Rikugun Ki-93

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rikugun Ki-93
Rikugun Ki-93.jpg
Призначення: винищувач-перехоплювач
Перший політ: 1945
На озброєнні у: War flag of the Imperial Japanese Army.svg Імперська армія Японії
Всього збудовано: 2
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 624 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 350 км/год
Дальність польоту: 3 000 км
Практична стеля: 12 050 м
Довжина: 14,21 м
Висота: 4,85 м
Розмах крила: 19,00 м
Площа крила: 54,75 м²
Споряджений: 11 440 кг
Двигуни: 2 х Mitsubishi Ha-214 , 2 х 1 970 к.с.
Гарматне озброєння: 1 x 57-мм гармата «Ho-402»
2 x 20-мм гармати «Ho-5»
Кулеметне озброєння: 1 x 12,7-мм кулемет «Ho-103»

Rikugun Ki-93 — проект винищувача-перехоплювача і штурмовика Імперської армії Японії періоду Другої світової війни.

Історія створення[ред. | ред. код]

Літак Ki-93, єдина розробка Армійського авіаційного дослідного інституту «Rikugun Kokugijutsu Kenkyujo» (Giken) став останнім важким винищувачем, збудованим в Японії під час Другої світової війни. Головною ціллю літака мали бути висотні бомбардувальники, а також надводні кораблі.

Основою проекту була гармата великого калібру, розміщена у підфюзеляжній гондолі. Літак був оснащений двома двигунами Mitsubishi Ha-214 потужністю 1 970 к.с. кожен. У варіанті перехоплювача (Ki-93-Ia) літак оснащувався однією 57-мм гарматою «Ho-402» та двома 20-мм гарматами «Ho-5», розташованими в крилі. У варіанті протикорабельного штурмовика (Ki-93-Ib) на літак мала встановлюватись 75-мм гармата «Но-501» та дві 250-кг бомби. Захисне озброєння складалось з одного 12,7-мм кулемета «Тип 1». Кабіна літака та мотогондоли були броньовані, паливні баки були протектовані, захищені 8-мм бронею, а також мали систему пожежогасіння.[1]

Перший прототип (перехопювач) був виготовлений у березні 1945 року. У квітні 1945 року у Татікаві відбувся випробувальний політ. Озброєння на літак не встановлювалось. Політ показав, що літак має хорошу керованість, непогані льотні характеристики. Але при посадці на в'язкий ґрунт через високу посадкову швидкість була зламана ліва стійка шасі, пошкоджене ліве крило, двигун та гвинт. Літак повернули на завод для ремонту. Через місяць, коли літак був готовий до випробувань, американська авіація завдала удару по Татікаві, внаслідок чого літак був знищений.

Другий прототип (штурмовик) був евакуйований на аеродром в провінції Сайтама, де планувалось завершити складання літака. Там він і був захоплений американцями.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики[1][ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 2 чоловік
  • Довжина: 14,21 м
  • Висота: 4,85 м
  • Розмах крил: 19,00 м
  • Площа крил: 54,75 м ²
  • Маса пустого: 7 686 кг
  • Маса спорядженого: 10 660 кг
  • Навантаження на крило: 194.7 кг/м²
  • Двигуни: 2 х Mitsubishi Ha-214
  • Потужність: 2 х 1 970 к. с.
  • Питома потужність: 2.2 к.с./кг

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна швидкість: 624 км/г
  • Крейсерська швидкість: 350 км/г
  • Дальність польоту: 3 000 км
  • Практична стеля: 12 050 м
  • Швидкість підйому: на 6 000 м. за 9 хв. 3 с.

Озброєння[ред. | ред. код]

  • Ki-98-Ia (перехоплювач)
    • 1 x 57-мм гармата «Ho-402»
    • 2 x 20-мм гармати «Ho-5»
  • Ki-98-Ib (штурмовик)
    • 1 x 75-мм гармата «Но-501»
    • 2 x 250 кг бомби
  • Захисне
    • 1 x 12,7-мм кулемет «Ho-103»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
  • Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336.  (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Francillon, 1970, с. 244-245