Puccinellia dolicholepis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Puccinellia dolicholepis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Poeae
Підтриба: Coleanthinae
Рід: Покісниця (Puccinellia)
Вид:
P. dolicholepis
Біноміальна назва
Puccinellia dolicholepis
(V.I.Krecz.) Pavlov, 1956

Puccinellia dolicholepis — вид однодольних квіткових рослин з родини злакових (Poaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина що росте густим пучком. Стовбури прямовисні, 20–40(50) см заввишки, тонкі, 1–1.5 мм у діаметрі. Язичок 1.7–3.5 мм; листкові пластинки зазвичай загорнуті, 3–5 см у довжину й 0.3–1.2 мм ушир. Волоть нещільна, 5–12 см. Колосочки 4–7 мм, зазвичай з пурпурним відтінком, квіточок 2–6; нижня колоскова луска 1.3–1.6 мм, верхня 2–2.8 мм, верхівка ± гостра; леми 2.5–3.5(4) мм, на нижній частині жилок коротко запушені, верхівка від гострої до ± загостреної; палея кілювата, запушена знизу, шершава згори. Квітне у червні й липні[1].

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал цього виду простягається від півдня України до Цинхаю (Китай)[2][3].

Населяє сухі луки, піщані солоні береги озер і луки, пісковикові схили[1].

В Україні вид росте на солончаках та засолених піщаних та супіщаних ґрунтах — на крайньому півдні Степу (включаючи Степовий Крим)[4]

Синоніми

[ред. | ред. код]

Синоніми[5]:

  • Atropis dolicholepis Krecz.
  • Puccinellia fominii Bilyk
  • Puccinellia pseudobulbosa (Nyár.) Nyár. ex Prodan

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Puccinellia dolicholepis. Flora of China. efloras.org. Процитовано 12.10.2022. (англ.)
  2. Puccinellia dolicholepis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 12.10.2022. (англ.)
  3. Puccinellia dolicholepis. Catalogue of Life. Процитовано 12.10.2022. (англ.)
  4. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 458.
  5. P. dolicholepis. Plant List. Процитовано 12.10.2022.