Prosopis cineraria
| ?Prosopis cineraria | |
|---|---|
.JPG) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Streptophyta |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Мімозові (Mimosoideae) |
| Рід: | Prosopis |
| Вид: | Prosopis cineraria Druce |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Prosopis cineraria |
 Віківиди: | Prosopis cineraria |
| IPNI: | 515802-1 |
Prosopis cineraria — вид рослини з роду Prosopis триби Мімозові підродини Мімозових родини (Fabaceae). Інші назви «гаф», «списове дерево», «дерево життя», «канді», «сангрі», «самі», «сумрі». Націльнальне дерево ОАЕ.
Загальна висота становить 9,75 м, в середньоиу 3-5 м. Листя перисті завдовжки 4-15 мм та завширшки 2-4,5 мм, на кінці загострені (на кшталт спису), поєднання складаються з 7-14 листів по кожному з 1-3 стулок, розташовано почергово. Сухе листя сіруваті. Черешок довжиною від 0,5 до 4 см. Гілки колючі уздовж міжвузлів. Квітки дрібні, гермофродитні, кремово-жовтого кольору. Оцвітини подвійні. Квітка складається з 5 пелюсток завдовжки 3-4 мм кожна. Насіння завдовжки 1,5 мм, знаходиться у стручках.
Зустрічається в пустельних місцинах при температурі +50 °C, не потребує значної кількості води. Запускає коріння в пустельний ґрунт на глибину до 30 м. Суворі кліматичні умови навчили це дерево виживати на засолених ґрунтах. Довге коріння знаходять воду в підземних шарах, а листя і гілки вбирають вологу з повітря. Тривалість життя становить до 400 років.
Висаджують в пустелях для зв'язування пісків. Є важливою частиною раціону худоби, які вживають листя та насіння-боби. Крім того, використовують як добриво.
Про лікувальні властивості цієї рослини згадується в давньоіндійському трактаті Аюрведа. Смола і кора цього дерева є відмінними антисептиками і протизапальними засобами. Плоди дерева неїстівні, при вживанні всередину викликають нудоту і порушення функцій печінки.
Деревина раніше використовувалася в будівництві і декорі традиційних арабських, іранських та раджпутських жител — для виготовлення перекладин, балок, дверей, скринь.
Розповсюдженно від Індії до Саудівської Аравії (включно з країнами Перської затоки), також зустрічається в Ємені та Індонезії.
- S.G, Neginhal (2011). Forest Trees of the Western Ghats. S.G Neginhal. p. 133. ISBN 9789350671733.
- Ashish Kumar Pareek, Shiv Garg, Manoj Kumar, Sardar mal yadav: Prosopis Spicigera: A Nature's Gift. In: International Journal of Pharma Sciences and Research (IJPSR), Volume 6, Issue 6, Juni 2015, S. 958—964