Quercus berberidifolia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Quercus berberidifolia

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Вид: Q. berberidifolia
Quercus berberidifolia
Liebm., 1854
Посилання
Вікісховище: Quercus berberidifolia
Віківиди: Quercus berberidifolia
EOL: 1151756
IPNI: 295854-1
ITIS: 507263
МСОП: 194068
NCBI: 1266315

Quercus berberidifolia — вид рослин з родини букових (Fagaceae); поширений у Каліфорнії, США й Нижній Каліфорнії, Мексика.

Опис[ред. | ред. код]

Це невеликий напіввечнозелений чагарник від 1.5 до 4.5 м, з кількома стовбурами. Цей вид уникає посухи завдяки глибокій кореневій системі[1][2][3]. Кора сіра, луската. Гілочки сірі або іржаві, жорсткі. Листки 1.5–3 × 1–2 см, від еліптичних до зворотно-яйцюватих; основа усічена або дистанційно закруглена; верхівка дещо загострена; краї зубчасті, колючі (2–7 пар зубів); зверху блискуче зелені та голі; сірувато-зелені, воскові, слабо запушені; ніжка листка волохата, 2–4 мм завдовжки. Жолуді 1.5–3 см, поодинокі або парні, бочкоподібні, коричневі; дозріває 1 рік[1].

Цвіте навесні[2].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Ендемік узбережжя Каліфорнії, США (у т. ч. присутній на Канальних островах) й півночі Нижньої Каліфорнії, Мексика[4][3].

Зростає в чапаралях, дубових рідколіссях і хвойних рідколіссях; на висотах 100–1800 м[3].

Використання[ред. | ред. код]

Це важливий корм для оленів. Багато видів ссавців та птахів використовують в їжу жолуді. Рослина служить як тепловий захист і для місцевих видів, і для худоби[3].

Загрози й охорона[ред. | ред. код]

В даний час видається, що найбільшою загрозою для Quercus berberidifolia є його часта гібридизація з багатьма іншими видами білих дубів у Каліфорнії. Деякі приклади включають: Q. dumosa, Q. durata, Q. john-tuckeri, Q. turbinella, Q. engelmannii, Q. lobata, Q. garryana[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Oaks of the World. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 28.09.2020. (англ.)
  2. а б Flora of North America. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 28.09.2020. (англ.)
  3. а б в г д Beckman E. (2020). Quercus berberidifolia. The IUCN. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 28.09.2020. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 28.09.2020. (англ.)