Poupée de cire, poupée de son

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Poupée de cire, poupée de sonPicto infobox music.png
Файл:France Gall — Poupée de cire, poupée de son.jpg
Сингл Франс Галль
Випущений 1965
Формат 7 "
Жанр Йе-йе
Мова французька
Автор пісні Серж Генсбур
Композитор Серж Генсбур
Тривалість 2:32
Лейбл Philips
Хронологія синглів Франс Галль
Попередній
←
Sacré Charlemagne
Наступний
→

Poupée de cire, poupée de son (укр. Воскова лялька, набита тирсою) — переможна пісня конкурсу Євробачення-1965, виконана французькою співачкою Франс Галль, що представляла Люксембург. Автор слів і музики — Серж Генсбур.

«Poupée de cire, poupée de son» — перша на Євробаченні переможна пісня, яка не була баладою. Пісня була учасником конкурсу Congratulations: 50 Years Of The Eurovision Song Contest та боролася за звання найкращої пісні за всю історію Євробачення, але зайняла останнє, 14-е місце.

На Євробаченні[ред. | ред. код]

Poupée de cire, poupée de son не була баладою та стала першою піснею в жанрі йе-йе, яка перемогла на Євробаченні. Сміливий, живий стиль Генсбура, який був в новинку для європейського глядача, можливо, і є однією з причин, по якій Люксембург здобув перемогу на конкурсі[1].

Бали, отримані Люксембургом[ред. | ред. код]

  Нідерланди Велика Британія Іспанія Ірландія Німеччина Австрія Норвегія Бельгія Монако Швеція Франція Португалія Італія Данія Фінляндія Югославія Швейцарія Усього
Люксембург Люксембург 5 1 3 5 5 3 1 1 5 3 32

Система голосування[ред. | ред. код]

Система голосування була наступна: кожна країна вибирала трійку лідерів. Найкраща, на їх думку, пісня отримувала 5 балів, друга — 3 бали, а третя — 1 бал. Люксембург лідирував протягом усього голосування, отримавши найвищий бал від Нідерландів, Німеччини, Австрії та Фінляндії. Франція не поставила пісні жодного балу, хоча і виконавиця, і композитор були популярні в країні ще до Євробачення.

Люксембург здобув перемогу та випередив Велику Британію, незважаючи на те, що Бельгія як виняток поставила британській співачці шість балів замість п'яти.

Вплив на Євробачення[ред. | ред. код]

«Poupée de cire, poupée de son» є однією з найбільш значущих пісень Євробачення. Перемога цієї пісні довела, що швидка, енергійна композиція, виконана молодим співаком, може мати такий самий успіх на конкурсі, як і балада, традиційна для тих років.

Вплив пісні «Poupée de cire, poupée de son» на Євробачення очевидно: починаючи з середини 1960-х, більшість пісень виконувалося в сучасному поп-стилі. За кілька років до початку конкурсу світ популярної музики серйозно змінився. Вершини чартів штурмували такі британські рок-групи, як The Beatles і The Rolling Stones, пісні яких за популярністю значно обходили любовні балади, традиційні для Євробачення. Конкурс перебував під загрозою втрати своєї популярності, проте пісня, яка здобула перемогу в Неаполі, серйозно вплинула на долю Євробачення та повернула конкурсу одне з домінуючих положень в європейській поп-музиці[2].

Також популярною виявилася і тема пісні. На Євробаченні-1967 перемогла ще одна пісня з «ляльковою» тематикою. Того року тріумфальну перемогу здобула британка Сенді Шоу з піснею «Puppet on a String» (укр. Маріонетка). Тоді співачка обійшла найближчого конкурента на 25 балів (відрив склав 53%, що стало до того часу рекордом). Також Конкурс пісні Євробачення-1965 був першим випадком участі пісні в стилі йе-йе. Цей стиль модної молодіжної пісні, близький до ритм-енд-блюзу, рок-н-ролу та джазу, зародився у Франції. Виконавцями цього жанру були переважно юні дівчата, що володіють красивою, привабливою зовнішністю[3]. Після 1965 на Євробаченні продовжили брати участь пісні в стилі йе-йе, зокрема перемогу на конкурсі 1968 здобула іспанська співачка Массіель з піснею «La, la, la…».

Успіх пісні[ред. | ред. код]

Пісня стала настільки успішною, що Франс Галль записала німецьку, італійську та навіть японську версію пісні:

  • Німеччина Німецька версія: Das war eine schöne Party (укр. Це була прекрасна вечірка).
  • Італія Італійська версія: Io Sì, Tu No (укр. Я — так, ти — нi).
  • Японія Японська версія: 夢みる シャンソン 人形 Yume Miru Shanson Ningyō (укр. Лялька, що мріє та співає).

Версії на інших мовах були записані іншими виконавцями:

  • Англія Англійська версія: Twinkle «A Lonely Singing Doll» (укр. Співоча самотня лялька).
  • Угорщина Угорська версія: Toldy Mária «Viaszbaba» (укр. Воскова лялька).
  • В'єтнам В'єтнамська версія: Ngoc Lan «Búp Bê Không Tình Yêu» (укр. Лялька без любові).
  • Данія Даньська версія: Gitte Hænning «Lille Dukke» (укр. Маленька лялька).
  • Ізраїль Версія на івриті: Yarkon Bridge Trio «אל תכעסי זה לא אסון» (укр. Не злися, це не катастрофа).
  • Іспанія Іспанська версія: Karina «Muñeca de Cera» (укр. Воскова лялька).
  • Південна Корея Корейська версія: «노래 하는 밀랍 인형» (укр. Співоча воскова лялька).
  • Нідерланди Нідерландські версії: Marijke Merckens «De modepop» (укр. Модна лялька) і Spinvis «Was» (рос. Віск).
  • Португалія Португальська версія: Karina «Boneca de Cera, Boneca de Som» (укр. Лялька воскова, лялька звукова).
  • СРСР Російська версія: Муслім Магомаєв «Лялька воскова», ВІА «Блакитні гітари» — «Лялька воскова».
  • Фінляндія Фінська версія: Ritva Palukka «Vahanukke, Laulava Nukke» (укр. Співоча воскова лялька).
  • Швеція Шведська версія: Gitte Hænning і Anne-Lie Rydé «Det Kan Väl Inte Jag Rå För» (укр. Я дійсно не можу з собою нічого вдіяти).
  • Естонія Естонська версія: Tiiu Varik «Vahanukk» (укр. Воскова лялька).

Кавер-версії пісні були записані німецької futurepop групою Welle: Erdball, рок-групою Wizo, радянським ВІА «Блакитні гітари», а також Муслімом Магомаєвим. Радянським співаком пісня була виконана російською мовою під назвою «Воскова лялька»[4]. Також цю пісню на своїх концертах часто виконує вокалістка групи Arcade Fire Реджин Шассан[5].

У 2012 симфо-метал група Therion випустила альбом Les Fleurs du Mal, де першою піснею став метал-кавер пісні «Poupée de cire, poupée de son», також на неї був знятий кліп[6].

Після перемоги на Євробаченні популярність Франс Галль зросла. Уолт Дісней запропонував їй зіграти головну роль у музичному фільмі «Аліса в Країні Чудес», але смерть великого мультиплікатора завадила йому завершити картину[3].

Позиції в чартах[ред. | ред. код]

Чарт Місце
Аргентина Argentinian Singles Chart[7] 3
Австрія Austrian Singles Chart[8] 10
Бельгія Flemish Belgium Singles Chart[9] 3
Німеччина West-Germany Singles Chart[10] 2
Канада French-Canada Singles Chart[7] 1
Люксембург Luxembourg Singles Chart[9] 2
Нідерланди Dutch Singles Chart[11] 6
Норвегія Norway Singles Chart[11] 1
Сінгапур Singapore Singles Chart[12] 7
Фінляндія Finnish Singles Chart[9] 5
Франція French Singles Chart[9] 1
Японія Japanese Singles Chart[13] 6

Після Євробачення-1965 пісня почала штурмувати вершини європейських чартів. У Франції наступного дня після конкурсу було продано 16 000 копій синглу[14], а пісня одразу ж зайняла перше місце в чарті. Через місяць кількість проданих синглів досягло 500,000 копій[15]. Пісня також лідирувала в чартах Норвегії та Канади. Пісня не потрапила в чарти Великої Британії та Ірландії. Швидше за все, це було пов'язано з тим, що Франс Галль не стала записувати англомовну версію пісні[2].

Список композицій[ред. | ред. код]

Міньйон «Poupée de cire, poupée de son» випущений в березні 1965. У верхньому правому куті обкладинки міні-альбому був розміщений логотип Євробачення-1965, що призвело до суперечок стосовно порушення авторських прав, тому в другій редакції синглу замість логотипу був розміщений текст «1er Grand prix Eurovision 1965» (укр. Гран-Прі Євробачення-1965). Крім пісні «Poupée de cire, poup ée de son» на міні-альбомі були ще три пісні, в тому числі «Le coeur qui jazze», автором слів до якої був Роберт Галль — батько Франс Галль. Також ця пісня потрапила на бік «Б» синглу «Poupée de cire, poupée de son», який вийшов пізніше[16].

Poupée de cire, poupée de son (EP)
# НазваАвтор слівАвтор музики Тривалість
1. «Poupée de cire, poupée de son»  Серж ГенсбурСерж Генсбур 2:32
2. «Un prince charmant»  M. VidalinJ. Datin 2:29
3. «Dis a ton capitaine»  M. TézéG. Magenta 2:06
4. «Le coeur qui jazze»  R. GallA. Goraguer 2:47
9:54
Poupée de cire, poupée de son (LP)
# НазваАвтор слівАвтор музики Тривалість
1. «Poupée de cire, poupée de son»  Серж ГенсбурСерж Генсбур 2:32
2. «Le coeur qui jazze»  R. GallA. Goraguer 2:47
5: 19

Примітки[ред. | ред. код]

Попередник:
Джільоли Чінкветті
«Non ho l'étà»
Переможець «Євробачення»
1965
Наступник:
Удо Юргенс
«Merci chérie»


Посилання[ред. | ред. код]