Очеретянка канаркова
| Очеретянка канаркова | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Очеретянка (Phalaris) |
| Вид: | Очеретянка канаркова (P. canariensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Phalaris canariensis | |
Очеретянка канаркова[1], канаркова трава справжня[2] (Phalaris canariensis) – вид рослин родини тонконогові (Poaceae). Географічний епітет вказує на проживання на Канарських островах.
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна рослина. Стебла 37–75(95) см, прямостійні. Листові пластини 23 × 0,8 см. Волоті 32–45 × 12–14 мм, як правило, яйцеподібні. Усі колоски – родючі гермафродити. Суцвіття зелені або ж спершу трохи фіалкові, згодом стають рудувато-коричневими. Зернівки ≈ 4×1,5 мм, яйцеподібні, блискуче коричневі. Цвіте з квітня по червень. Звертає на себе увагу багатьох диких тварин, особливо птахів.
Поширення[ред. | ред. код]
Південна Європа, Північна Африка, Південно-Західна Азія, Макаронезія (крім Кабо-Верде); введена в інших помірних зонах світу. Вирощується в декількох частинах світу для пташиного корму.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Волоть містить близько 300 зерняток, що легко вимолочуються. У країнах південної Європи зерно канаркової трави заготовляють у великій кількості й перемелюють на борошно, з якого печуть хліб. За поживністю він не поступається перед пшеничним. За голодних років у південних губерніях Російської імперії насіння канаркової трави також заготовляли на зерно. Збирають насіння одразу після пожовтіння волоття.[3]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Насіння -
Загальний вид рослини -
Мапа країн-виробників насіння
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Phalaris canariensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.87
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Трава канаркова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Flora Vascular (ісп.)
- United States Department of Agriculture (англ.)
|
|