Porsche Tennis Grand Prix — жіночий тенісний турнір, який проводиться в Штутгарті, Німеччина (до 2005, в Фільдерштаті, південному передмісті Штутгарта). Проводиться з 1978 року на критих ґрунтових кортах. Від 2009 року належить до прем'єр-серії WTA з призовим фондом близько 573 тисяч євро і турнірною сіткою, розрахованою на 28 учасниць в одиночному розряді і 16 пар.
Крім грошового призу, переможниця в одиночному розряді отримує спортивний автомобіль Porsche.[1]
Перший Porsche Tennis Grand Prix відбувся у Фільдерштадті в жовтні 1978 року. Таким чином він є найстарішим в Європі жіночим тенісним турніром у приміщеннях. Турнір став дітищем директора фільдерштадтського тенісного центру Дітера Фішера і концерну Porsche AG.[2]
Наступного року під егідою «Порше» в Фільдерштадті пройшов також чоловічий турнір, однак постійним він не став, а ось жіночий отримав нагороду Жіночої тенісної асоціації (WTA) як найкращий турнір у Гран-Прі Колгейт (жіночому професійному турі, який включав тоді 32 турніри).
1988 року, з утворенням WTA-туру, Porsche Tennis Grand Prix увійшов у число турнірів III категорії, але вже через два роки його призовий фонд зріс з 175 до 450 тисяч доларів, і йому була присвоєна вища II категорія, до якої він належав до 2008 року, після чого в результаті структурних змін у WTA-турі його разом із ще 19 турнірами включили в категорію прем'єр-турнірів.
З 2009 року, в зв'язку з реформою календаря, яка до межі скоротила кількість зальних турнірів у Європі взимку і восени, Porsche Tennis Grand Prix був переведений з хардового на ґрунтове покриття, як і раніше проводячись у закритому приміщенні. Це єдиний турнір в календарі WTA, який проходить на закритих ґрунтових кортах. Особливий вид ґрунтового покриття, розроблений у Німеччині, дозволяє витратити на підготовку кортів лише дві доби, що важливо, враховуючи, що Porsche Arena є багатоцільовим комплексом, де цілий рік проводяться різні змагання і заходи.[4] Турнір сусідить у календарі з вік-ендом Кубка Федерації, у зв'язку з чим національна федерація вважає за краще проводити домашні матчі збірної на місцевих кортах.
Переможниці та фіналістки
Безперечною лідеркою за кількістю перемог на турнірі є Мартіна Навратілова, яка шість разів брала гору в одиночному розряді і вісім разів у парному. Трейсі Остін виграла перші чотири турніри Фільдерштадте в одиночному розряді і один раз перемогла в парах, а Мартіна Хінгіс до чотирьох перемог в одиночному розряді у другій половині 90-х років додала два титули в парах. Пем Шрайвер, навпаки, чотири з п'яти своїх перемог на турнірі здобула в парному розряді і лише одну в одиночному. Ліндсей Девенпорт завоювала по три титули в одиночному і парному розрядах.