Prunus serotina

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Prunus serotina
Merisier-en-fleur.JPG
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Amygdaleae
Рід: Слива (Prunus)
Підрід: Prunus subg. Padus
Вид:
P. serotina
Біноміальна назва
Prunus serotina
Ehrh., 1783
Prunus serotina range map 1.png
Ареал

Prunus serotina (черемха пізня[1] як Padus serotina) — вид квіткових рослин із підродини мигдалевих (Amygdaloideae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це дерево чи кущ, 40–400 дм, без шипів. Гілочки голі чи запушені. Листки опадні; ніжка 2–23(30) мм, гола чи рідко чи густо запушена, залозиста; пластина зазвичай вузько-еліптична, подовжено-еліптична чи обернено-яйцювата, іноді ланцетна, рідко яйцювата, 2–13.5 × 1.1–6.5 см, краї зубчасті, зубці гострі чи тупі, верхівка зазвичай від гострої до загостреної, іноді тупа, округла до вирізаної у var. alabamensis, абаксіальна (низ) поверхня зазвичай густо запушена вздовж середніх жилок проксимально, іноді гола або рідко запушена, адаксіальна гола. Суцвіття — 18–55(90)-квіткові, китицеподібні. Квіти розпускаються після появи листя; чашолистки від випростано-розпростертих до відігнутих, напівкруглі, 0.5–1.5 мм, краї зазвичай цілі, рідко залозисто-зубчасті, поверхні голі; пелюстки білі, від обернено-яйцеподібних до майже округлих, 2–4 мм. Кістянки від темно-пурпурних до майже чорних, кулясті, 5–10[25] мм, голі; мезокарпій м'ясистий; кісточки майже кулясті, не сплощені[2].

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Поширений у Північній і Центральній Америці: Канада (Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Онтаріо, Квебек), США, Мексика, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Панама; інтродукована до Європи, Південної Америки, Австралії[3]. Зустрічається розрізненими особинами в численних типах лісу[4].

В Україні вид росте у парках і садах — по всій території спорадично; декоративна[5].

Використання[ред. | ред. код]

Плоди їдять сирими чи приготовленими. На смак плоди можуть бути солодкими чи гіркими. Кращі плоди мають тонку шкірку і соковитий м'якуш із приємним винним смаком. Настій гілок використовують як напій. Екстракт кори комерційно використовується як ароматизатор безалкогольних напоїв, солодощів, сиропів і випічки[6].

Ромова вишня широко використовувалася в медицині різними індіанськими племенами Північної Америки, які використовували її для лікування різноманітних захворювань. У сучасному травництві він мало використовується, якщо взагалі використовується[6].

Дерево використовується для поверхневої рекультивації рудників. Його також висаджують для закріплення континентальних дюн і як конкурента травам і вересу в вересових лісонасадженнях. У Польщі його іноді висаджують у підліску в соснових лісах і в змішаних хвойних лісах для збагачення біорізноманіття та поліпшення стану ґрунту. Однак, оскільки пізніше він стає агресивним колонізатором, це може зменшити біорізноманіття в довгостроковій перспективі[6].

З листя можна отримати зелений барвник. З плодів можна отримати барвник від темно-сірого до зеленого[6].

Деревина червонувато-бура щільна і прямоволокниста, легка, міцна, досить тверда, високоударостійка, добре гнеться й обробляється, добре склеюється, помірно стискається й помірно вільна від тріщин і деформацій. Деревина цінується за дрібну зернистість і насичений теплий червонувато-коричневий колір, широко використовується для виготовлення меблів, шаф, музичних інструментів, внутрішньої обробки будівель тощо[6].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Padus serotina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Prunus serotina. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 23.10.2022.  (англ.)
  3. Prunus pumila. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.10.2022.  (англ.)
  4. Prunus serotina. The IUCN. Процитовано 23.10.2022.  (англ.)
  5. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 177.
  6. а б в г д Prunus serotina. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 23.10.2022.  (англ.)