47-мм гармата QF 3-pounder Vickers

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з QF 3-pounder Vickers)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
47-мм швидкострільна гармата QF 3-pounder Vickers
Ordnance QF 3-pounder Vickers

47-мм універсальна швидкострільна гармата QF 4 inch Mk V на моніторі «Сер Джон Мур». Перша світова війна
Тип корабельна гармата
зенітна гармата
гармата берегової артилерії
Походження Велика Британія Британська імперія
Історія використання
На озброєнні 1905-1940-ві
Оператори  Військово-морські сили Великої Британії
Війни Перша світова війна
Друга світова війна
Історія виробництва
Розроблено 1902-1903
Виробник Vickers Limited
Виготовлення 1905-1936
Виготовлена
кількість		 600
Варіанти Mk I, Mk II
Характеристики
Вага 600 кг
Довжина 2,512 м
Довжина ствола 2,352 м
Снаряд 47×360mmR 3.3 lb
Вага снаряду 1,5 кг
Калібр 47
Казенник напівавтоматичний вертикальний блок
Підвищення −5/+12°
Траверс 360°
Темп вогню 20-25 постр./хв.
Дульна швидкість 785 м/с
Дальність вогню
Максимальна 5 100 м (12°)
47-мм гармата QF 3-pounder Vickers у Вікісховищі

47-мм швидкострільна гармата QF 3-pounder Vickers (англ. Ordnance QF 3-pounder Vickers) — британська універсальна швидкострільна гармата часів Першої світової війни. Артилерійська система QF 3-pounder виробництва компанії Vickers Limited була прийнята на озброєння Королівського ВМФ Великої Британії у 1905 році й спочатку використовувалась як допоміжна корабельна артилерія на крейсерах та есмінцях, а згодом як зенітне корабельне озброєння бойових кораблів різного типу. За своїми характеристиками переважала подібну 47-мм швидкострільну гармату Гочкіса. В окремих випадках використовувалась як допоміжна корабельна артилерія та зенітна артилерія у роки Другої світової війни.

Використання гармат[ред. | ред. код]

Перше замовлення на виробництво 147 гармат надійшло компанії Vickers Limited у 1904. Спочатку 47-мм швидкострільні гармати призначалися для установки на крейсери і великі кораблі в ролі протимінних гармат. Пізніше QF 3-pounder Vickers стали встановлювати на кораблі меншого розміру. Серійне виробництво QF 3-pounder Vickers велося в період 1905—1936 років на британських заводах Vickers. Всього було вироблено 600 гармат.

До 1911 року на озброєнні кораблів перебувало 193 гармат цього типу, але вони не стали стандартним озброєнням у Королівському флоті. У 1915 році, в ході Першої світової війни, гармати QF 3-pounder Vickers були визнані неефективними і демонтовані з більшості кораблів, частина з них були використані як берегова артилерія. У міжвоєнні роки артилерійські системи використовувалися для озброєння річкових кораблів і катерів.

У післявоєнні роки 47-мм гармати QF 3-pounder Vickers встановлювали на малі кораблі й на річкові судна. До 1927 року як мінімум 62 гармати були перероблені на зенітні гармати сухопутних військ, що використовувалися і під час Другої світової війни. З метою експерименту одна така гармата навіть була встановлено на дослідний зразок важкого танка A1E1 «Індепендент».

Список кораблів[ред. | ред. код]

Гармати QF 3-pounder Vickers використовувалися на багатьох типах військових кораблів різних флотів, зокрема:

Королівського флоту Великої Британії
Королівського флоту Італії
Королівського флоту Іспанії
ВМС Чилі

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 47-мм гармата QF 3-pounder Vickers
  • Ian Buxton Big Gun Monitors: The History of the Design, Construction and Operation of the Royal Navy's Monitors
  • Ian V. Hogg & L.F. Thurston, British Artillery Weapons & Ammunition 1914—1918. London: Ian Allan, 1972.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=47-мм_гармата_QF_3-pounder_Vickers&oldid=38081134