Prunus emarginata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Prunus emarginata
Prunus emarginata 1670.JPG
листок і плід
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Amygdaleae
Рід: Слива (Prunus)
Підрід: Вишня (Prunus subg. Cerasus)
Вид:
P. emarginata
Біноміальна назва
Prunus emarginata
(Douglas ex Hook.) Eaton, 1836
Prunus emarginata range map.jpg
Ареал

Prunus emarginata — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це листопадне невелике дерево чи кущ, що досягає від одного до шести метрів у висоту і часто утворює густі зарості[1]. Гілочки голі чи запушені. Листки опадні; ніжка 3–12 мм, гола чи волосиста; пластинки еліптична, довгаста, зворотноланцетна чи оберненояйцеподібна, (1.5)2–6(8) × 1–3(4.2) см, краї від городчастих до зазубрених, зубці тупі, залозисті, верхівка зазвичай округла до тупої, рідше гостра, поверхні голі чи запушені, абаксіальна (низ) часто більш волосиста. Суцвіття — (3)6–12-квіткові, щитки чи китиці. Квіти розпускаються після появи листя; гіпантій оберненоконічний, 2.5–3 мм, зовні голий чи запушений; чашолистки відігнуті, довгасті, 1.5–2 мм, краї цілі, поверхні зазвичай голі, іноді волосисті абаксіально; пелюстки білі, від еліптичних до оберненояйцеподібних, 3–8 мм. Кістянки яскраво-червоні, від кулястих до яйцеподібних, 7–14 мм, голі; мезокарпій м'ясистий; кісточки еліпсоїдні, не сплющені[2].

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Ареал: Канада (Британська Колумбія); Мексика (Нижня Каліфорнія); США (Вайомінг, Вашингтон, Аризона, Каліфорнія, Айдахо, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Орегон, Юта). Зустрічається в різноманітних середовищах існування, включаючи гірські чагарники, лісисті та прибережні місця[1].

Використання[ред. | ред. код]

Корінні американці використовували цей вид у медичних цілях, зокрема для лікування екземи, хвороб серця, застуди та туберкульозу. Його також використовують для меліорації та боротьби з ерозією. Крім того, вид належить до вторинного генофонду черешні P. avium, тому її можна використовувати як донор генів для покращення врожаю, зокрема для надання черешні стійкості до хвороб[1].

Загрози й охорона[ред. | ред. код]

Цей вид сприйнятливий до шкідників, включаючи попелицю, свердлильників і гусениць, він також сприйнятливий до грибків стовбурової та кореневої гнилі. Крім того, надмірний випас оленями в дикій природі зменшує покриття видом. Вид зустрічається на природоохоронних територіях[1].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Pollard, R.P.; Rhodes, L.; Maxted, N. (2016). Prunus emarginata. The IUCN. Процитовано 22.10.2022.  (англ.)
  2. Prunus emarginata. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 22.10.2022.  (англ.)