Mitsubishi J8M
| Mitsubishi J8M | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | реактивний винищувач |
| Перший політ: | 7 липня 1945 |
| На озброєнні у: |
 Імперська армія Японії Імперський флот Японії |
| Розробник: | MSJ Asset Management Companyd і Mitsubishi |
| Всього збудовано: | 7 |
| Конструктор: | Mitsubishi |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Крейсерська швидкість: | 347 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 900 км/год |
| Тривалість польоту: | 5 хв 30 с год |
| Практична стеля: | 12 000 м |
| Довжина: | 6,05 м |
| Висота: | 2,70 м |
| Розмах крила: | 9,50 м |
| Площа крила: | 17,73 м² |
| Споряджений: | 3 889 кг |
| Двигуни: | Mitsubishi KR10 (Toku Ro.2) |
| Тяга (потужність): | 14,7 кН |
| Гарматне озброєння: |
2 x 30-мм гармати «Ho-10»5 (J8M1) 2 x 30-мм гармати «Type 5» (Ki-200) |
|
| |
Mitsubishi J8M у Вікісховищі | |
Mitsubishi J8M «Shūsui» (яп. 三菱 J8M 秋水, «Сюсуй» («Осіння вода»)) — проєкт реактивного винищувача Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Восени 1943 року японський військовий аташе в Німеччині відвідав випробування німецького реактивного літака Messerschmitt Me.163 Komet, після чого у своєму рапорті запропонував придбати ліцензію на виробництво літака та реактивного двигуна в Японії. Ця пропозиція викликала в Японії дискусію, зокрема, були сумніви щодо можливості виготовлення необхідної кількості реактивного палива. Але у цей час розпочались нальоти B-29 на Японію, і армії був потрібен швидкісний перехоплювач, здатний швидко набирати висоту. Тому зрештою ліцензія була придбана за 20 млн. марок. Німці зобов'язались надати відповідну конструкторську документацію, а також по одному комплекту планера та двигуна з комплектом запасних частин. В Японію також мала прибути група німецьких спеціалістів, щоб навчати японських інженерів.
Один з підводних човнів, який перевозив документацію та двигун Walter HWK 509A, був потоплений, але зрештою у липні 1944 року була видана специфікація «19-Сі» на виготовлення реактивного перехоплювача. Роботи були доручені фірмі Mitsubishi. Це була спільна розробка армії та флоту, літак отримав флотське позначення J8M та армійське Ki-200.
Розробкою літака керував інженер Мідзіро Такахасі. Роботи йшли досить швидко і вже у вересні був готовий макет. Після інспекції макету армією і флотом розпочались роботи над дослідним літаком.
Незабаром після початку робіт над J8M флот доручив 1-му Арсеналу флоту в Йокосуці створити планер аналогічної конструкції для оцінки керованості майбутнього перехоплювача та для використання його для підготовки пілотів. Планер Yokosuka MXY8 здійснив перший політ 8 лютого 1944 року та показав хороші характеристики.
Фірма Mitsubishi виготовила перші літаки J8M у грудні 1944 року, але через затримку з розробкою двигуна розпочались випробування планера з баластом, який імітував повну відповідну масу. Цей варіант отримав армійське позначення Ku-13, і призначався для підготовки стройових пілотів. Вперше літак піднявся у повітря на буксирі за Nakajima B6N 8 січня 1945 року. Випробування ще показали правильність вибраних рішень. Всього було збудовано приблизно 50-60 таких планерів. Також флот розробляв варіант планера з малим реактивним двигуном, який отримав позначення Yokosuka MXY9, але до кінця війни проєкт не був завершений.
.jpg)
Двигун Mitsubishi KR10 (японський варіант Walter HWK 509A) був готовий лише у квітні 1945 року, а вперше літак J8M піднявся у повітря 7 липня 1945 року. Але політ тривав недовго — незабаром після зльоту на висоті 350 м заглох двигун. Льотчик-випробувач Тойохіко Інозука спробував посадити літак, але при посадці літак зазнав аварії та був зруйнований, пілот загинув. Для вирішення проблем на 6-му та 7-му зразках почали вносити зміни у паливну систему, але до кінця війни жоден J8M чи Ki-200 завершений не був і додаткових випробувань не проводилось.
До кінця війни готувалось серійне виробництво літака у декількох варіантах: J8M1 з двома 30-мм гарматами, J8M2 замість однієї з гармат мав додатковий паливний бак. Армійські спеціалісти розробляли варіант Ki-202, який мав збільшений фюзеляж та більший запас палива і мав стати основним армійським перехоплювачем.[1]
Після капітуляції Японії два J8M було перевезено в США для тестувань. Один з них зберігається в музеї міста Чино (Каліфорнія).
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
_(26809160021).jpg)
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Екіпаж: 1 чоловік
- Довжина: 6,05 м
- Висота: 2,70 м
- Розмах крил: 9,50 м
- Площа крил: 17,73 м²
- Маса пустого: 1 505 кг
- Маса спорядженого: 3 885 кг
- Навантаження на крило: 219.1 кг/м²
- Двигун: Mitsubishi KR10 (Toku Ro.2)
- Потужність: 14,7 кН
Льотні характеристики[ред. | ред. код]
- Максимальна швидкість: 900 км/г
- Швидкість підйому: на 10 000 м — 3 хв. 30 с.
- Тривалість польоту: 5 хв 30 с
- Практична стеля: 12 000 м
Озброєння[ред. | ред. код]
- Гарматне:
- 2 x 30-мм гармати «Ho-155» (J8M1)
- 2 x 30-мм гармати «Type 5» (Ki-200)
Варіанти[ред. | ред. код]
- J8M1 — флотський варіант з двома 30-мм гарматами «Ho-155»
- J8M2 — флотський варіант з однією 30-мм гарматою «Type 5» та додатковим паливним баком в носі
- Ki-200 — армійський варіант 2 x 30-мм гармати «Type 5»
- Ki-202 — проєкт армійського перехоплювача зі збільшеним фюзеляжем та паливним баком більшої ємності
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Francillon, 1970, с. 404-407.
Джерела[ред. | ред. код]
- О. Дорошкевич Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть вторая: Каваниси-Мицубиси. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mitsubishi J8M
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
