Щитонога черепаха червоноголова
| Щитонога черепаха червоноголова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Podocnemis erythrocephala (Spix, 1824) | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Emys erythrocephala Podocnemis cayennensis Podocnemis coutinhii | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Щитонога черепаха червоноголова (Podocnemis erythrocephala) — вид черепах з роду Щитоногі черепахи родини Щитоногі черепахи. Інша назва «кайєнська щитонога черепаха».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина карапаксу досягає 32 см. Голова довгаста. Панцир куполоподібний, опуклий, овальної форми. Найбільш широке місце за центром. По середині проходить помітний кіль. Ширина другого хребетного щитка більше довжини. Міжтім'яний щиток короткий і не розділяє тім'яні. Присутні підочні щитки. На підборідді є 2 вусика. Пластрон великий.
Голова темно-коричневого кольору. У дорослих самців та молодих черепашенят на потилиці присутня велика червона пляма. Звідси походить назва цієї черепахи. У самиць немає такої плями. У молодих черепах на голові присутні широкі червоні чи помаранчеві смуги. Є поперечна заочноямкова смуга. Карапакс коричневого або темно-горіхового кольору зі світлою облямівкою по краю. Пластрон коричнево-сірий з краю і жовтий, помаранчевий, рожевий по центру. Перетинка коричнево-сіра. Кінцівки й щелепи темно-сірі або коричневі.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє струмки і ріки з прозорою водою. Харчуються водними рослинами, фруктами, що впали у воду, рибою.
Відкладання яєць відбувається з серпня по листопад з піком у вересні—жовтні. Яйця зазвичай відкладаються у пісок, за сезон буває декілька кладок. Самиця відкладає від 5—14 до 30—40. Яйця еліпсоїдні, розміром 43×27 мм. Новонароджені черепашенята завдовжки 40 мм.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає у басейні річок Рік-Негру і Касикьяре на півдні Венесуели, сході Колумбії і півночі Бразилії.
Джерела[ред. | ред. код]
- Gorzula Stefan & Senaris J. Celsa 1999. In: Contribution to the herpetofauna of the Venezuelan Guayana. I: a data base. Scientia Guaianae, Caracas, No. 8 [1998], 269+ pp.; ISBN 980-6020-48-0