Смовдь руська
| Смовдь руська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Смовдь (Peucedanum) |
| Вид: | Смовдь руська (P. officinale)
|
| Біноміальна назва | |
| Peucedanum officinale L., 1753
| |
| Синоніми[1] | |
| |
Смовдь ру́ська (смовдь лі́карська; царський корінь[2]; Peucedanum ruthenicum, синоніми: P. officinale, P. besserianum) — багаторічна трав'яниста рослина родини окружкових (окружкових).
Опис[ред. | ред. код]
Стебло щільне, циліндричне, дрібноборозенчасте, 60—120 см заввишки, малолисте, у верхній частині розгалужене. Прикореневі й нижні стеблові листки багаторазово трійчасті або трійчасто-перисті; середні листки дрібніші, менш складні; верхні — без пластинки, у вигляді піхов. Квітки дрібні, двостатеві, у складних 10-20-променевих зонтиках, з малолистою спадною обгорткою або без неї; зубці чашечки короткі, часто непомітні; пелюстки світло-жовті, широкояйцюваті, на верхівці виїмчасті[3]. Плід — видовженооберненояйцювата двосім'янка, 6—8 мм завдовжки. Цвіте у червні — липні.
Поширення[ред. | ред. код]
Смовдь руська росте на півдні лісостепу і в степу на схилах ярів і річкових долин, на солонцях, серед кущів, на лісових галявинах, уздовж доріг.
Заготівля і зберігання[ред. | ред. код]
Для лікарських потреб заготовляють коріння рослини (Radix Peucedani ruthenici), яке копають одразу після визрівання насіння або рано навесні. Після попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі коріння досушують на горищі або в сушарці при температурі, не вищій за 30°. Сухої сировини виходить 16 % . Строк придатності — 2 роки. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
У корінні рослини є флавоноїди, ефірна олія, фурокумарин пеуцеданін.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
З коріння смовді руської виробляли препарат пеуцеданін, який використовували в комплексному лікуванні злоякісних новоутворень. Останнім часом препарат знято з виробництва. У народній медицині настойку або відвар коріння рослини застосовують як болетамувальний, протипростудний та відхаркувальний засіб.
У харчуванні[ред. | ред. код]
На Кавказі, Далекому Сході та Західному Сибіру корінь смовді залучають до їжі як замінник ріпи. Викопані восени або напровесні корені однорічних рослин відмивають у воді і варять. Варені, дрібно порізані корені засмачують цибулею, олією та сметаною, додаючи круті січені яйця. До столу варені корені смовді подають як овочевий гарнір або салат до різноманітних страв. В Європі листя та насіння використовують як прянощі для використання швейцарського сиру.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Plant List: A Working List of All Plant Species. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 6 листопада 2014.
- ↑ а б М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.72
- ↑ Peucedanum ruthenicum – Смовдь руська - Apiaceae – Зонтичні - Відділ КВІТКОВІ - Magnoliophyta - Фотоальбоми - Атлас флори України. ukr-flora.at.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 15 січня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Смовдь руська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 403. — ISBN 5-88500-055-7.
|