Rubus odoratus
| Rubus odoratus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Підродина: | Rosoideae |
| Триба: | Rubeae |
| Рід: | Ожина (Rubus) |
| Вид: | R. odoratus
|
| Біноміальна назва | |
| Rubus odoratus L., 1753
| |
Rubus odoratus — вид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).
Це кущ 1–2 метри заввишки, неозброєний. Стебла прямовисні, від рідко до помірно волохаті, від помірно до густо залозисті. Листки опадні, прості; прилистки від ланцетних до яйцюватих, 5–15 мм; листові пластини від субокруглих до ниркоподібних, 9–20(30) × (10)15–25(30) см, основа серцеподібна, ± глибоко, (3)5-лопатева, краї від дрібно й неправильно зубчастих до подвійно зазубрених, верхівка від гострої до загостреної, нижня поверхня від рідко до помірно волохатої, від рідко до густо залозистої. Суцвіття кінцеві та пазушні, 4–7(22)-квіткові. Квітконіжки запушені й залозисті. Квітки двостатеві, (несильно) пахучі; пелюстки зазвичай пурпурові, рідше білі, від широко зворотно-яйцеподібних до субокруглих, (12)17–25(30) мм. Плоди (багатокістянки) від блідо до темно червоних, напівкулясті, 0.7–1.5 см, складаються з 30–60 кістяночок. 2n = 14. Період цвітіння: травень — липень[1].
Зростає у північній і східній частині США (Алабама, Коннектикут, Округ Колумбія, Делавер, Джорджія, Іллінойс, Індіана, Кентуккі, Массачусетс, Меріленд, Мен, Мічиган, Північна Кароліна, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсильванія, Род-Айленд, Теннессі, Вірджинія, Вермонт, штат Вашингтон, Вісконсин, Західна Вірджинія) й південно-східній частині Канади (Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Онтаріо, Квебек); інтродукований до Європи (Бельгія, Англія, Чехія, Словаччина, Фінляндія, Франція, Ірландія, Румунія, Німеччина, Хорватія, євр. Росія, Білорусь, Естонія, Литва)[2].
Населяє вологі тінисті ділянки в листопадних лісах, узлісся, скелясті схили, лісисті осипи, береги струмків, узбіччя доріг; на висотах 10–1500 метрів[1].
R. odoratus часто висаджують як ґрунтопокривну декоративну рослину через її великі листки та квіти. Плоди можна використовувати для фарбування (синьо-фіолетового). Плоди їстівні але не смачні. Плоди використовуються в їжу деякими племенами корінного населення Північної Америки (черокі, ірокези) як засіб від кашлю, діареї та родових болів. Екстракт листя коричної малини використовують ірокези проти захворювань нирок. Корені знімають зубний біль.
-
стебло -
листки -
плоди -
насіння
- ↑ а б Rubus odoratus. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 20.11.2021. (англ.)
- ↑ Rubus odoratus. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 20.11.2021. (англ.)