Pteropus aldabrensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pteropus aldabrensis
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Підряд: Крилановиді (Pteropodimorpha)
Родина: Криланові (Pteropodidae)
Рід: Крилан (Pteropus)
Вид: Pteropus aldabrensis
True, 1893
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pteropus aldabrensis
EOL logo.svg EOL: 327304
ITIS logo.svg ITIS: 631759
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 18714
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 589507

Pteropus aldabrensis (Крилан альдабрський) — вид рукокрилих, родини Криланових.

Опис[ред.ред. код]

Шерсть світло-коричневе на спині, з рясним розсіюванням сріблясто-сірого волосся. Низ жовтувато-вохристий або тепло-помаранчевий. Цей вид має відносно довгі й вузькі крила, які дозволяють швидко й ефективно літати. Довжина Передпліччя: 130–141 мм. Довжина вуха: 30–35 мм.

Поширення[ред.ред. код]

Країни поширення: Сейшельські острови (Альдабра). Атол складається з мангрових дерев, що оточують центральну лагуну, гаїв дерев Casuarina на приморському ободі й щільної, чагарникової рослинності, яка покриває решту атола. Населення, як повідомляється, складається тільки з кількох сотень тварин. Групи цих криланових були зафіксовані від сухого чагарнику на півдні острова до сухого лісу на півночі острова.

Поведінка[ред.ред. код]

Веде нічний спосіб життя. Спочиває вдень на деревах. Харчується фруктами, напр. Terminalia catappa, Cocos nucifera, Ficus, Agave. Таким чином вид виконує функції запилення та розсіювання насіння. Вид доповнює фруктову дієту іншими джерелами білка, такими як пилок, комахи, нирки і листя.

Загрози[ред.ред. код]

Крихітне поширення цього виду робить його неймовірно вразливим для будь-якої катастрофічної події, будь-то з вини людини, як-от введення хижака на атол, або з вини природи, наприклад, потенційно руйнівних наслідків циклону.

Охорона[ред.ред. код]

Атол добре захищений, будучи призначений спеціальним резервом у 1976 році й об'єктом всесвітньої спадщини в 1982 році. Атол заселений лише невеликим числом учених, і тому природне середовище проживання в значній мірі не залежить від загроз і тиску, пов'язаних з людським житлом.

Джерела[ред.ред. код]