Playdead
Організаційно-правова форма господарювання | приватне підприємство |
---|---|
Галузь | відеоігри |
Засновано | 2006 |
Засновник(и) |
|
Штаб-квартира | Копенгаген, Данія |
Ключові особи |
|
Продукція | § Розроблені ігри |
Співробітники | 50 (2021) |
playdead.com | |
Playdead у Вікісховищі |
Playdead — данський незалежний розробник відеоігор, розташований в Копенгагені. Студія була заснована у 2006 році Арнтом Дженсеном та Діно Патті для розробки платформера Limbo (2010). Після його випуску Playdead почала працювати над черговим платформером Inside (2016). Обидва проєкти здобули визнання критиків і були названі одними з найкращих ігор усіх часів[en]. Незабаром після випуску Inside Патті пішов зі студії через внутрішні розбіжності.
У 2000 році, після навчання в Коллінгській школі дизайну[en], Арнт Дженсен влаштувався концепт-художником в IO Interactive, відомою за франшизою Hitman[2]. У 2002 році він залишив студію через незадоволеність її дедалі більш корпоративним нахилом і став фрилансером[2][3]. Водночас він малював ескізи для свого потенційного проєкту і, після спроб самостійно написати код для гри у Visual Basic[3], вирішив створити тизер-трейлер для демонстрації її художнього стилю, сподіваючись залучити програміста для допомоги[4]. Тизер викликав значний інтерес в інтернеті, що зрештою призвело до зустрічі Дженсена з програмістом Діно Патті та спільному заснуванню Playdead у 2006 році[3].
Хоча Патті надавав допомогу в перші кілька місяців, він усвідомив, що проєкт набагато перевершував їхні можливості та вирішив розширити студію[3]. Розмір основної команди Playdead під час розробки становив вісім співробітників, а на різних етапах збільшувався до 16 через залучення фрилансерів[5]. Спочатку фінансування проєкту здійснювалося коштом особистих заощаджень засновників та невеликих грантів від уряду Данії, але згодом розробники заручилися підтримкою великих інвесторів[3]. Гра ґрунтувалася на пропрієтарному ігровому рушії студії[6], тоді як ігровий процес являв собою двовимірним платформер із головоломками. Вона була випущена під назвою Limbo у липні 2010 року[7]. Гра здобула визнання критиків[8], які класифікували її як приклад відеоігор як мистецтва[en][a], і була нагородженна численними преміями[13][14]. Деякі видання назвали Limbo однією з найкращих ігор 2010 року[15][16][17], а також однією з найкращих ігор[en] загалом[18][19][20]. Успіх проєкту дав розробникам змогу викупити студію в інвесторів, що зробило її повністю незалежною[21].
Через кілька місяців після випуску Limbo команда вже працювала над новою грою під робочою назвою Project 2[22][23]. Розробники вирішили перейти на рушій Unity, щоб у такий спосіб полегшити виробничий процес. Проєкт використовував багато ігрових ресурсів, які не були задіяні у Limbo[6], і мав схожий ігровий процес та візуальне оформлення, унаслідок чого був названий духовним наступником[en] Limbo[24][25]. Данський інститут кінематографії надав Playdead фінансову підтримку в розмірі 1 мільйона $[26], тоді як композитор Мартін Стіґ Андерсен[en], який уже співпрацював зі студією раніше, написав музику для проєкту спільно з Ґунвер Реберґ[27]. Гра була анонсована під назвою Inside на виставці E3 у 2014 році та випущена в червні 2016-го[28][29]. Вона також здобула визнання критиків та була номінована на численні нагороди[30][31]. Як і Limbo, гра була названа деякими виданнями однією з найкращих ігор усіх часів[32][33][34].
Патті пішов із Playdead незабаром після випуску Inside, продавши свої акції Дженсену. Патті заявив, що залишає студію «в стані, коли вона безперечно може справлятися зі своїми завданнями» і висловив бажання зайнятися новою справою[35]. Згідно з данським виданням Dagbladet Børsen[en], у 2015 році між засновниками виникли розбіжності[36], які, за словами Патті, стосувалися «можливих термінів для наступного проєкту (проєктів) і [того], де я зараз перебуваю в житті»[b][37]. Унаслідок цього Дженсен подав Патті заяву про своє звільнення з посади креативного директора, хоча й мав намір залишитися керівником. Однак заява була помилково витлумачена Патті як повне залишення Дженсеном студії, і згодом він видалив його ім'я із записів Playdead в данському реєстрі підприємств. Це призвело до конфронтації між засновниками та їхніми адвокатами, що вимагало втручання Управління в справах бізнесу Данії для вирішення конфлікту. Зрештою, Патті уклав угоду щодо продажу своїх акцій за 50 мільйонів данських крон (приблизько 7,2 мільйона $). За словами Патті, він був розчарований тим, як закінчилася його участь у Playdead, але описав Дженсена як «справді хорошого друга та ділового партнера протягом багатьох років»[38]. У 2017 році Патті заснував Jumpship разом із кіноаніматором Крісом Олсеном[39], а в листопаді 2022-го студія випустила свій дебютний проєкт Somerville[en], чий візуальний стиль був порівняний з іграми Playdead[40][41].
У січні 2017 року Playdead оголосила про роботу над новим проєктом, який був описаний Дженсеном як «доволі самотня науково-фантастична гра десь у всесвіті»[42][43]; проєкт розробляється під робочою назвою Game 3[44]. На відміну від попередніх ігор студії, Game 3 використовує управління від третьої особи у тривимірному світі, оскільки команда «втомилася від обмежень двовимірних ігор»[45]. У березні 2020 року було повідомлено, що Epic Games стане видавцем і покриє витрати на розробку, а також надасть підтримку стосовно свого рушія Unreal Engine, який використовує студія[46][47]. Водночас Playdead збереже творчий контроль над проєктом, а прибуток буде поділений порівну[46]. Студія працевлаштовувала приблизно 50 співробітників станом на січень 2021 року[47].
Рік | Назва | Платформа | Видавець |
---|---|---|---|
2010 | Limbo | Android, iOS, Linux, Microsoft Windows, Nintendo Switch, OS X, PlayStation 3, PlayStation 4, PlayStation Vita, Xbox 360, Xbox One | Microsoft Game Studios[c], Playdead |
2016 | Inside | iOS, macOS, Microsoft Windows, Nintendo Switch, PlayStation 4, Xbox One | Playdead |
Н/Д | Game 3[d] | Н/Д | Epic Games |
- Коментарі
- Джерела
- ↑ Global LEI index
- ↑ а б 50 Years — 50 Voices of Design (англ.). Коллінгська школа дизайну. 2017: 82. Архів оригіналу за 5 березня 2023. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ а б в г д Thomsen, Michael (15 вересня 2010). How Limbo Came To Life. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 3 березня 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Ostroff, Joshua (вересень 2010). Arty For the Ages. Exclaim! (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Caoilli, Eric (3 березня 2010). IGF Finalist Limbo To Release On XBLA This Summer. GameSetWatch (англ.). Think Services. Архів оригіналу за 22 серпня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ а б Rose, Mike (25 серпня 2011). Limbo Developer Playdead Using Unity Engine For Next Title. Game Developer (англ.). Informa. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Sterling, James Stephanie (19 липня 2010). Review: Limbo. Destructoid (англ.). Gamurs. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ LIMBO Critic Reviews for Xbox 360. Metacritic (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Chad, Sapieha (22 липня 2010). Playing in Limbo. The Globe and Mail (англ.). The Woodbridge Company. Архів оригіналу за 24 липня 2010. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ 26 липня 2010, Martin (Garrett). Summer games: Dark 'Limbo' provides cool action. Boston Herald (англ.). Digital First Media. Архів оригіналу за 28 липня 2010. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Freeman, Will (1 серпня 2010). Limbo. The Guardian (англ.). Guardian Media Group. Архів оригіналу за 5 червня 2010. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Gillin, Joshua (26 липня 2010). Limbo is the latest offering in the games-as-art argument. Tampa Bay Times (англ.). [[ Times Publishing Company]]. Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Walker, John (3 серпня 2011). Wot I Think: Limbo. Rock Paper Shotgun (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Bullock, Scott (15 квітня 2011). XBLA Holding One-Day-Only Sale for Five Big Games; Get 'em While They're Hot. The Escapist (англ.). Gamurs. Архів оригіналу за 4 березня 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Narcisse, Evan (9 грудня 2010). The Top 10 Everything of 2010. Time (англ.). Time Inc. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Kohler, Chris (27 грудня 2010). The 20 Best Games of 2010. Wired (англ.). Condé Nast. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Tilley, Steve (29 грудня 2010). 10 best video games of the year. Toronto Sun (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2011. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ The 100 best games ever. GamesRadar+ (англ.). Future plc. 25 лютого 2015. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ The 100 Greatest Videogames. Edge (англ.). Future plc. 25 вересня 2015. с. 84.
- ↑ The 500 best games of all time: 400-301. Polygon (англ.). Vox Media. 28 листопада 2017. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Rose, Mike (31 серпня 2011). Limbo Developer Playdead Buys Itself Back From Investors. Game Developer (англ.). Informa. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Cullen, Johnny (11 жовтня 2010). Limbo devs working on new IP. VG247 (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Goldfarb, Andrew (28 липня 2012). Limbo Follow-Up Project 2 is 'At Least 2 Years Away'. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Watts, Steve (13 червня 2016). E3 2016: Inside Preview: Unsettling Feelings. Shacknews (англ.). Gamerhub. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Rignall, Jaz (28 червня 2016). Inside Xbox One Review: Brilliant and Compelling. VG247 (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 4 березня 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Harman, Stace (14 червня 2012). Playdead's Limbo follow-up, new details and concept art. VG247 (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Pearl, Max (19 березня 2019). SØS Gunver Ryberg to release her soundtrack for the film Cutterhead. Resident Advisor (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Kollar, Philip (9 червня 2014). Inside is the next game from Limbo creators Playdead Studios. Polygon (англ.). Vox Media. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Sanchez, Miranda (13 червня 2016). E3 2016: Limbo Follow-Up Inside Gets a Release Date. IGN (англ.). Ziff Davis. Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ INSIDE Critic Reviews for Xbox One. Metacritic (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Richter, Jon (21 жовтня 2021). After Limbo and Inside, What's Next for PlayDead?. Game Rant (англ.). Valnet. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ West, Josh (24 листопада 2021). The 50 best games of all time. GamesRadar+ (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ The 100 Best Video Games of All Time. Slant Magazine (англ.). 13 квітня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ The Top 100 Video Games of All Time. IGN (англ.). Ziff Davis. 31 грудня 2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Pearson, Dan (19 липня 2016). Dino Patti leaving Playdead. GamesIndustry.biz (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 3 жовтня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Skovlund Hansen, Jakob (22 листопада 2019). Efter magtkamp med vennen: Iværksætter får 17 mio til ny spilsatsning. Dagbladet Børsen (дан.). Bonnier Group, JP/Politikens Hus. Архів оригіналу за 4 березня 2023. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ D'Anastasio, Cecilia (18 січня 2017). Co-Founder Of Inside Creators Gets $7 Million After Business Breakup. Kotaku (англ.). G/O Media. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Pearson, Dan (19 січня 2017). Details emerge of Playdead split. GamesIndustry.biz (англ.). Gamer Network. Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Kerr, Chris (27 червня 2017). Playdead co-founder Dino Patti helps form new studio, Jumpship. Game Developer (англ.). Informa. Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Clayton, Natalie (13 червня 2021). Somerville is Inside set during an alien apocalypse, and it's coming next year. PC Gamer (англ.). Future plc. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Hester, Blake (13 червня 2021). Somerville, The New Game From Former Playdead CEO, Gets New Trailer. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Dayus, Oscar (20 січня 2017). Limbo, Inside Dev Teases Next Game. GameSpot (англ.). Fandom, Inc. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ Watts, Rachel (1 жовтня 2018). Inside developer Playdead's next game will be sci-fi. PCGamesN (англ.). Network N. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ LeBlanc, Wesley (7 грудня 2021). Playdead Releases New Image Seemingly From Game 3, The Studio's Untitled Game In Development. Game Informer (англ.). GameStop. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Scott-Jones, Richard (2 листопада 2018). The Limbo and Inside studio is going 3D, third-person, and sci-fi for its next game. PCGamesN (англ.). Network N. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ а б Robinson, Andy (26 березня 2020). Epic will publish games from Remedy, Playdead and Gen Design. Video Games Chronicle (англ.). 1981 Media. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 4 березня 2023.
- ↑ а б Ivan, Tom (21 січня 2021). Limbo and Inside studio's new game is a 3rd person open-world sci-fi adventure. Video Games Chronicle (англ.). 1981 Media. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 4 березня 2023.