Перейти до вмісту

Ranunculus peltatus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ranunculus peltatus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид:
R. peltatus
Біноміальна назва
Ranunculus peltatus
Schrank

Ranunculus peltatus вид квіткових рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae). Ареал: Європа, Північна Африка, Західна й Центральна Азія[1][2].

Екологія

[ред. | ред. код]

Населяє ставки, басейни, часто також водотоки від низин (рідше) до передгірних районів[3].

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Однорічна або багаторічна трав'яниста рослина з розгалуженим голим стеблом завдовжки 30–150 см. Листки бувають двох типів – ниткоподібні, коротші за стеблові, довжиною 3–5 см, з розпростертими у воді сегментами, а після висмикування з води конічно зближуються в китиці, з черешком до 2.5 см, і листоподібні, що утворюються на поверхні й іноді мають ниркоподібну або округлу форму у наземних форм, 25–40 мм ушир, переважно до 1/3 розділені, найчастіше 3–5-лопатеві, з черешком до 9 см. Прилистки від яйцеподібних до трикутних. Квітконоси зазвичай довші 5 см. Квітки двостатеві й радіально-симетричні. Чашолистки 2.5–6 мм завдовжки, здебільшого притиснуті до віночка, пелюстки віночка білі, 5–17(20) мм завдовжки, краями перекриваються й мають характерні грушоподібні або серпоподібні нектарники, тичинок до 40. Плід — полім'янка, 4 мм у діаметрі; сім'янки спочатку запушені, потім голі, з дуже коротким верхівковим дзьобом; кожна сім'янка містить одне насіння; разом вони утворюють кулясту головку, розташовану на верхівці квітконосу. 2n=16,32,48[3][4][5].

Отруйність

[ред. | ред. код]

Рослини містять анемонін; речовина, токсична для тварин і людини. Насправді травоїдні тварини їдять листки цих рослин з великими труднощами і лише після гарної просушки (сінотрава), яка випаровує найнебезпечніші речовини. Навіть бджоли уникають збирати нектар з рослини. На шкірі людини ці рослини можуть утворювати пухирі (дерматит), а перебуваючи в роті вони можуть викликати сильний біль і печіння слизових оболонок[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ranunculus peltatus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 13.02.2025.
  2. Ranunculus peltatus. Catalogue of Life. Процитовано 13.02.2025.
  3. 1 2 Tomáš Mrázek (2011). Ranunculus peltatus. botany.cz. Процитовано 13.02.2025.
  4. Ranunculus peltatus. Türkiyebitkileri. Процитовано 13.02.2025.
  5. Ranunculus peltatus. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 13.02.2025.
  6. Giacomo Nicolini, Enciclopedia Botanica Motta. Volume 3, Milano, Federico Motta Editore, 1960, p. 510.