Фізаліс звичайний
| Фізаліс звичайний | |
|---|---|
| |
| Physalis alkekengi | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
| Родина: | Пасльонові (Solanaceae) |
| Рід: | Фізаліс (Physalis) |
| Вид: | P. alkekengi
|
| Біноміальна назва | |
| Physalis alkekengi L., 1753
| |
| Синоніми[1] | |
| |
Фізаліс звичайний[2][3], міхунка звичайна[4], міхурниця звичайна[5], пузируха властива[4], пузируха звичайна[4], марунка[6] (Physalis alkekengi) — дворічна або багаторічна розсіяно-запушена рослина родини пасльонових.
Будова[ред. | ред. код]
Стебло прямостояче, 30—60 см заввишки, тупо-гранчасте, просте або розгалужене. Листки чергові, черешкові, цілісні, яйцеподібні, неглибоковиїмчасто-зубчасті, при основі заокруглені, на верхівці загострені; верхні листки зближені попарно. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, на пониклих квітконіжках між попарно зближеними верхівковими листками; віночок колесоподібний, зрослолистий, п'ятироздільний, білуватий, лопаті його гостротрикутні. Плід — округло оранжева ягода, захована в червоній розрослій чашечці. Цвіте у червні — липні, плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення[ред. | ред. код]
Фізаліс звичайний росте по всій території України (на Поліссі — по південному його краю) у лісах, серед чагарників.
Практичне використання[ред. | ред. код]
У харчуванні[ред. | ред. код]
З плодів готують варення, мармелад, патоку, пастилу, джеми, компоти. Зелені ягоди разом з чашечкою солять, маринують. Свіжі плоди зберігаються дуже довго.[6]
Хімічний склад[ред. | ред. код]
Плоди фізаліса містять органічні кислоти: лимонну, яблучну, винну, бурштинову, кавову, ферулову й синапову; барвники: криптотоксин, зеаксантин; кверцетин, дубильні речовини, каротиноїд, вітамін С (46 мг%), гірку речовину фізалін, пектин, слиз, цукри й жирну олію (в насінні). У червоних розрослих чашечках є стероїди: фізалін А і фізалін В.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
В науковій медицині фізаліс звичайний не використовують, хоч свого часу рослина була об'єктом фармакологічного вивчення. Було запропоновано використовувати плоди як сечогінний засіб, а настої розрослих чашечок на олії — як засіб, що активізує епітелізацію тканин. У народній медицині плоди фізаліса відомі своїми сечогінними, протизапальними і болезаспокійливими властивостями. Свіжі плоди, сік або настій плодів вживають при нирковокам'яній хворобі, гнійних запаленнях сечових органів, подагрі, суглобовому ревматизмі, при одному з проявів деформуючого артрозу (так званих шпорах), при захворюваннях печінки, що супроводяться жовтяницею й асцитом, при болях у шлунку й кишечнику, від геморою, в разі переміжної гарячки та при крововиливах. Есенцію зі свіжих плодів використовують у гомеопатії.
Заготівля і зберігання[ред. | ред. код]
З лікувальною метою використовують стиглі плоди фізаліса (Fructus Physalis alkekengi). Використовують їх свіжими або сушать, звільнивши від чашечки, яка вважається отруйною. Сушать сировину на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям на вільному повітрі або в теплому провітрюваному приміщенні. Сухих плодів виходить 16—17 % . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.
Див. також[ред. | ред. код]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Плід у чашечці -
Відкритий плід -
Квітка -
Скелет чашечки -
Сходи -
Листя
.JPG)
.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Plant List
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
- ↑ В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- ↑ а б в Physalis alkekengi // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірн. Математ.-природ.-лікар. секції НТШ. — Львів : НТШ, 1922. — 356 с.
- ↑ а б М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.129
Посилання[ред. | ред. код]
- Фізаліс звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 441. — ISBN 5-88500-055-7.
- Фізаліс звичайний // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 129.
- Фізаліс звичайний // Фармацевтична енциклопедія
|
|