Prumnopitys taxifolia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Prumnopitys taxifolia
MataiLeaves267.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Prumnopitys
Вид: P. taxifolia
Біноміальна назва
Prumnopitys taxifolia
(Banks et Solander ex D. Don) de Laubenfels 1978
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Prumnopitys taxifolia
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Prumnopitys taxifolia
EOL logo.svg EOL: 1033689
IPNI: 688019-1
IUCN logo.svg МСОП: 42541
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 56903

Prumnopitys taxifolia (Матай) — вид хвойних рослин родини Подокарпових.

Видовий епітет натякає на подібність листя на листя роду Taxus.

Опис[ред. | ред. код]

Дводомне дерево висотою до 25 м у висоту і 125 см діаметром з широкою кроною, що формують товсті, прямі, розлогі гілки. Дерево стає більш відкритим і широким з віком. У лісі, дерева Матай можуть бути найбільш легко визнані за їх корою. Сіро-коричнева вона відшаровується на товсті округлі або овальні шматки, які залишають червонуваті плями на стовбурі. Неповнолітні дерева мають форму куща з тонкими, гнучкими, переплетеними опущеними гілочками з жовтуватим або буро-зеленим листям розміром 5-10 × 1-2 мм. Дорослі дерева мають листя розміром 1-1.5 см. × 1-2 мм., лінійне, шкірясте, темно-зелене, знизу сріблясто-блакитне, стаючи темнішим з віком. Пилкові шишки розміщені на шипу 3-5 см. довжиною, 10-30 на шип. Насіннєві шишки крихітні, 3-10 на шип, який бл. 4 см. довжиною. У більшості шишечок не розвивається насіння. Насіння 5-9 мм. довжиною, майже кулясте, чорне.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни поширення: Нова Зеландія (Пн., Пд. о-ви). P. є складовою від низовинних до гірських (20-800 м або навіть 1000 м над рівнем моря) подокарпових лісів, де переважають Podocarpus totara, Dacrycarpus dacrydioides, чи Dacrydium cupressinum, а також Prumnopitys, Manoao colensoi, Halocarpus kirkii і Phyllocladus trichomanoides. У низинних районах кілька непорушених лісів залишається і тут численні покритонасінні часто дозмішуються, в той час як на більшій висоті, вид часто співпанує. Як повільно зростаючий хвойний вид, досягає максимального віку понад 1000 років. P. taxifolia є видом, який, як правило, регенерує тільки після епізодичних порушень, таких як пожежі, викликані виверженнями вулканів. Потім конкурує з іншими подокарповими а також покритонасінними за світло і простір, в результаті чого в довгостроковій перспективі виживає всього кілька особин цього виду в лісі.

Використання[ред. | ред. код]

Матаі повільно росте і дає щільну, жорстку і важку коричневу деревину з винятковою міцністю і довговічністю. Раніше дерева широко вирубувались і використовувалися для залізничних шпал, мостів, будівництва будинків, і в меншій мірі для меблів. Вирубка цього та інших місцевих хвойних тепер поза законом і, отже, використання його деревини значно зменшилася. Вид рідкісний у вирощуванні й підходить тільки для регіонів з м'якою зимою, що рідко відчувають легкі заморозки і мають рясні й рівномірно розподілені опади.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Вирубка лісів історично призвела до зниження як площа житла так і чисельності населення. Нині це припинилося. Вид знаходиться під охороною закону.

Посилання[ред. | ред. код]