Pseudocleonus grammicus
| Pseudocleonus grammicus | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Pseudocleonus grammicus Panzer, 1883 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Pseudocleonus bilineatus (Laicharting, 1781), Pseudocleonus adriaticus J. Müller , 1925; Pseudocleonus atlasicus A. Hoffmann, 1950; Pseudocleonus pyrenaicus F. Solary, 1954[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Pseudocleónus grámmicus — вид жуків родини довгоносиків (Curculionidae). Це комаха 8 — 13 мм завдовжки із досить локальним поширенням в Україні.
Зовнішній вигляд[ред. | ред. код]
Основні ознаки[2].
- вусики прикріплюються в вершинній частині головотрубки, їх борозенки закінчуються попереду очей, другий членик джгутика вусиків коротший від першого;
- головотрубка з валіками вздовж боків і добре помітним гострим повздовжнім кілем посередині, обабіч якого широкі й глибокі борозенки;
- голова густо вкрита точками, зверху опукла, по боках розширена дозаду;
- довжина головотрубки не більш ніж у 2,2–2,5 рази більша, від її ширини;
- передньоспинка вкрита великими і маленькими крапочками, вона з тонким повздовжнім кілем посередині, добре помітний принаймні у її передній частині, а по боках — зі світлою бічною смугою, на якій у передній третині є невеличкий блискучий чорний бугорець;
- надкрила вкриті точковими борозенками, над точками є невеличкі бугорці;
- кігтики зрослися біля своєї основи, їх перший і другий членики не видовжені, другий не довший від третього або коротший від нього;
черевце знизу вкрите світлими волосками із завуальованими голими точками.
Зображення див. на UkrBIN — http://ukrbin.com/show_image.php?imageid=41704.
Географічне поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений майже по всій Європі, а також знайдений у Марокко[1]. В Україні реєструвався у лише у Гірському Криму[3].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Вид є мешканцем, головним чином, гірських схилів та кам'янистих відшарувань. Імаго зимують у поверхневому шарі ґрунту або у підстилці. Активних жуків спостерігають з квітня до жовтні. Вид є олігофагом на волошках. Жуки харчуються стеблами цих рослин, яйця відкладають у нижню частину стебла або кореневу шийку. Личинка вигризає хід донизу і розвивається всередині тканин кореня, харчуючись ними. На корені внаслідок цього формується галл[4].
Значення у природі та житті людини[ред. | ред. код]
Подібно до інших видів, Pseudocleonus grammicus є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
- ↑ Тер-Мнасян, М. Є. Тер-Минасян М. Е., 1967 Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР: Корневые долгоносики (триба Cleonini). — Л., Наука. Ленингр. отд. , 1988. — 235 с. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоол. ин-том АН СССР, 155)
- ↑ Yunakov, N., Nazarenko, V., Filimonov, R., Volovnik, S. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp.
- ↑ Dieckmann L. Beiträge zur Insektenfauna der DDR: Coleoptera– Curculionidae (Tanymecinae, Leptopiinae, Cleoninae, Tanyrhynchinae, Cossoninae, Raymondionyminae, Bagoinae, Tanysphyrinae). Beiträge zur Entomologie, 1983, 33(2): 257—381