RNASE3

RNASE3
Наявні структури PDB Пошук для людей: PDBe RCSB Список кодів PDB 4A2O, 4X08, 1DYT, 4OXB, 2LVZ, 2KB5, 4OXF, 1QMT, 4OWZ, 1H1H, 4A2Y
Ідентифікатори
Символи	RNASE3, ECP, RNS3, RAF1, ribonuclease A family member 3
Зовнішні ІД	OMIM: 131398 HomoloGene: 136763 GeneCards: RNASE3
Онтологія гена Молекулярна функція • nuclease activity • endonuclease activity • ribonuclease activity • hydrolase activity • nucleic acid binding • lipopolysaccharide binding Клітинна компонента • extracellular region • міжклітинний простір • azurophil granule lumen Біологічний процес • Деградація РНК • innate immune response in mucosa • defense response to bacterium • nucleic acid phosphodiester bond hydrolysis • RNA phosphodiester bond hydrolysis • antimicrobial humoral response • neutrophil degranulation • antimicrobial humoral immune response mediated by antimicrobial peptide • вроджений імунітет Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	6037	н/д
Ensembl	ENSG00000169397	н/д
UniProt	P12724	н/д
RefSeq (мРНК)	NM_002935	н/д
RefSeq (білок)	NP_002926	н/д
Локус (UCSC)	Хр. 14: 20.89 – 20.89 Mb	н/д
PubMed search		н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

RNASE3 (англ. Ribonuclease A family member 3) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 14-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 160 амінокислот, а молекулярна маса — 18 385.

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MVPKLFTSQI		CLLLLLGLMG		VEGSLHARPP		QFTRAQWFAI		QHISLNPPRC
TIAMRAINNY		RWRCKNQNTF		LRTTFANVVN		VCGNQSIRCP		HNRTLNNCHR
SRFRVPLLHC		DLINPGAQNI		SNCTYADRPG		RRFYVVACDN		RDPRDSPRYP
VVPVHLDTTI

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, антибіотиків, антимікробних білків, нуклеаз, ендонуклеаз. Секретований назовні.

Література

• Rosenberg H.F., Ackerman S.J., Tenen D.G. (1989). Human eosinophil cationic protein. Molecular cloning of a cytotoxin and helminthotoxin with ribonuclease activity. J. Exp. Med. 170: 163—176. PMID 2473157 DOI:10.1084/jem.170.1.163
• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Torrent M., de la Torre B.G., Nogues V.M., Andreu D., Boix E. (2009). Bactericidal and membrane disruption activities of the eosinophil cationic protein are largely retained in an N-terminal fragment. Biochem. J. 421: 425—434. PMID 19450231 DOI:10.1042/BJ20082330
• Torrent M., Odorizzi F., Nogues M.V., Boix E. (2010). Eosinophil cationic protein aggregation: identification of an N-terminus amyloid prone region. Biomacromolecules. 11: 1983—1990. PMID 20690710 DOI:10.1021/bm100334u
• Zhang J., Rosenberg H.F. (2000). Sequence variation at two eosinophil-associated ribonuclease loci in humans. Genetics. 156: 1949—1958. PMID 11102386

Див. також

• Хромосома 14