Pacific Gas and Electric Company

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PG&E Corporation
Тип Публічна компанія
Форма власності акціонерне товариство
Галузь
Лістинг на біржі
Засновано 1905; 119 років тому (1905)
Штаб-квартира
США
Ключові особи
  • Корпорація PG&E:

    Роберт Флексон (Голова) Патті Поппе (генеральний директор) Кріс Фостер (керівний віце-президент і фінансовий директор) Девід С. Томасон (Віце-президент і контролер)

    Pacific Gas & Electric Company: Адам Л. Райт (керівний віце-президент і головний операційний директор) Джаніс Кінонес (SVVP, Electric Operations) Джозеф Форлайн

    (SVP, газові операції)
Продукція
Виторг ▲ US$20,64 billion (2021)
Операційний прибуток (EBIT) ▲ US$1.88 billion (2021)
Чистий прибуток ▲ US$−102 million (2021)
Активи ▲ US$103.33 billion (2021)
Співробітники ~26,000 (2021)
Дочірні компанії California Gas Transmissiond
www.pgecorp.com
CMNS: Pacific Gas and Electric Company у Вікісховищі

Тихоокеанська газова та електрична компанія (PG&E) — американська інвесторська комунальна компанія (IOU) з публічними акціями[1]. Штаб-квартира компанії знаходиться в Pacific Gas & Electric Building у Сан-Франциско, Каліфорнія. PG&E забезпечує природним газом та електроенергією 5,2 мільйона домогосподарств у північних двох третинах Каліфорнії, від Бейкерсфілда та північної частини округу Санта-Барбара майже до межі штатів Орегон і Невада[2][3].

Під наглядом Каліфорнійської комісії з комунальних послуг PG&E є провідною дочірньою компанією холдингової компанії PG&E Corporation, ринкова капіталізація якої станом на 16 січня 2019 року становить 3,242 мільярда доларів[4]. PG&E було засновано 10 жовтня 1905 року в результаті злиття та консолідації попередніх комунальних компаній і до 1984 року стало «найбільшим електропостачальним бізнесом Сполучених Штатів»[5]. PG&E є одним із шести регульованих, що належать інвесторам електроенергетичних підприємств (IOU) у Каліфорнії; інші п'ять - це PacifiCorp, Southern California Edison, San Diego Gas & Electric, Bear Valley Electric і Liberty Utilities[6].

Історія[ред. | ред. код]

Рання історія[ред. | ред. код]

Газ Сан-Франциско[ред. | ред. код]

У 1850-х роках промисловий газ був введений у Сполучені Штати для освітлення. Більші американські міста на сході будували газові заводи, але на заході не було газової промисловості. Вуличні ліхтарі Сан-Франциско були тільки на Торговій вулиці у вигляді масляних ліхтарів[7][8].

Газ і електрика Сан-Франциско[ред. | ред. код]

Компанії газового господарства, включно з San Francisco Gas Light, зіткнулися з новою конкуренцією з впровадженням електричного освітлення в Каліфорнії[7]. Згідно з публікацією PG&E за 2012 рік та їхньою історією введення в експлуатацію в 1952 році, у 1879 році Сан-Франциско було першим містом у США, яке мало центральну електростанцію для споживачів електроенергії[7][9]. Щоб залишатися конкурентоспроможним, того ж року San Francisco Gas Light Company представилаАргандову лампу. Лампа збільшила світлову потужність газових вуличних ліхтарів, але виявилася дорогим удосконаленням і не була широко прийнята. [7] :80–82Тим часом попит на електричне освітлення в магазинах і на фабриках у центрі Сан-Франциско продовжував зростати. Перший електричний вуличний ліхтар був встановлений у 1888 році перед Ратушею, і електрична мережа, що його підтримувала, поступово розширювалася. Друга електростанція була побудована в 1888 році California Electric Light Company для збільшення виробничих потужностей[7].

Тихоокеанська газова та електрична компанія[ред. | ред. код]

Тихоокеанська газова та електрична компанія в Сакраменто, 1912 рік

Відповідно до історії PG&E за 2012 рік на їхній веб-сторінці, 10 жовтня 1905 року San Francisco Gas and Electric Corporation і California Gas and Electric Corporation об’єдналися, щоб утворити Pacific Gas and Electric Company (PG&E)[9]. Консолідація дала California Gas and Electric Corporation доступ до великого ринку Сан-Франциско та базу для подальшого фінансування. Газова та електрична компанія Сан-Франциско, у свою чергу, змогла зміцнити свою електричну систему, яка до того часу повністю живилася від парових електростанцій, які не могли конкурувати з дешевшою гідроелектроенергією[7]. Після злиття інженери та керівництво кожної організації розробили плани координації та об’єднання двох систем[7] Однак до 1911 року дві фірми мали різні фірмові стилі[7].

PG&E та навколишнє середовище[ред. | ред. код]

Вуглецевий слід[ред. | ред. код]

Pacific Gas and Electric Company повідомила про загальні викиди CO2e (прямі + непрямі) за дванадцять місяців, що закінчилися 31 грудня 2019 року, на рівні 4510 тис. тонн (-60 /-1,3% у річному вимірі)[10].

Щорічний загальний обсяг викидів CO2e Pacific Gas and Electric Company - на основі місцезнаходження, обсяг 1 + обсяг 2 (у кілотоннах)
Грудень 2016 Грудень 2017 Грудень 2018 грудень 2019
4950 [11] 4650 [12] 4570 [12] 4510 [10]

Катастрофи[ред. | ред. код]

Забруднення ґрунтових вод у Хінклі, Каліфорнія[ред. | ред. код]

З 1952 по 1966 рік компанія PG&E скинула «приблизно 370 мільйонів галонів» стічних вод, забруднених хромом 6, у ставки для розповсюдження стічних вод без підкладки навколо міста Хінклі, Каліфорнія[13][14]. Компанія PG&E використовувала хром 6 — «один із найдешевших і найефективніших комерційно доступних інгібіторів корозії» — на своїх компресорних станціях у своїх градирнях уздовж трубопроводів для транспортування природного газу[13][15].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ How PG&E Makes Money, PG&E, архів оригіналу за 26 квітня 2016, процитовано 17 квітня 2016
  2. ↑ Jonathan Cook. The Future of Electricity Prices in California Final Draft (PDF). UC Davis. Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2017. Процитовано 17 квітня 2016.
  3. ↑ Compressor Stations Environmental Restoration Activities at Compressor Station Properties. Pacific Gas and Electricity. 2015. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 16 квітня 2016.
  4. ↑ PCG Stock Price & News – PG&E Corp. – Wall Street Journal. quotes.wsj.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
  5. ↑ Cummings, Judith (7 квітня 1985), In Short: a review of Dynamos and Virgins by David Roe, The New York Times, архів оригіналу за 22 січня 2016, процитовано 17 квітня 2016
  6. ↑ Electric Utilities in California. ww2.energy.ca.gov. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  7. ↑ а б в г д е ж и Coleman, Charles M. (1952). P. G. And E. of California: The Centennial Story of Pacific Gas and Electric Company, 1852–1952. McGraw-Hill Book Company Inc. OCLC 3920159.
  8. ↑ The History of Gas Lighting in San Francisco, Pacific Gas and Electric Magazine, 1 (3), August 1909
  9. ↑ а б 150 Years of Energy: The History of PG&E Corporation. PG&E Website. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 20 червня 2012.
  10. ↑ а б Pacific Gas and Electric Company's Sustainability Report for 2020Q4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2021.
  11. ↑ Pacific Gas and Electric Company's Sustainability Report for 2019Q4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2021.
  12. ↑ а б Pacific Gas and Electric Company's Sustainability Report for 2020Q4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2021.
  13. ↑ а б The 'Erin Brockvich effect': How media shapes toxics policy (PDF). Environs. 26: 219—32. 2003. Архів (PDF) оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 17 квітня 2016.
  14. ↑ Heath, David (3 червня 2013), Erin Brockovich's Biggest Debunker, Debunked: A closer look finds serious flaws in the research of a scientist trying to disprove an infamous California cancer cluster, Center for Public Integrity via Mother Jones, архів оригіналу за 7 червня 2013, процитовано 13 квітня 2013
  15. ↑ Welkos, Robert W. (12 березня 2000), Digging for the Truth: With tensions over accuracy in film running high, 'Erin Brockovich' pays attention to real-life detail, архів оригіналу за 6 липня 2013, процитовано 13 квітня 2013
Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Pacific_Gas_and_Electric_Company&oldid=40701740