Дуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Quercus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дуб
Період існування: палеоген (можливо, пізня крейда) – сьогодення
Дуб звичайний (Quercus robur) типовий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Підродина: Quercoideae
Рід: Дуб (Quercus)
L., 1753
Вікісховище: Quercus

Дуб (Quercus) — рід багаторічних рослин родини букових (Fagaceae), що налічує приблизно 430 негібридних видів[1][2]. Його представники поширені переважно у помірних і тропічних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них у минулому широко використовували як харчові.

Дуб у багатьох народів вважають найкрасивішим деревом, і до нього ставляться з пошаною і любов'ю. Недарма латиною дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево»[3].

Осіннє листя дуба звичайного
Плоди дуба — жолуді
Листки і суцвіття дуба червоного
Листя дуба кам'яного

До роду належать переважно великі дерева до 40 метрів заввишки, рідше — низькі дерева або кущі. Стовбур у цих дерев зазвичай товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності і сили.

У Греції та Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями[3]. В Україні поширюється дуб червоний, завезений в Європу з Північної Америки в XVII столітті. Особливо гарний він в листопадний період, коли його листя набуває відтінків червоного кольору (на кожному окремому дереві забарвлення може різнитися). Але за споживацькими властивостями, його деревина поступається вітчизняному дубу.

У популяціях дубів поширений сезонний поліморфізм — є літні та зимові біоморфи[3]. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба, листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років (див. також: Вічнозелений дуб).

Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими, утворюючи так званий морений дуб, який дуже цінують у столярних роботах. Дубильні речовини, які містяться в деревині, запобігають гниттю, тож з дуба роблять діжки і паркет.

Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[3]. Одночасно з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках, виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в круглій чашечці — плюсці.

Листя і зокрема, кора саджанців дуба (полюбляють обгризати зайці), є їжею для численних тварин, деякі з них можуть помітно шкодити (дубова листовійка, жук трубкокрут дубовий та інші).

Поширення в Україні

[ред. | ред. код]
Див. також: Діброва (ліс)

Дуб — основна лісотвірна порода Лісостепу, добре співіснує в поєднанні з сосною, грабом, ясеном, ялиною, буком (див. також діброва). Росте на більшій частині України, у степу рідше, переважно в долинах річок. Він посідає 27 % площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок, догляду і головних рубок у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.

Використання

[ред. | ред. код]

Найчастіше дуб використовують для виготовлення меблів. Дубові меблі вважають найгарнішими і міцними, водночас, щільна деревина дає змогу прикрасити деякі частини виразним різьбленням. Також міцність і твердість деревини, сприяє виготовленню дрібних кріпильних, але водночас міцних з'єднань. Дуб — одна з небагатьох порід деревини, з якої можна зробити гнуті вироби різного радіусу. Через високий вміст в деревині дубильних речовин, дуб вважають найбільш стійкою до гниття деревиною, серед усіх листяних порід.

До того ж, його використовують у столярно-меблевому і паркетному виробництвах; вагоно-, обозо- судо-, сільгоспмашинобудуванні, для виготовлення бочок під виноградні вина, коньяки. Деревина і кора дуба слугують для отримання дубильних речовин[4][5].

У харчуванні

[ред. | ред. код]
Корейське желе-салат з жолудів дуба

Дуб був першою борошняною рослиною, що її використала для їжі людина. Жолуді містять багато дубильних речовин, тож на смак гіркі. Щоб позбавити гіркоти зібрані восени чи напровесні жолуді, їх чистять, подрібнюють на 6-8 частинок і вимочують два-три дні у воді. Протягом цього часу воду змінюють. В давнину, подрібнені жолуді вкладали в плетені кошики та затоплювали в проточній воді струмків або річок.

Після вимочування жолуді заливають свіжою водою і деякий час проварюють. Далі висушують на сонці, а потім завершують дію у печі або духовці. Висушена крихка маса подрібнюється на крупу в млині, ступі чи крізь м'ясорубку. Зазвичай із жолудяного борошна печуть коржики, оладки та різноманітне печиво. Якщо до такого борошна додати 10—15 % зернового - для в'язкості, то вийде смачний і поживний хліб.

У Франції та Англії в такий спосіб і тепер готують жолудяне борошно та використовують для приготування особливих сортів тістечок, тортів, печива.

Листя дуба застосовують як пряно-ароматний додаток для квашення огірків[6].

Деякі дуби мають меншу кількість таніну в жолудях, отож позбавити гіркоти їх простіше. Наприклад дуб Келлога, що здавна використовують індіанці в їжу[7].

У Кореї з жолудів роблять желе доторі-мук (도토리묵, англ. Dotori-muk). Його переважно готують у гірських районах. Жолуді розмелюють на пасту, що має оранжево-коричневий колір. Пасту розмішують у воді, відокремлюючи волокна від крохмалю. Водну суміш з крохмалем час від часу відстоюють, щоб він осів, і змінюють, вилучаючи танін[8].

Дуб у культурі Кукутень-Трипілля

[ред. | ред. код]

Вчені-археологи ще за часів СРСР, під час розкопок давніх поселень трипільської культури на землях сучасної Кіровоградщини, знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. На думку тодішніх радянських науковців, з нього випікали хліб[9]. Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».

Дуб як символ

[ред. | ред. код]

Дуб — символ Перуна, Сонця та інших богів; дерева життя; гордості й міці, сили, довговічності, здоров'я; цілісності; дужого, гарного парубка; нерозважливості[10].

У багатьох індоєвропейських звичаях існував культ дуба, який вважали священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може постати перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, що з'єднує верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції — Зевсу, у Давньому Римі — Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців — Перкунасу, у слов'ян — Перуну.

Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. На думку Дж. Фрезера, давні люди вважали, що «великий бог неба, предмет їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більше за інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свою появу розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, оскільки в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.

Дубові гаї були місцем здійснення обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду, клятьби), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця як зброя громовержця чи сонячного бога, свідчила про твердість влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності, гідності.

Окрім Зевса, у Стародавній Греції дуб був присвячений також богу Сонця, науки і мистецтв — Аполлону[3]. Дубова гілка означала могутність. Вінком з дубових гілок нагороджували за порятунок життя і військові звитяги. Центром святилища Зевса у Додоні був старий дуб, під яким розташовувалось джерело. За шелестом листя цього дуба пророкували жерці оракула при храмі[3]. Зевсу був присвячений і особливий крилатий дуб, на який було накинуто ковдру із зображенням землі, океану й зірок. У дуб та липу були посмертно перетворені Філемон і Бавкіда, тут дуб виступає як символ подружнього щастя. «Дубовими» німфами були дріади. В Афінах хлопчик, який вимовляв під час елевсінських містерій подружню формулу, увінчувався дубовим листям і тернями. За переказами, у Геракла була дубова палиця. На думку деяких дослідників, з дуба була зроблена щогла корабля аргонавтів.

У Стародавньому Римі дуб означає силу та довголіття. Щороку у дубовому гаю святкувалося весілля Юпітера і Юнони, а на учасниках обряду були вінки з дубового листя. Дубові гілки носили у шлюбних процесіях як знак родючості. Священним вважали й дубове поліно, завдяки йому підтримувався вічний вогонь у храмі Вести.

Дубу відведено місце й у сакральних уявленнях кельтів. Зокрема, під дубом творить свої чари Мерлін. Кельтські жерці, друїди, перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різноманітних ритуальних обрядах. Саме слово «друїд» походить, на думку дослідників, від давньої назви дуба[джерело?]. У віруваннях друїдів дуб символізував вісь світу й пов'язувався із силою та мудрістю. За уявленнями кельтів, усе, що росте на цьому священному дереві, є даром небес. Особливе значення мав образ дуба, увінчаного «золотою гілкою» омели, причому дуб символізує чоловіче начало, а омела — жіноче. В епоху християнізації кельтів, багато церков та монастирів в Ірландії, часто будували неподалік від дібров або окремих дубів.

Вдавнину у слов'ян дуб був символом слов'янського язичницького верховного бога Перуна — володаря вогню та блискавки, покровителя вояків та ковалів. Було також поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. Це уявлення підтверджується відомим фактом давніх поховань у лісах, зокрема, дубових, — на деревах і під деревами. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події.

Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах або в пам'ять про померлих чоловіків — старійшин роду, мудреців народу, видатних суспільно-політичних діячів та полководців. Наприклад, дуб Шевченка в Полтаві — живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений на спомин про перевезення тіла поета до України полтавською «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання поета біля Канева[11].

У карпатських слов'ян у старовинній пісні співається:

«В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море — серед цього моря стояло два дуби, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила»[3].

Про це ж писав римський натураліст Пліній Старший: «…дуби… незаймані століттями, одного віку зі Всесвітом, вони вражають своєю майже безсмертною долею, як найбільше диво світу». Римляни присвячували дуб Юпітеру, через це і жолудь мав назву: «Югланс» (Juglans), тобто «Юпітерів плід»[3].

Існує також стародавній переказ про те, як в одному королівстві жив князь Понтелій з власним сином Дубином. Після смерті батька почав правити його син. Він був дуже жадібний та злий. Він кожного дня страчував з насолодою невинних людей. Мешканцям це дуже не подобалось, та вони не могли протистояти війнам і князю. Тож вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив чарівник. Вони прохали допомоги. Чаклун допоміг їм і пішов до князя. Усіх, хто підкорився, він перетворив на жолуді, а самого князя на міцне дерево. Дуб назвали на його честь. І досі цей дуб стоїть в Закарпатській області в Великоберзянському районі під назвою Дідо-Дуб. Йому вже понад 1200 років.

У біблійній традиції дуб — символ гордості й зарозумілості; біля дуба стає царем Азімелах, під дубом сидить Саул, під дубом Іаков закопує чужих богів, на дубі знаходить свій кінець Авессалом. У християн дуб — знак Христа як сили, що проявляється в біді, твердості у вірі й чесноті. За деякими християнськими переказами, хрест розп'яття був зроблено з дуба.

Дуб також національне дерево Англії, Естонії, Франції, Німеччини, Литви, Польщі, США та Сербії. Національна команда Румунії з регбі має символом дуб. Золототе та срібне дубове листя позначає військові звання в збройних силах США.

Дуби-рекордсмени

[ред. | ред. код]

Дуби — довговічні рослини, отож деякі з них доживають до двох тисяч років[12], а столітні дуби трапляються дуже часто[3].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  1. Quercus acatenangensis
  2. Quercus acerifolia
  3. Quercus acherdophylla
  4. Quercus acrodonta
  5. Quercus aculcingensis
  6. Quercus acuta
  7. Quercus acutangula
  8. Quercus acutifolia
  9. Quercus acutissima — дуб найгостріший
  10. Quercus aerea
  11. Quercus afares
  12. Quercus affinis
  13. Quercus agrifolia
  14. Quercus airensis
  15. Quercus ajoensis
  16. Quercus alba
  17. Quercus albicaulis
  18. Quercus albocincta
  19. Quercus aliena
  20. Quercus alnifolia
  21. Quercus alpescens
  22. Quercus annulata
  23. Quercus aquifolioides
  24. Quercus arbutifolia
  25. Quercus argentata
  26. Quercus argyrotricha
  27. Quercus ariifolia
  28. Quercus aristata
  29. Quercus arizonica
  30. Quercus arkansana
  31. Quercus asymmetrica
  32. Quercus aucheri
  33. Quercus augustini
  34. Quercus auricoma
  35. Quercus austrina
  36. Quercus austrocochinchinensis
  37. Quercus baloot
  38. Quercus bambusifolia
  39. Quercus baniensis
  40. Quercus baolamensis
  41. Quercus baronii
  42. Quercus barrancana
  43. Quercus bawanglingensis
  44. Quercus bella
  45. Quercus benthamii
  46. Quercus berberidifolia
  47. Quercus berryi
  48. Quercus bicolor
  49. Quercus bidoupensis
  50. Quercus blakei
  51. Quercus blaoensis
  52. Quercus boyntonii
  53. Quercus braianensis
  54. Quercus brandegeei
  55. Quercus brandisiana
  56. Quercus brantii
  57. Quercus breedloveana
  58. Quercus brenesii
  59. Quercus brevicalyx
  60. Quercus breviradiata
  61. Quercus browni
  62. Quercus buckleyi
  63. Quercus calophylla
  64. Quercus camusiae
  65. Quercus canariensis
  66. Quercus canbyi
  67. Quercus candicans
  68. Quercus carmenensis
  69. Quercus castanea
  70. Quercus castaneifolia
  71. Quercus cedrosensis
  72. Quercus centenaria
  73. Quercus cerris
  74. Quercus championii
  75. Quercus chapmanii
  76. Quercus charcasana
  77. Quercus chartacea
  78. Quercus chenii
  79. Quercus chevalieri
  80. Quercus chihuahuensis
  81. Quercus chimaltenangana
  82. Quercus chinantlensis
  83. Quercus chrysocalyx
  84. Quercus chrysolepis
  85. Quercus chrysotricha
  86. Quercus chungii
  87. Quercus ciliaris
  88. Quercus coahuilensis
  89. Quercus coccifera
  90. Quercus cocciferoides
  91. Quercus coccinea — дуб шарлатовий
  92. Quercus coffeicolor
  93. Quercus conduplicans
  94. Quercus confertifolia
  95. Quercus congesta
  96. Quercus consimilis
  97. Quercus conspersa
  98. Quercus convallata
  99. Quercus convexa
  100. Quercus conzattii
  101. Quercus copeyensis
  102. Quercus cornelius-mulleri
  103. Quercus corrugata
  104. Quercus cortesii
  105. Quercus costaricensis
  106. Quercus crassifolia
  107. Quercus crassipes
  108. Quercus crenata
  109. Quercus crispifolia
  110. Quercus crispipilis
  111. Quercus cualensis
  112. Quercus cubana
  113. Quercus daimingshanensis
  114. Quercus dalechampii — дуб золотистий
  115. Quercus dankiaensis
  116. Quercus declinata
  117. Quercus delavayi
  118. Quercus delgadoana
  119. Quercus delicatula
  120. Quercus deliquescens
  121. Quercus dentata
  122. Quercus depressa
  123. Quercus depressipes
  124. Quercus deserticola
  125. Quercus devia
  126. Quercus dilacerata
  127. Quercus dinghuensis
  128. Quercus disciformis
  129. Quercus distincta
  130. Quercus diversifolia
  131. Quercus dolicholepis
  132. Quercus dongfangensis
  133. Quercus donnaiensis
  134. Quercus douglasii
  135. Quercus dumosa
  136. Quercus durata
  137. Quercus durifolia
  138. Quercus edithiae
  139. Quercus eduardi
  140. Quercus edwardsiae
  141. Quercus elevaticostata
  142. Quercus ellipsoidalis
  143. Quercus elliptica
  144. Quercus ellisiana
  145. Quercus elmeri
  146. Quercus emoryi
  147. Quercus engelmannii
  148. Quercus engleriana
  149. Quercus eoxalapensis
  150. Quercus estremadurensis
  151. Quercus eugeniifolia
  152. Quercus eumorpha
  153. Quercus fabrei
  154. Quercus faginea
  155. Quercus falcata
  156. Quercus fimbriata
  157. Quercus floccosa
  158. Quercus flocculenta
  159. Quercus floribunda
  160. Quercus frainetto
  161. Quercus franchetii
  162. Quercus frutex
  163. Quercus fuliginosa
  164. Quercus fulva
  165. Quercus furfuracea
  166. Quercus fusiformis
  167. Quercus gaharuensis
  168. Quercus galeanensis
  169. Quercus gambelii
  170. Quercus gambleana
  171. Quercus garryana
  172. Quercus gemelliflora
  173. Quercus geminata
  174. Quercus georgiana
  175. Quercus germana
  176. Quercus ghiesbreghtii
  177. Quercus gilliana
  178. Quercus gilva
  179. Quercus glabrescens
  180. Quercus glauca
  181. Quercus glaucescens
  182. Quercus glaucoides
  183. Quercus gomeziana
  184. Quercus gracilenta
  185. Quercus graciliformis
  186. Quercus gracilior
  187. Quercus grahamii
  188. Quercus gravesii
  189. Quercus greggii
  190. Quercus griffithii
  191. Quercus grisea
  192. Quercus gulielmitreleasei
  193. Quercus gussonei
  194. Quercus guyavifolia
  195. Quercus hainanica
  196. Quercus handeliana
  197. Quercus hartwissiana
  198. Quercus havardii
  199. Quercus helferiana
  200. Quercus hemisphaerica
  201. Quercus hinckleyi
  202. Quercus hiholensis
  203. Quercus hintonii
  204. Quercus hintoniorum
  205. Quercus hirtifolia
  206. Quercus honbaensis
  207. Quercus hondae
  208. Quercus hui
  209. Quercus huicholensis
  210. Quercus humboldtii
  211. Quercus hypargyrea
  212. Quercus hypoleucoides
  213. Quercus hypophaea
  214. Quercus hypoxantha
  215. Quercus ichnusae
  216. Quercus ignaciensis
  217. Quercus ilex — дуб кам'яний
  218. Quercus ilicifolia
  219. Quercus iltisii
  220. Quercus imbricaria — дуб черепицевий
  221. Quercus incana
  222. Quercus infectoria
  223. Quercus inopina
  224. Quercus insignis
  225. Quercus intricata
  226. Quercus invaginata
  227. Quercus ithaburensis
  228. Quercus jenseniana
  229. Quercus jinpinensis
  230. Quercus john-tuckeri
  231. Quercus jonesii
  232. Quercus juergensenii
  233. Quercus kelloggii — дуб Келлога
  234. Quercus kerangasensis
  235. Quercus kerrii
  236. Quercus kinabaluensis
  237. Quercus kingiana
  238. Quercus kiukiangensis
  239. Quercus kongshanensis
  240. Quercus kotschyana
  241. Quercus kouangsiensis
  242. Quercus laceyi
  243. Quercus laeta
  244. Quercus laevis
  245. Quercus lamellosa
  246. Quercus lanata
  247. Quercus lancifolia
  248. Quercus langbianensis
  249. Quercus laurifolia
  250. Quercus laurina
  251. Quercus laxa
  252. Quercus leiophylla
  253. Quercus lenticellata
  254. Quercus liaoi
  255. Quercus libani
  256. Quercus liboensis
  257. Quercus liebmannii
  258. Quercus lineata
  259. Quercus litseoides
  260. Quercus lobata — дуб лопатевий
  261. Quercus lobbii
  262. Quercus lodicosa
  263. Quercus longinux
  264. Quercus longispica
  265. Quercus look
  266. Quercus lowii
  267. Quercus lungmaiensis
  268. Quercus lusitanica
  269. Quercus lyrata
  270. Quercus macdougallii
  271. Quercus macranthera — дуб великопиляковий
  272. Quercus macrocalyx
  273. Quercus macrocarpa — дуб великоплодий
  274. Quercus macvaughii
  275. Quercus magnoliifolia
  276. Quercus magnosquamata
  277. Quercus mannifera
  278. Quercus manzanillana
  279. Quercus margarettae
  280. Quercus marilandica
  281. Quercus marlipoensis
  282. Quercus martinezii
  283. Quercus meavei
  284. Quercus meihuashanensis
  285. Quercus melissae
  286. Quercus merrillii
  287. Quercus mespilifolia
  288. Quercus mexia
  289. Quercus mexicana
  290. Quercus michauxii
  291. Quercus microphylla
  292. Quercus minima
  293. Quercus miquihuanensis
  294. Quercus miyagii
  295. Quercus mohriana
  296. Quercus mongolica — дуб монгольський
  297. Quercus monimotricha
  298. Quercus monnula
  299. Quercus montana
  300. Quercus morii
  301. Quercus motuoensis
  302. Quercus muehlenbergii
  303. Quercus mulleri
  304. Quercus multinervis
  305. Quercus myrsinifolia
  306. Quercus myrtifolia
  307. Quercus neoplatyphylla
  308. Quercus ngochoaensis
  309. Quercus nigra
  310. Quercus ningangensis
  311. Quercus ningqiangensis
  312. Quercus nivea
  313. Quercus nixoniana
  314. Quercus oblongata
  315. Quercus oblongifolia
  316. Quercus obtusanthera
  317. Quercus obtusata
  318. Quercus ocoteifolia
  319. Quercus oglethorpensis
  320. Quercus oidocarpa
  321. Quercus oleoides
  322. Quercus oocarpa
  323. Quercus opaca
  324. Quercus orocantabrica
  325. Quercus oxyodon
  326. Quercus oxyphylla
  327. Quercus pachucana
  328. Quercus pachyloma
  329. Quercus pacifica
  330. Quercus pagoda
  331. Quercus palmeri
  332. Quercus palustris — дуб болотяний
  333. Quercus panamandinaea
  334. Quercus pannosa
  335. Quercus parvula
  336. Quercus patkoiensis
  337. Quercus paxtalensis
  338. Quercus pauciradiata
  339. Quercus peduncularis
  340. Quercus peninsularis
  341. Quercus pennivenia
  342. Quercus pentacycla
  343. Quercus percoriacea
  344. Quercus perpallida
  345. Quercus petelotii
  346. Quercus petraea — дуб скельний
  347. Quercus phanera
  348. Quercus phellos
  349. Quercus phillyreoides
  350. Quercus pinbianensis
  351. Quercus pinnativenulosa
  352. Quercus planipocula
  353. Quercus platycalyx
  354. Quercus poilanei
  355. Quercus polymorpha
  356. Quercus pontica
  357. Quercus porphyrogenita
  358. Quercus potosina
  359. Quercus praeco
  360. Quercus pringlei
  361. Quercus prinoides
  362. Quercus protoroburoides
  363. Quercus pseudosetulosa
  364. Quercus pseudoverticillata
  365. Quercus pubescens — дуб пухнастий
  366. Quercus pumila
  367. Quercus pungens
  368. Quercus purulhana
  369. Quercus pyrenaica
  370. Quercus quangtriensis
  371. Quercus radiata
  372. Quercus ramsbottomii
  373. Quercus rehderiana
  374. Quercus rekonis
  375. Quercus repanda
  376. Quercus resinosa
  377. Quercus rex
  378. Quercus robur — дуб звичайний
  379. Quercus robusta
  380. Quercus rotundifolia
  381. Quercus rubra — дуб червоний
  382. Quercus rubramenta
  383. Quercus rugosa
  384. Quercus runcinatifolia
  385. Quercus rupestris
  386. Quercus rysophylla
  387. Quercus sadleriana
  388. Quercus saei
  389. Quercus salicifolia
  390. Quercus salicina
  391. Quercus saltillensis
  392. Quercus sanchezcolinii
  393. Quercus sapotifolia
  394. Quercus sarahmariae
  395. Quercus saravanensis
  396. Quercus sartorii
  397. Quercus schottkyana
  398. Quercus schultzei
  399. Quercus scytophylla
  400. Quercus sebifera
  401. Quercus seemannii
  402. Quercus segoviensis
  403. Quercus semecarpifolia
  404. Quercus semiserrata
  405. Quercus semiserratoides
  406. Quercus senescens
  407. Quercus serrata
  408. Quercus sessilifolia
  409. Quercus setulosa
  410. Quercus shanxiensis
  411. Quercus shennongii
  412. Quercus shingjenensis
  413. Quercus shumardii
  414. Quercus sichourensis
  415. Quercus sicula
  416. Quercus sideroxyla
  417. Quercus similis
  418. Quercus sinuata
  419. Quercus skinneri
  420. Quercus sororia
  421. Quercus spinosa
  422. Quercus splendens
  423. Quercus steenisii
  424. Quercus stellata
  425. Quercus stenophylloides
  426. Quercus stewardiana
  427. Quercus striatula
  428. Quercus suber — дуб корковий
  429. Quercus subsericea
  430. Quercus subspathulata
  431. Quercus sumatrana
  432. Quercus supranitida
  433. Quercus tarahumara
  434. Quercus tardifolia
  435. Quercus tarokoensis
  436. Quercus tatakaensis
  437. Quercus texana
  438. Quercus thomsoniana
  439. Quercus thorelii
  440. Quercus tiaoloshanica
  441. Quercus tinkhamii
  442. Quercus tomentella
  443. Quercus tomentosinervis
  444. Quercus tonduzii
  445. Quercus toumeyi
  446. Quercus toxicodendrifolia
  447. Quercus treubiana
  448. Quercus trojana
  449. Quercus trungkhanhensis
  450. Quercus tsinglingensis
  451. Quercus tuberculata
  452. Quercus tuitensis
  453. Quercus tungmaiensis
  454. Quercus turbinella
  455. Quercus undata
  456. Quercus ungeri
  457. Quercus urbanii
  458. Quercus utilis
  459. Quercus uxoris
  460. Quercus vacciniifolia
  461. Quercus valdinervosa
  462. Quercus vallicola
  463. Quercus variabilis
  464. Quercus vaseyana
  465. Quercus velutina
  466. Quercus verde
  467. Quercus vestita
  468. Quercus vicentensis
  469. Quercus viminea
  470. Quercus virginiana
  471. Quercus voyana
  472. Quercus vulcanica
  473. Quercus welshii
  474. Quercus wislizeni
  475. Quercus wutaishanica
  476. Quercus xalapensis
  477. Quercus xanthoclada
  478. Quercus xanthotricha
  479. Quercus xuanliensis
  480. Quercus xylina
  481. Quercus yanqianii
  482. Quercus yiwuensis
  483. Quercus yonganensis
  484. Quercus yongchunana

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Quercus L.. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 16.05.2021.
  2. Quercus L.. Oaks of the World. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 16.05.2021.
  3. а б в г д е ж и к л м н п р с т (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с.
  4. Породи деревини для виготовлення шпону — Торгово-промислова компанія ЄВРОШПОН-СМИГА. euroshpon.com.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 15 лютого 2016.
  5. Використання деревини » Дубова паркетна заготовка, паркет, паркетна дошка. freza.pp.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.96
  7. Derby, Jeanine A. (1980). Acorns-Food for Modern Man. У Plumb, Timothy R. (ред.). Proceedings of the symposium on the ecology, management, and utilization of California oaks, June 26–28 (PDF). USDA Forest Service General Technical Report PSW-044. с. 360—361. Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
  8. Pemberton, R. W. & Lee, N. S. Wild food plants in South Korea; market presence, new crops, and exports to the United States // Economic Botany. — 1996. — Вип. 50. — № 1. — С. 57–70. — ISSN 0013-0001. — DOI:10.1007/BF02862113. (англ.)
  9. Івченко С. Зелений світ. — К.: Веселка, 1986. — С.41.
  10. Дуб // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 238. (ISBN 978-966-2464-48-1)
  11. Вишнівська Д. Екологічні традиції українців: озеленення могил. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 30 травня 2013.
  12. а б Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007—128с., іл. (сторінка: 21)
  13. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  14. http://www.vberez.gov.ua/ua/publication/content/883.htm [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] Дуб — чемпіон
  15. Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
  16. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]