Перейти до вмісту

Polypodiidae

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Polypodiidae
Pteridium aquilinum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Euphyllophytes
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Підклас: Polypodiidae
Cronquist, Takht. & W.Zimm.[1]
Порядки
Вікісховище: Polypodiopsida

Polypodiidae є одним із чотирьох підкласів папоротей і є найбільшою групою живих папоротей, включаючи приблизно 11 000 видів у всьому світі[2][3][4]. Групу також розглядали як клас Pteridopsida або Polypodiopsida[5], хоча інші класифікації призначають їм інший ранг[6]. Майже третина видів Polypodiidae є епіфітами[7].

Таксономія

[ред. | ред. код]

Наступна діаграма показує ймовірний філогенний зв'язок між підкласом Polypodiidae та іншими підкласами Equisetopsida[4]:

Equisetopsida

Marchantiidae

Bryidae

Anthocerotidae

Lycopodiidae

Equisetidae

Ophioglossidae

Marattiidae(інші мови)

Polypodiidae

Cycadidae(інші мови)

Ginkgoidae(інші мови)

Gnetidae

Pinidae(інші мови)

Magnoliidae


У 2014 році Крістенхуш і Чейз об’єднали всі підкласи папороті як Polypodiophyta[3], а в 2016 році Група філогенії птеридофітів (PPG) прийняла клас Polypodiopsida sensu lato для чотирьох підкласів папороті. Наступна кладограма показує філогенні відносини між підкласами відповідно до PPG. Polypodiidae показано як сестринська група Marattiidae[8]:

Polypodiopsida

Equisetidae

Ophioglossidae

Marattiidae(інші мови)

Polypodiidae


Викопні Polypodiidae

[ред. | ред. код]

Є значний обсяг скам'янілостей Polypodiidae. Наприклад, скам’янілості, віднесені до Dicksoniaceae, представника Cyatheales, відомі з нижньої юри (201–174 Ma)[9]. Описано ряд інших вимерлих родин. Вони не включені в системи класифікації, що використовуються для сучасних папоротей, і тому більшість не може бути віднесена до порядків, що використовуються в цих системах. До таких родин належать[9]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pteridophyte Phylogeny Group, (2016).
  2. Palmer, Jeffrey (2004), The Plant Tree of Life: an Overview and Some Points of View, American Journal of Botany, 91 (10): 1437—45, doi:10.3732/ajb.91.10.1437, PMID 21652302
  3. а б Christenhusz, Maarten J.M.; Chase, Mark W. (2014). Trends and concepts in fern classification. Annals of Botany. 113 (4): 571—594. doi:10.1093/aob/mct299. PMC 3936591. PMID 24532607.
  4. а б Christenhusz, M.J.M.; Zhang, X.C.; Schneider, H. (18 лютого 2011). A linear sequence of extant families and genera of lycophytes and ferns. Phytotaxa. 19 (1): 7. doi:10.11646/phytotaxa.19.1.2.
  5. Smith, Alan R.; Pryer, Kathleen M.; Schuettpelz, Eric; Korall, Petra; Schneider, Harald; Wolf, Paul G. (2006). A classification for extant ferns (PDF). Taxon. 55 (3): 705—731. doi:10.2307/25065646. JSTOR 25065646. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2015. Процитовано 29 квітня 2022.
  6. Chase, Mark W.; Reveal, James L. (2009). A phylogenetic classification of the land plants to accompany APG III. Botanical Journal of the Linnean Society. 161 (2): 122—127. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.01002.x.
  7. Schuettpelz, Eric (2007), Fern Phylogeny Inferred from 400 Leptosporangiate Species and Three Plastid Genes (PDF), The Evolution and Diversification of Epiphytic Ferns (Doctoral dissertation), Duke University, архів оригіналу (PDF) за 20 червня 2010, процитовано 4 грудня 2019
  8. Pteridophyte Phylogeny Group (November 2016). A community-derived classification for extant lycophytes and ferns. Journal of Systematics and Evolution. 54 (6): 563—603. doi:10.1111/jse.12229.
  9. а б Taylor, T.N.; Taylor, E.L.; Krings, M. (2009). Paleobotany, The Biology and Evolution of Fossil Plants (вид. 2nd). Amsterdam; Boston: Academic Press. ISBN 978-0-12-373972-8.