Перейти до вмісту

Pg. 99

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Pg. 99
Кріс Тейлор виступає з Pg. 99 у Редінгу, штат Пенсільванія, 2002 рік
Основна інформація
Жанр
Роки1997–2003 (основний період)
2011, 2017, 2023, 2025 (реюніони)
КраїнаСША
МістоСтерлінг
Інші назвиpageninetynine
Лейбл
Колишні
учасники
Кріс Тейлор
Блейк Міджетт
Майк Тейлор
Джонні Ворд
Джордж Крам
Див. повний склад
Інші
проєкти
pageninetynine.bandcamp.com

Pg. 99 (також пишеться pageninetynine) — американський гурт у стилі хардкор-панк зі Стерлінга, Вірджинія, на околицях Вашингтона. Вважається одним із піонерів жанру скрімо. Гурт утворився у 1997 році як секстет і розпався у 2003 році як октет; на піку складу мав двох вокалістів, трьох гітаристів, двох басистів та ударника, відомий своїми інтенсивними живими виступами.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

1997–2002: Існування

[ред. | ред. код]

Pg. 99 активно гастролювали, зігравши понад 300 концертів за п’ять років існування.[3] Гурт провів дев’ять турів у США та Європі, випустив три повноформатні альбоми, сім сплітів, один мініальбом, дві компіляції та демо-запис.

На початку 1999 року гітарист Pg. 99 Майк Тейлор і басист Reactor No. 7 Енді Лоу заснували Robodog Records (нині Robotic Empire). Першими релізами лейблу стали спліт Document #3 між Pg. 99 і Reactor No. 7 та Document #4 — турове 6" видання, яке гурт продавав під час першого туру влітку 1999 року.

2003–2010: Перерва

[ред. | ред. код]

Після численних гастролей США та Європи й великої кількості релізів гурт розпався у травні 2003 року. Перед розпадом Pg. 99 запросили Стіва Альбіні (Shellac, Big Black) як продюсера для альбому-продовження Document No. 8.[4] Майк Тейлор пояснював причини розпаду труднощами у збереженні великого складу, конфліктами у розкладі та проблемами з алкоголем. Він зазначив: «Це було як дисфункційна сім’я, якій потрібно було дати простір і ясність».[5] Четверо учасників згодом заснували гурт Pygmy Lush.[4]

Два релізи, завершені до розпаду, так і не були видані: DVD зі збіркою концертних відео та спліт 10" із City of Caterpillar, що містив останні пісні обох гуртів.[6]

2011–теперішній час: Реюніони

[ред. | ред. код]

У серпні 2011 року Pg. 99 дали разовий реюніон-виступ, виконавши повністю Document No. 8 на фестивалі Best Friend's Day у Ричмонді, штат Вірджинія.[7] Після успіху шоу гурт провів ще один концерт у Вашингтоні.[8][9]

У 2017 році було оголошено про новий реюніон та тур разом із Majority Rule і City of Caterpillar.[10] Майк Тейлор згадував про плани випустити «давно прихований» Document #15 на своєму лейблі Yr Screaming Youth у майбутньому. [11]

6 серпня 2023 року гурт виступив хедлайнером фестивалю New Friends Fest у Торонто, Канада.[12][13]

Навесні 2025 року гурт вирушив у європейський тур із 17 концертами.[14]

Стиль та впливи

[ред. | ред. код]

Pg. 99 часто відносять до жанру скрімо, хоча сам гурт відкидає цей ярлик, вважаючи себе радше панк-рок-гуртом.[1] Також їх описують як гурт у стилі емовайоленс, подекуди з елементами грайндкору.[15][16] Ранні релізи були більш традиційними, натхненними хардкор-панком і грайндкором, а пізніші експериментували з атмосферою та прогресією, наприклад Document #7.[17]

Усі релізи гурту мали назву «Document» («Документ»), оскільки музиканти вважали кожен запис фіксацією стану гурту на той момент.[18][11] Серед впливів гурту називають Born Against, Rorschach, Deadguy, Unwound, Jeromes Dream, Leonard Cohen (якому присвячено пісню «The Lonesome Waltz of Leonard Cohen»), Orchid та Sunny Day Real Estate.[18] Обкладинки альбомів зазвичай створював вокаліст Кріс Тейлор. Учасники гурту також були активними в локальній сцені Вірджинії, граючи у City of Caterpillar, Enemy Soil, Pygmy Lush та інших колективах.

Склад

[ред. | ред. код]

Поточні учасники

  • Кріс Тейлор — вокал (1997–2003, 2011, 2017–тепер)
  • Блейк «Tiny Dancer» Міджетт — вокал (1997–2003, 2011, 2017–тепер)
  • Майк Тейлор — гітара (1997–2003, 2011, 2017–тепер)
  • Джордж Крам — гітара (1997–2001, 2002–2003, 2011, 2017–тепер)
  • Джонатан Мур — гітара (2002–2003, 2011, 2017–тепер)
  • Корі Стівенсон — бас (2000–2002, 2017–тепер)
  • Брендон Еванс — бас (2000–2003, 2011, 2017–тепер)
  • Джонні Ворд — ударні (1997–2003, 2011, 2017–тепер)

Колишні учасники

  • Т. Л. Смуут — бас (1997–2000)
  • Майк Касто — гітара (1999–2001)
  • Джефф Кейн — нойз, програмування (1999)
  • Джонатан Вайлдман — бас (2001)
  • Кевін Лонгендайк — бас (2002–2003)

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Document #1 — демо (самвидав, 1999)
  • Document #2 — спліт 7" із Enemy Soil (Sacapuntas Records, 1999)
  • Document #3 — спліт 7" із Reactor No. 7 (Robodog Records, 1999)
  • Document #4 — турове 6" (Robodog Records, 1999)
  • Document #5 — перший альбом (Reptilian Records, 2000)[2]
  • Document #6 — спліт 7" із Process is Dead (Witching Hour Records, 2000)
  • Document #7 — LP/CD (Magic Bullet Records/Happy Couples Never Last, 2001)
  • Document #8 — LP/CD/касета (Robotic Empire/Electric Human Project/Scene Police/Old Skool Kids/SzSS, 2001)
  • Document #9: A Split Personality — спліт 7" із City of Caterpillar (Level Plane Records, 2001)
  • Document #10: Do You Need A Play To Stay? — лайв-спліт LP/CD із Waifle (Magic Bullet Records, 2001)
  • Document #11 — перевидання Document #3 та #4 (Robotic Empire, 2002)
  • Document #12 — спліт LP/CD із Majority Rule (Magic Bullet Records, 2002)
  • Document #13: Pyramids in Cloth — спліт 7" із Circle Takes the Square (Perpetual Motion Machine Records, 2002)
  • Document #14: Singles — збірка всіх вінілових/демо-треків (Reptilian Records, 2003; перевидання на вінілі Robotic Empire, 2011)[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Lars Gotrich, Pg. 99: A Document Revisited: NPR Music Interview
  2. а б Butler, Blake. "[http://www.allmusic.com/artist/p441656 allmusic ((( pg. 99 > Overview )))]" allmusic.com. Retrieved on 28 May 2009.
  3. X, Chris. Pg.99 Biography on Reptillian Records. reptillianrecords.com. Reptillian Records. Архів оригіналу за 9 грудня 2003. Процитовано 19 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  4. а б Gotrich, Lars (17 серпня 2011). Pg. 99: A Document Revisited. NPR. Процитовано 5 вересня 2011.
  5. Pettigrew, Jason (Липень 2011). Reunited, and it Sounds So Good. Alternative Press. 276 (26): 86. ISSN 1065-1667.
  6. Robotic Empire discography [Архівовано 2011-06-08 у Wayback Machine.], див. ROBO50 і ROBO078
  7. Paul, Aubin (17 лютого 2011). pg.99 to reunite for Best Friend's Day 2011. Punknews.org. Процитовано 17 лютого 2011.
  8. а б Kraus, Brian (12 липня 2011). Pg.99 announce 2nd reunion show and Singles collection. Alternative Press. Процитовано 12 липня 2011.
  9. Wisniewski, Kira (12 липня 2011). pg.99 reunion show (DC). Punknews.org. Процитовано 12 липня 2011.
  10. Sacher, Andrew (2 червня 2017). Majority Rule playing reunion tour dates with pg.99 and City of Caterpillar. brooklynvegan.com. Brooklyn Vegan. Процитовано 2 червня 2017.
  11. а б Grice, Nathan (2017-09-18). Punk Rock in the Wrong Hands: An Interview with Pageninetynine. dustupmag.com. Dust Up Magazine. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.
  12. LINEUP. New Friends Fest '23 (англ.). Процитовано 7 серпня 2023.
  13. Djurdjic, Marko (8 серпня 2023). Toronto's New Friends Fest 2023 Celebrated the Subversive Force of Community. exclaim!. Процитовано 9 серпня 2023.
  14. Pg.99 announce European tour. exclaim!. 15 листопада 2024. Процитовано 13 квітня 2025.
  15. Terich, Jeff (2014-02-20) (20 лютого 2014). 10 Essential Screamo Albums. treblezine.com. Treble Zine. Процитовано 10 травня 2017.
  16. Tiernan (2015-07-15), Jack (15 липня 2015). Starter Kit: Screamo/Emoviolence. heavyblogisheavy.com. Heavy Blog Is Heavy. Процитовано 7 травня 2017.
  17. Butler, Blake. allmusic ((( Document #7 > Review ))). Allmusic. Процитовано 14 лютого 2015.
  18. а б n/a (2017-08-11). PAGENINETYNINE: DOCUMENT 7 STREAMING AT INVISIBLE ORANGES/BROOKLYNVEGAN; TOUR WITH MAJORITY RULE TO BENEFIT ARTS AND LGBT CAUSES APPROACHES. magicbulletrecords.com. Magic Bullet Records. Архів оригіналу за 28 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]