RIM-174 Standard ERAM
 | |
| Тип | позагоризонтальна зенітна керована ракета |
| Походження |
 США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 2013 – |
| Історія виробництва | |
| Виробник | Raytheon |
| Вартість одиниці | 5,1 млн доларів |
| Характеристики | |
| Вага | 1 500 кг |
| Довжина | 6,55 м |
| Діаметр | 0,34 м |
| Боєголовка | 64 кг Висота 34 000 м |
|
| |
| Двигун |
1 ступінь Mk 72 2 ступінь Mk 104 |
Операційна дальність |
240 км повітряні цілі 460 км наземні |
| Швидкість | Мах 3,5 1,2 км/с |
Система наведення |
ІНС + АРГС |
| Точність | Кругове ймовірне відхилення 10-15 м |
Пускова платформа |
ракетні крейсери, есмінці |
|
| |
RIM-174 Standard ERAM у Вікісховищі | |
RIM-174 SM-6 ERAM (Standard Missile , Extended Range Active Missile) (RIM-174 SM-6 ERAM) — двоступенева зенітна керована ракета «поверхня-повітря» останнього покоління компанії Raytheon. Призначається для боротьби з сучасними літаками та БПЛА, гелікоптерами, протикорабельними крилатими ракетами над водою і сушею. Збудована на базі ЗКР Standard SM-2. Балістичні ракети передбачається знищувати за межами атмосфери Землі чи на підльоті після подолання ними середньої лінії захисту ракет SM-3. Прийнята на озброєння 2013 року.
Історія[ред. | ред. код]
Виготовлену невеликою серією ракету SM-2 Block IV повинна була замінити універсальна зенітно- протибалістична ракета SM-2 Block IVA, проєкт якої 2001 закрили. Через це кораблі ВМС опинились без сучасної ракети «поверхня-повітря» далекої дії. Компанія Raytheon уклала 2004 угоду з ВМС США на розробку ракети, що й розпочали наступного року. Після тестувань (2007) ракета отримала у лютому 2008 позначення RIM-174A[1]. У вересні 2009 було підписано контракт на 93 млн. доларів і першу передсерійну ракету поставили у березні 2011.
З 2013 ракети SM-6 ERAM повинні були стати основною ракетою ППО флоту позагоризонтальної дії. Планувалось закупити 1200 ракет на 6.167.800.000 доларів при вартості однієї 4.000.000 доларів. 3 жовтня 2013 було закуплено 89 SM-6 із запчастинами, тарою, обслуговуванням. 27 листопада 2013 перші ракети встановили на борті есмінця USS Kidd (DDG-100)[2]. На навчаннях 18-20 червня 2014 USS John Paul Jones (DDG-53) запустив 4 SM-6, але результати стрільб засекречені[3]. 14 серпня 2014 під час тестів SM-6 успішно атакувала дозвукову ракету на гранично малій висоті над землею[4]. 24 жовтня 2014 Raytheon оприлюднила інформацію про успішне перехоплення ракетами SM-6 на малій висоті надзвукової ракети GQM-163 Coyote[en] і дозвукову ракету-мішень Northrop BQM-74 Chukar[en][5]. Родзинка полягала у тому, що інформацію про цілі надав інший ракетний есмінець по системі Іджіс і SM-6 були запущені з корабля, чиї радари не бачили ціль, а ракети самостійно їх віднайшли і знищили.
Конструкція[ред. | ред. код]
Для зменшення терміну розробки ракети, її вартості і підвищення надійності було використано давно випробувану, надійну конструктивну базу ракети з напівактивною системою наведення SM-2 Block-IV[6] — класичний напівактивний радар, дворежимний маршевий двигун Mk 104 і стартовий Mk 72, уламково-фугасну боєголовку Mk125 Mod 1. Дальність дії ракети може становити понад 200 (370,4 км).
Конструктивну базу доповнили добре відпрацьованою активною голівкою самонаведення з ракети класу «повітря — повітря» AIM-120 AMRAAM. Для підвищення її потужності і чутливості антена РЛС була збільшена з 18 см до 34 см[7]. Завдяки цьому ракета отримала можливість ураження повітряних цілей за межами прямої видимості цілі з стартової платформи (корабля) (англ. Beyond Visual Range (BVR)) та захищених за допомогою технологій Стелс. Одночасно завдяки мережі сумісності елементів військової техніки[de] у системі керування SM-6 було використано передові платформи сенсорів з систем АВАКС, бойових літаків. Наведення ракет здійснюється завдяки системам інерціальної навігації, активного радіолокаційного самонаведення і напівактивного радіолокаційного самонаведення.
SM-6 ERAM, на відміну від інших ракет серії Standard, можуть бути періодично протестовані і сертифіковані без видалення з контейнерів і коморок системи вертикального запуску Mk 41.
Випробування[ред. | ред. код]
Американське агентство протиракетної оборони у співпраці з ВМФ США провело льотні випробування Aegis Weapon System 31, 29 травня 2021 року. Метою випробування було продемонструвати здатність протиракетної оборони корабельної системи Aegis виявляти, відстежувати, перехоплювати і знищувати цілі у вигляді балістичної ракети середньої дальності на кінцевій ділянці польоту за допомогою двох ракет Standard Missile 6 (SM-6) Dual II. Однак перехоплення не було досягнуто[8].
Працівники програми розпочали ретельний огляд аби визначити проблеми, які могли перешкодити успішному перехопленню[8].
Посилання[ред. | ред. код]
- RIM-174 SM-6 Extended Range Active Missile (ERAM) [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Raytheon RIM-174 ERAM (SM-6) [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ [Raytheon RIM-174 ERAM (SM-6) (англ.). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 3 грудня 2014. Raytheon RIM-174 ERAM (SM-6) (англ.)]
- ↑ Standard Missile 6 (SM-6) Achieves Initial Operational Capability (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
- ↑ [Air Defense: SM-6 Goes Long (англ.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2014. Air Defense: SM-6 Goes Long (англ.)]
- ↑ [Navy Missile Hits Subsonic Target Over Land (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 3 грудня 2014. Navy Missile Hits Subsonic Target Over Land (англ.)]
- ↑ [Raytheon SM-6s Missiles intercept targets in 'engage on remote' tests (англ.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 3 грудня 2014. Raytheon SM-6s Missiles intercept targets in 'engage on remote' tests (англ.)]
- ↑ [Standard Missile-6 (SM-6) Moves Ahead (англ.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2014. Standard Missile-6 (SM-6) Moves Ahead (англ.)]
- ↑ [Raytheon's Standard Missile Naval Defense Family (SM-1 to SM-6) (англ.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 3 грудня 2014. Raytheon's Standard Missile Naval Defense Family (SM-1 to SM-6) (англ.)]
- ↑ а б Козацький Саня (31 травня 2021). Корабель ВМФ США провалив перехоплення імітації балістичної ракети. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||