2
Тип 10
.jpg)
Польща: 232 PT-91, станом на 2010 рік.
Малайзія: 48 PT-91M Pendekar, станом на 2010 рік.
Україна:60+
.svg){kind=small}
