Султанка біла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Porphyrio albus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
†Султанка біла
Ілюстрація з книги Джона Вайта Journal of a Voyage to New South Wales
Ілюстрація з книги Джона Вайта Journal of a Voyage to New South Wales
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Пастушкові (Rallidae)
Рід: Султанка (рід) (Porphyrio)
Вид: Султанка біла
Porphyrio albus
(White, 1790)
Розташування острова Лорд-Хау на мапі
Розташування острова Лорд-Хау на мапі
Синоніми
Notornis alba
Porphyrio stanleyi
Fulica alba
Porphyrio alba
Porphyrio porphyrio albus
Notornis albus
Porphyrio raperi
Посилання
Вікісховище: Porphyrio albus
EOL: 915924
ITIS: 176389
МСОП: 22692801
NCBI: 1588756

Султанка біла[1] (Porphyrio albus) — вимерлий великий птах родини пастушкових. Ендемік острова Лорд-Хау, Австралія[2]. Птах зовнішнім виглядом був схожий на султанку, але мав коротші й сильніші ноги та пальці. Оперення було білим, іноді з кількома синіми пір'їнами. Цілком імовірно, що Porphyrio albus був нелітаючим птахом, так само як і його близький родич такахе. Також було описано схожих, повністю синіх птахів, але невідомо, чи належать вони до цього виду чи просто є султанками, які теж населяють острів. Пір'їни ж на двох екземплярах, які дійшли до наших днів, білого кольору.

Ілюстрація, на якій зображено кілька особин, травень 1788
Реконструкція вигляду птаха

Уперше цього птаха у своїй книжці Journal of a Voyage to New South Wales[3] (1790) описав Джон Вайт. Книжка містила, зокрема, ілюстрацію. Вид не був рідкісним на той час, але повністю вимер через полювання на нього китобоями та моряками.

На сьогодні збереглося два екземпляри цього виду: один — у Світовому музеї в Ліверпулі, другий — у Музеї природознавства у Відні. Існує також кілька зображень та субфосильних кісток.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Сторінка виду на сайті МСОП. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 12 червня 2014. 
  3. У перекладі з англійської — Журнал подорожі до Нового Південного Уельсу