Перейти до вмісту

Pentium II

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Pentium II
Роки виробництва:з 1997 по 1999
Розробник:Intel Редагувати інформацію у Вікіданих
Виробник(и):Intel Редагувати інформацію у Вікіданих
Макс. частота CPU:233 МГц – 450 МГц
Частота FSB:66 МГц – 100 МГц
Техпроцес:0.35 µm – 0.18 µm
Набір команд:IA-32, MMX
Мікроархітектура:P6
Ядра:1
Попередник:Pentium, Pentium Pro
Наступник:Pentium III
Роз'єм(и):
  • Slot 1
  • MMC-1
  • MMC-2
  • Mini-Cartridge
  • PPGA-B615 (μPGA1)
Назва ядра:
  • Klamath
  • Deschutes
  • Tonga
  • Dixon

Pentium II (укр. Інтел Пентіум два) — процесор x86-сумісної мікроархітектури Intel P6, анонсований 7 травня 1997 року. Ядро Pentium II являє собою модифіковане ядро P6 (вперше використане в процесорах Pentium Pro). Основними відмінностями від попередника є збільшений з 16 до 32 Кб кеш першого рівня та наявність блоку SIMD-інструкцій MMX (що з'явилися трохи раніше в Pentium MMX), підвищена швидкодія при роботі з 16-розрядними програмами. У системах, побудованих на базі процесора Pentium II, повсюдне застосування знайшли пам'ять SDRAM і шина AGP.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Велика частина процесорів Pentium II випускалася в двох типах корпусів: SECC і SECC2.

Pentium II в корпусі типу SECC являє собою картридж, що містить процесорну плату («субстрат») з встановленою на ній мікросхемою процесора, а також двома або чотирма мікросхемами кеш-пам'яті типу BSRAM і tag-RAM. До мікросхеми процесора за допомогою пружних пластинок і штифтів притиснута теплорозподільна пластина (на ній, у свою чергу, встановлюється кулер). Маркування процесора знаходиться на картриджі. Процесор призначений для установки в 242-контактний щілинний роз'єм Slot 1. Кеш-пам'ять другого рівня працює на половині частоти ядра. У корпусі типу SECC випускалися всі процесори на ядрі Klamath, ранні моделі на ядрі Deschutes з частотами 266–333 Мгц і частина пізніх моделей на цьому ядрі.

Основною відмінністю корпусу типу SECC2 від SECC є відсутність теплорозподільної пластини. Кулер, встановлений на процесор в корпусі типу SECC2, контактує безпосередньо з мікросхемою процесора. У корпусі типу SECC2 випускалися частина пізніх моделей Pentium II на ядрі Deschutes з частотами 350–450 МГц.

Існує також варіант Pentium II OverDrive в корпусі PGA (встановлюється в гніздовий роз'єм Socket 8) з повношвидкісним кешем другого рівня, призначений для заміни Pentium Pro.

Моделі

[ред. | ред. код]

Перші процесори Pentium II (Klamath) були призначені для ринку настільних персональних комп'ютерів і вироблялись по 350 нм технології. Подальшим розвитком сімейства десктопних Pentium II стало 250 нм ядро Deschutes. Через деякий час вийшли процесори Mobile Pentium II, призначений для установки в ноутбуки, і Xeon, орієнтований на високопродуктивні системи і сервери. На базі ядра Deschutes випускалися також процесори Celeron (Covington), призначені для використання в недорогих комп'ютерах. Вони представляли собою Pentium II, позбавлений картриджа і кешу другого рівня.

Klamath

[ред. | ред. код]

Ядро Klamath є еволюційним продовженням ядра P6, на якому був побудований Pentium Pro. Кеш-пам'ять першого рівня збільшено з 16 до 32 Кб, додано блок SIMD-інструкцій MMX, внесено зміни з метою підвищення продуктивності при роботі з 16-бітним кодом. Процесор має можливість роботи у двопроцесорних системах (на відміну від Pentium Pro, здатного працювати в чотирипроцесорних системах).

Кеш другого рівня був винесений з корпуса процесора, в результаті чого вартість виробництва процесора була істотно знижена, так як це дозволяло Intel не займатися виробництвом мікросхем кеш-пам'яті, а закуповувати їх (використовувалися мікросхеми BSRAM виробництва Toshiba, SEC і NEC). Кеш об'ємом 512 Кб (чотири мікросхеми, розташовані на обох сторонах процесорної плати) працював на половині частоти ядра.

  • Процесор випускався за 350 нм технологією,
  • мав напругу ядра 2,8 В,
  • усі моделі підтримують MMX
  • кеш L2 працює на 50% швидкості процесора
  • виділяв велику кількість тепла
  • не мав високого частотного потенціалу.
  • номер партії з префіксом B призначена для роздрібної продажі[1]
Номер моделі Частота Кеш L2 FSB CPU множник Напруга живлення TDP Сокет Core Stepping Дата випуска Номер Spec Number(s)
Pentium II 233 233 МГц 512 Кб 66 МГц 3.5x 2.8 В 34.8 Вт Slot 1 C0, C1 7 травня, 1997 80522PX233512, 80522PX233512EC, B80522PX233512 SL264, SL28K, SL2HD, SL2HF, SL2QA
Pentium II 266 266 МГц 512 Кб 66 МГц 4x 2.8 В 38.2 Вт Slot 1 C0, C1 7 травня, 1997 80522PX266512, B80522PX266512 SL265, SL28L, SL2HC, SL2QB, SL2HE
Pentium II 300 300 МГц 512 Кб 66 МГц 4.5x 2.8 В 43 Вт Slot 1 C0, C1 7 травня, 1997 80522PX300512EC, B80522PX300512EC SL28R, SL2MZ, SL2HA, SL2QC

Deschutes

[ред. | ред. код]

26 січня 1998 Intel анонсувала процесор Pentium II, побудований на новому ядрі, що носить кодове ім'я Deschutes. На відміну від Klamath, процесори з ядром Deschutes виготовлялося по 250 нм технології, напругу ядра було знижено до 2,0 В, що дозволило значно знизити тепловиділення і підняти планку максимальної частоти до 450 МГц. Більшість процесорів ревізій Вх здатні працювати і на частотах понад 500 МГц.

Кеш другого рівня об'ємом 512 Кб як і раніше працював на половині частоти ядра, проте був виконаний у вигляді двох мікросхем BSRAM, розташованих по обидві сторони кристала процесора. За деякими даними, це могло призводити до незначних втрат у продуктивності відносно Klamath на рівних частотах. В останніх ревізіях процесора Pentium II і ранніх Pentium III розташування мікросхем було змінено: мікросхеми розташувалися одна над одною праворуч від кристала.

Піддалася змінам і tag-RAM: замість мікросхеми Intel 82459AB, що мала досить високе тепловиділення, використовуються мікросхеми 82459AC (в процесорах ревізії А0) і 82459AD. Остання практично не нагрівається і працездатна на частотах понад 500 МГц. Спочатку tag-RAM розташовувалася на звороті плати під кристалом, а потім була переміщена слідом за мікросхемами кеш-пам'яті.

Ранні процесори з ядром Deschutes, як і Klamath, мали картридж типу SECC. Охолодження кеш-пам'яті в цьому картриджі було утруднено: пластина тепловідведення не торкалася мікросхем BSRAM, тому спочатку пластина тепловідведення була модернізована (з'явилися виступи, що дозволяють здійснити контакт з мікросхемами), а потім зникла. Картридж без тепловідводної пластини отримав найменування SECC2.

Щоб відрізнити моделі, що працюють на однакових частотах (266 і 300 МГц), але мають різні ядра, у процесорів, побудованих на ядрі Deschutes, в кінці назви дописували літеру «A». Ранні процесори (з частотами 266, 300, 333, 350 і 400 МГц) мали розмір кристала 131 мм², з виходом нової ревізії розміри кристала зменшилися до 118 мм². Процесори з частотою 350 МГц і вище працювали із зовнішньою частотою 100 МГц. Модифіковане ядро Deschutes, в якому з'явився блок SSE, отримало найменування Katmai і лягло в основу наступного процесора компанії Intel — Pentium III.

  • усі моделі підтримують: MMX
  • кеш L2 працює на 50% швидкості процесора
  • Pentium II OverDrive — ядро Deschutes Pentium II, призначене для роботи під Socket 8. Він постачається з 512 Кб кеш L2, що робить його схожим на Pentium II Xeon.[1]
Номер моделі Частота Кеш L2 FSB CPU множник Напруга живлення TDP Сокет Core Stepping Дата випуска Номер sSpec Number(s)
Pentium II 266 266 МГц 512 Кб 66 МГц 4x 2.0 В 16.8 Вт Slot 1 DB0 B80523P266512E SL33D, SL2W7
Pentium II 300 300 МГц 512 Кб 66 МГц 4.5x 2.0 В 18.6 Вт Slot 1 DA1, DB0, A0B B80523P300512E SL35V, SL2YK, SL2W8
Pentium II 333 333 МГц 512 Кб 66 МГц 5x 2.0 В 20.6 Вт Slot 1 DA0, DA1, DB0 26 січня, 1998 80523PX333512 SL2KA, SL2QF, SL2QH, SL2S5, SL2TV, SL2WY
Pentium II Overdrive 333 МГц или 300 МГц 512 Кб 66 МГц или 60 МГц 5x 3.3 В Socket 8 DB0 серпень, 1998 PODP66X333 Q0126, SL2K3, SL2KE, SL3EA
Pentium II 350 350 МГц 512 Кб 100 МГц 3.5x 2.0 В 21.5 Вт Slot 1 DA1, DB0, DB1 15 квітня, 1998 80523PY350512 SL2U3, SL2S6, SL2SF, SL2WZ, SL356, SL37F, SL38M, SL36U, SL3J2
Pentium II 400 400 МГц 512 Кб 100 МГц 4x 2.0 В 24.3 Вт Slot 1 DA1, DB0, DB1 15 квітня, 1998 BX80523U400512E, 80523PY400512PE SL3EE, SL2S7, SL2SH, SL2YM, SL37G, SL2U5, SL357, SL3F9, SL38N, SL38Z, SL3D5, SL2U6
Pentium II 450 450 МГц 512 Кб 100 МГц 4.5x 2.0 В 27.1 Вт Slot 1 DB0 24 серпня, 1998 BX80523U450512E SL358, SL2WB, SL37H, SL2U7

Mobile Pentium II

[ред. | ред. код]

Мобільні процесори Mobile Pentium II випускалися на основі ядер Tonga і Dixon. Вони відрізнялися зниженою напругою живлення, мали невелике тепловиділення, що і дозволяло використовувати їх в ноутбуках і лептопах.

Процесори на ядрі Tonga випускалися c 2 квітня 1998 за 250 нм технологією в корпусі BGA і встановлювалися в картридж разом з мікросхемами кеш-пам'яті другого рівня загальним об'ємом 512 Кб.

Процесори на ядрі Dixon випускалися за 180 нм технологією і мали інтегрований кеш другого рівня об'ємом 256 Кб, що працював на частоті ядра. Ці процесори мали корпус BGA або mPGA і могли встановлюватися або в картридж, або безпосередньо на системну плату.

«Tonga» (250 нм)

[ред. | ред. код]
  • Усі моделі підтримують: MMX
  • Кеш L2 cache працює на 50% швидкості процесора[1]
Номер модели Частота Кеш L2 FSB CPU множник Напруга живлення TDP Сокет Дата випуска Номер sSpec Number(s)
Pentium II 233 233 МГц 512 Кб 66 МГц 3.5x 1.7 В 9.0 Вт 2 апреля, 1998 PMD23305001AA SL2KH
Pentium II 266 266 МГц 512 Кб 66 МГц 4x 1.7 В 10.3 Вт 2 апреля, 1998 PMD26605001AA SL2KJ
Pentium II 300 300 МГц 512 Кб 66 МГц 4.5x 1.7 В 11.6 Вт 9 сентября, 1998 PMD30005001AA SL2Y7

Dixon» (250 нм)

[ред. | ред. код]
  • Усі моделі підтримують: MMX
  • Кеш L2 cache працює на 50% швидкості процесора[1]
  • Також можуть називатись як Pentium II «Performance Enhanced»
Номер модели Частота Кеш L2 FSB CPU множитель Напруга живлення TDP Сокет Дата випуска Номер sSpec Number(s)
Pentium II 266PE 266 МГц 256 Кб 66 МГц 4x 1.6 В 10.6 Вт PMG26602002AA SL32M
Pentium II 300PE 300 МГц 256 Кб 66 МГц 4.5x 1.6 В 12.0 Вт MMC-2 PMG30002002AA SM32N
Pentium II 333 333 МГц 256 Кб 66 МГц 5x 1.6 В 12.7 Вт MMC-2 PMF33302001AA SL3KG
Pentium II 366 366 МГц 256 Кб 66 МГц 5.5x 1.6 В 14.1 Вт MMC-2 PMG36602002AA SL32P

Оновлення мікрокоду процесора

[ред. | ред. код]

Оновлення мікрокоду є блоками даних об'ємом 2 Кб, що знаходяться в системному BIOS. Такі блоки існують кожної ревізії ядра процесора. Компанія Intel надає виробникам BIOS останні версії мікрокоду, а також розміщує їх у базі даних оновлень. Існує спеціальна утиліта, розроблена компанією Intel, що дозволяє визначити процесор, що використовується, і локально змінити код BIOS для підтримки цього процесора. Оновлення також можна здійснити прошивкою нової версії BIOS із підтримкою необхідного процесора від виробника системної плати[16].

Виправлені помилки

[ред. | ред. код]

Процесор є складним мікроелектронним пристроєм, що не дозволяє виключити ймовірність його некоректної роботи. Помилки виникають на етапі проектування і може бути виправлені оновленнями микрокода[16] процесора чи випуском нової ревізії ядра процесора. У процесорах Pentium II виявлено 95 різних помилок, у тому числі 23 виправлені.[2]

Далі перераховані помилки, виправлені різних ревізіях ядер процесора Pentium II. Дані помилки є у всіх ядрах, випущених до їх виправлення, починаючи з ядра Klamath C0, якщо не вказано зворотне.

Klamath C1

[ред. | ред. код]
  • Помилка протоколу під час роботи з кеш-пам'яттю.
  • Виникнення глухих кутів при роботі з IOQ (черга введення-виведення) глибиною 1 в двопроцесорних системах.
  • Помилка при роботі інструкції FIST із деякими невірними даними.

Deschutes A0

[ред. | ред. код]
  • Помилка передбачення розгалужень під час роботи з інструкціями MMX.
  • Помилка встановлення сигналу вимкнення при перевищенні максимально допустимої температури.
  • Генерація незворотної помилки при порушенні парності IFU.
  • Генерація незворотної помилки при розрізненні даних у потоковому буфері інструкцій та кеші інструкцій.
  • Помилка при роботі з даними, що не кешуються після відключення та повторного включення сторінкової адресації.
  • Помилка PMC під час запиту до кеш-пам'яті другого рівня.
  • Помилкова генерація виключення "user mode protection violation" замість встановлення сигналу "page fault".
  • Вимкнення MCE для кеш-пам'яті другого рівня під час очищення кеш-пам'яті.
  • Некоректне встановлення прапорів процесора після відключення TLB у двопроцесорних системах.

Deschutes A1

[ред. | ред. код]
  • Пошкодження інформації про стан даних у кеш-пам'яті (Deschutes A0).
  • Генерація незворотної помилки при кеш-промаху (Deschutes A0).

Deschutes B1

[ред. | ред. код]
  • Затримка інвалідності даних, що у кеш-пам'яті, при апаратної синхронізації в двухпроцессорных системах.
  • Передчасне зняття сигналу блокування під час виконання деякої послідовності транзакцій.
  • Затримка створення виключення FPU.
  • BIST (вбудована самодіагностика) повідомляє про успішне завершення незалежно від результату (Deschutes A0).
  • Відсутність сигналу вимкнення при перевищенні максимально допустимої температури. (Deschutes A0).
  • Помилка запису в пам'ять під час інструкцій MOVD та MOVQ (MMX).
  • Конфлікт протоколу шини під час роботи з деякими чіпсетами.
  • Помилки при роботі з вимкненим MTRR (Deschutes A0).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Список микропроцессоров Pentium II. Intel вики (рос.). Процитовано 12 серпня 2025.
  2. ↑ WebCite query result (PDF). www.webcitation.org. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2025. {{cite web}}: Cite використовує загальну назву (довідка)

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pentium II


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Pentium_II&oldid=47743739