Rubus ulmifolius

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rubus ulmifolius
Blackberries Rubus ulmifolius2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Розанні (Rosoideae)
Триба: Rubeae
Рід: Малина (Rubus)
Вид: R. ulmifolius
Біноміальна назва
Rubus ulmifolius
Schott, 1894
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rubus ulmifolius
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rubus ulmifolius
EOL logo.svg EOL: 631486
IPNI: 740982-1
ITIS logo.svg ITIS: 504890
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 75099

Rubus ulmifolius (Ожина середземноморська) — вид квіткових рослин родини Розові (Rosaceae). Етимологія: видовий епітет вказує на схожість листових фрагментів з Ulmus minor.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічний чагарник, який іноді досягає 5 метрів, з шипами, але не завжди. Стебла часто червонуваті. Колючки прямі або злегка зігнуті. Листя з 3 або 5 листових широкояйцеподібних фрагментів, які зелені на верхній поверхні, але білі на нижній через щільний шар опушення. Квіти, як правило, рожеві, іноді білі. Пелюстки округлі. Квіти — в липні, плоди дозрівають у серпні. Плід представляє собою складну кістянку, темно-фіолетову, майже чорний.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни поширення: Африка: Алжир; Марокко; Туніс. Європа: Ірландія; Велика Британія — Шотландія; Бельгія; Німеччина; Люксембург; Нідерланди; Швейцарія; Албанія; Боснія і Герцеговина; Хорватія; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Македонія; Словенія; Франція [вкл. Корсика]; Португалія; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови]. Вид натуралізований та культивований у інших країнах (США (особливо в Каліфорнії), Австралії, Новій Зеландії та південній частині Південної Америки). В Америці і на Галапагоському архіпелазі, ожина середземноморська є одним з страшних інвазивних видів, що витісняє місцеві рослини.

Статеве розмноження відбувається через насіння. Це дуже інвазивна і швидкоросла рослина, яка також може розмножуватися вегетативно. Росте на глибоких, злегка вологих ґрунтах. Це сонцелюбна рослина, яка терпить затінок від інших дерев, полюбляє рости на узліссі, вздовж доріжок, в огорожах.

Використання[ред. | ред. код]

Плоди виду є популярним їстівними плодами в Середземному морі. Плоди використовуються для приготування десертів, джемів і желе, а іноді вина і спиртних напоїв. Плоди містять мінерали та вітаміни А, В, С. Через високий вміст заліза використовують для профілактики і боротьби з анемією. Плоди містять велику кількість омега-3 (альфа-ліноленова кислота) і омега-6 (лінолева кислота), білків, харчових волокон, каротиноїдів, елаготанінів і елагової кислоти. Серед іншого, недавні дослідження показали, що високий вміст флавоноїдів допомагає запобігти раку і зменшити рівень холестерину. Висушене листя, використовують як чай, має в'яжучу дію, антисептичну дію на порожнину рота і це сечогінний засіб. Кора стебла використовуються як матеріал для виготовлення кошиків і мотузок. Це матеріал для пошиття англосаксонських традиційних солом'яних вуликів.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]