Paraceratherium

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Парацератерій
Indricotherium.png
Paraceratherium
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Непарнокопитні (Perissodactyla)
Надродина: Rhinocerotoidea
Родина: Гіракодонтові (Hyracodontidae)
Рід: Paraceratherium
Forster Cooper, 1911
Види
  • P. bugtiense
  • P. orgosense
  • P. prohorovi
  • P. transouralicum
  • P. zhajremensis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Paraceratherium
EOL logo.svg EOL: 4528284
Fossilworks: 43161

Paraceratherium — рід велетенських (до 7 метрів завдовжки) викопних безрогих носорогів з підродини Індрикотеріїв родини Гіракодонтових. Населяли територію сучасного Казахстану за середнього та верхнього олігоцену (34–23 млн років тому).

Анатомія[ред. | ред. код]

Скелет Indricotherium transouralicum (Національний музей науки, Токіо, Японія)

Точний розмір представників роду Paraceratherium невідомий через неповноту скам'янілостей. Висота в плечах складала близько 4,8 метра, а довжина близько 7,4 метра. Його маса оцінюється приблизно в 15-20 тонн. Довга шия підтримувала череп завдовжки близько 1,3 метра. Тварини мали великі, схожі на бивні, різці та носовий розріз, що свідчить про чіпку верхню губу або хобот. Ноги були довгі, схожі на стовпи. Спосіб життя міг бути подібним до способу життя інших великих рослиноїдних ссавців, таких як сучасні слони та носороги. Через свій розмір у Paraceratherium-ів було мало ворогів і повільне розмноження. Харчувалися переважно листям, м'якими рослинами та чагарниками в місцях від посушливих пустель з кількома розкиданими деревами до субтропічних лісів.

Більшість сучасних вчених вважають роди Baluchitherium, Indricotherium і Pristinotherium молодшими синонімами Paraceratherium. Вважається, що він містить такі види; P. bugtiense, P. transouralicum, P. huangheense та P. linxiaense. Найвідомішим видом є P. transouralicum, тому більшість реконструкцій роду засновано на ньому. P. bugtiense та P. transouralicum можуть бути самцями та самицями того самого виду.

Література[ред. | ред. код]

  • Prothero, D. (2013). Rhinoceros Giants: The Palaeobiology of Indricotheres. Indiana: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-00819-0.

Посилання[ред. | ред. код]