Ranunculus glacialis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ranunculus glacialis
Ranunculus glacialis (habitus).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Жовтецеві (Ranunculoideae)
Триба: Ranunculeae
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид: R. glacialis
Біноміальна назва
Ranunculus glacialis
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ranunculus glacialis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ranunculus glacialis
EOL logo.svg EOL: 404351
IPNI: 217323-2
ITIS logo.svg ITIS: 18564
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 235900

Ranunculus glacialis — вид трав'янистих рослин родини Жовтецеві (Ranunculaceae), поширений ув арктичних і гірських областях Європи, Північної Америки та Азії. Етимологія: лат. glacialis — «заморожений, льодовиковий»[1].

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це багаторічні трав'янисті рослини заввишки 5–20 см. Стебла висхідні, голі, блискучі, лілові. Листки чергові, прикореневі листки довгочерешкові, стеблові — безчерешкові. Пластини прикореневого листя досить круглі (подовжені), м'ясисті, блискучі, глибоко розсічені, 1–4 × 1.6–4.4 см. Пластини стеблового листя округлі, багато-лопатеві. Суцвіття — 1–2 квітки на кінці стебла. Квіти: віночки радіально-симетричні, спочатку білі, потім червонуваті, 20–25 мм в діаметрі; пелюсток 5, розмірами 9–15 × 7–14(18) мм; чашолистків 5, нижні сторони щільно коричнево-волосаті, довговічні, 7–12 × 4–9 мм; тичинок кілька. Плоди — голі, 2–3.2 мм завдовжки сім'янки з 0.7–1.6 мм довжиною, загостреними кінчиками. Сім'янки ростуть по кілька разом.

Розмноження відбувається насінням; немає вегетативного розмноження. Квіти пристосовані до запилення комахами; зміна кольору від білого до фіалкового вважається сигналом для комах. Немає жодних спеціальних пристосувань для розсіювання насіння.

Поширення[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:

R. glacialis glacialis, поширений у Ґренландії та Європі (Ісландія, Скандинавія, Фарерські о-ви, Шпіцберген, пн.-зх. Росія, високі гори центральної й південної Європи: Альпи, Піренеї, Карпати, Сьєрра-Невада);

R. glacialis alaskensis, поширений в Азії (Далекосхідна Росія) й Північній Америці (Аляска).

Зазвичай росте на вологих, добре дренованих, кислих субстратах. На Фінстераархорні мешкає на висоті понад 4200 м.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]