Руставі 2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Rustavi 2)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руставі 2
რუსთავი 2
Країна Грузія Грузія
Місто реєстрації Грузія Руставі
Зона мовлення Грузія Грузія
кабель, супутник
Власник(и) Приватна
Заснована 1994
Інтернет rustavi2.com

Руставі 2 (груз. რუსთავი 2) — приватна телекомпанія Грузії в місті Руставі, телеканал. Здійснює цілодобову трансляцію через супутник, канал можна дивитися на Близькому Сході та Європі.

Історія[ред. | ред. код]

Руставі 2 з'явився в ефірі в 1994 році. Канал був в сильній опозиції до Едуарда Шеварнадзе. Найпопулярніший журналіст Грузії, яки працював на Р2, Ґіорґі Саная був вбитий в липні 2001. Багатьма це було розцінене як політичне вбивство. Руставі 2 був головним каналом і трибуною опозиції, лідером якої був Михеїл Саакашвілі, під час Революції Троянд 2003 року.

Інциденти[ред. | ред. код]

8 липня 2019 стався інцидент: у прямому ефірі авторської програми «P.S.» («Поскріптум»), ведучий Георгій Габунія нецензурно висловився[1] щодо президента РФ Путіна. Гендиректор «Руставі 2» Ніка Гварамія заявив про припинення мовлення після того, як до офісу телекомпанії прийшли близько 200 осіб, які зажадали вибачень за скандальний ефір.

18 липня, після рішення Європейського суду з прав людини, згідно з яким бізнесмен Кібар Халваші повернув собі у володіння «Руставі 2», новий власник заявив, що збереже свободу слова на опозиційному телеканалі, проте звільнив його гендиректора Ніколоза Гварамія. За словами Халваші, оприлюдненими на його сторінки фейсбуку, "Гварамія, якого насправді призначив той режим, який забрав [у Халваші] компанію ["Панорама"], не зможе продовжити роботу в компанії ні в статусі журналіста, ні, безумовно, генерального директора".

20 липня новий генеральний директор телекомпанії «Руставі 2» Паата Салія повідомив, що новий власник телеканалу Кібар Халваші не втручатиметься в редакційну політику телеканалу. Він зауважив поганий фінансовий стан «Руставі 2» та пообіцяв обговорити з власником створення громадської ради, яка контролюватиме кадрове питання в телекомпанії.

20 серпня директор каналу Паата Салія звільнив провідних журналістів Георгія Габунію, Георгія Лаперашвілі, Нанука Жоржоліані й Еку Квесітадзе. Причиною звільнення було названо «конфлікт інтересів»[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ведучий грузинського телеканалу обматюкав Путіна в прямому ефірі: відео. Главком. 8 липня 2019. Архів оригіналу за 30 липня 2022. Процитовано 13 лютого 2023.
  2. ↑ Грузинський телеканал звільнив ведучого, який обматюкав Путіна. 24 Канал. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
Члени
Австрія Österreichischer Rundfunk • Азербайджан Іджтімай Телевізія • Албанія Radio Televizioni Shqiptar • Алжир Établissement public de télévision та Radio Algérienne • Андорра Ràdio i Televisió d'Andorra • Бельгія Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie та Radio-Télévision Belge de la Communauté Française • Болгарія Болгарське Національне Телебачення та Болгарське національне радіо • Боснія і Герцеговина Радіо та телебачення Боснії і Герцеговини • Ватикан Радіо Ватикану • Велика Британія BBC та United Kingdom Independent Broadcasting (ITV • STV Group • Channel Four Television Corporation • S4C) • Вірменія Громадське телебачення Вірменії та Громадське радіо Вірменії • Греція Грецька корпорація телерадіомовлення • Грузія Громадське мовлення Грузії • Данія TV 2 та Данське радіо • Естонія Eesti Rahvusringhääling (ETV) • Єгипет Єгипетське об'єднання радіо та телебачення • Ізраїль Ізраїльська корпорація телерадіомовлення • Ірландія Raidió Teilifís Éireann та TG4 • Ісландія Ríkisútvarpi • Іспанія RTVE та Cadena SER • Італія Radiotelevisione Italiana • Йорданія Йорданська телерадіокорпорація • Кіпр Cyprus Broadcasting Corporation • Латвія Латвійське телебачення та Латвійське радіо • Литва Литовське національне радіо і телебачення • Ліван Télé Liban • Ліван Лівійський національний канал • Люксембург RTL Group та Radio 100,7 • Північна Македонія Македонська телерадіокомпанія • Мальта Public Broadcasting Services • Марокко Société Nationale de Radiodiffusion et de Télévision • Молдова Телерадіо-Молдова • Монако Radio Monte-Carlo, TMC та Monaco Média Diffusion • Нідерланди Nederlandse Publieke Omroep • Німеччина ARD та Zweites Deutsches Fernsehe • Норвегія Norsk Rikskringkasting та TV 2 • Польща Telewizja Polska та Polskie Radio • Португалія Rádio e Televisão de Portugal • Румунія Румунське телебачення та Румунська радіомовна компанія • Сан-Марино San Marino RTV • Сербія Радіо Телебачення Сербії • Словаччина Радіо і телебачення Словаччини • Словенія Radiotelevizija Slovenija • Туніс Établissement de la radiodiffusion-télévision tunisienne • Туреччина Турецька телерадіокомпанія • Угорщина MTVA та Duna • Україна Національна суспільна телерадіокомпанія України • Фінляндія Yle • Франція Europe 1 та Groupement des Radiodiffuseurs Français de l'UER (TF1 • France Télévisions • Canal+ • Radio France • France Médias Monde) • Хорватія Хорватське радіотелебачення • Чехія Česká televize та Český rozhlas • Чорногорія Radio Televizija Crne Gore • Швейцарія SRG SSR • Швеція Sveriges Television, Sveriges Radio та Sveriges Utbildningsradio
Асоційовані
члени
Австралія Australian Broadcasting Corporation, FreeTV Australia та Special Broadcasting Service • Бангладеш Телебачення Бангладеш • Бразилія Радіо Культура • Гонконг Radio Television Hong Kong • Грузія Imedi TV та Руставі 2 • Індія All India Radio • Іран Телерадіомовлення Ісламської республіки Іран • Казахстан Хабар • Канада Canadian Broadcasting Corporation • КНР Центральне телебачення Китаю та Медіагрупа Шанхаю • Куба Кубинський інститут радіо та телебачення • Маврикій Mauritius Broadcasting Corporation • Малайзія Radio Televisyen Malaysia • Нова Зеландія TVNZ та Radio New Zealand • Оман Телебачення Султанату Оман • Південна Корея Korean Broadcasting System • Заїр South African Broadcasting Corporation • Сирія Organisme de la Radio-Télévision Arabe Syrienne • США American Broadcasting Company, American Public Media, CBS, National Public Radio, NBC та WFMT • Чилі Canal 13 • Японія NHK, Tokyo Broadcasting System та Tokyo FM
Колишні
члени
Греція Нове грецьке радіо, інтернет та телебачення • Ізраїль Ізраїльське управління телерадіомовлення • Іспанія Antena 3 Radio та Cadena COPE • Монако Теле-Монте-Карло •  Корпорація телерадіомовлення Лівійської Джамаїірії • Сербія та Чорногорія Udruženje javnih radija i televizija • Словаччина Словацьке телебачення та Словацьке радіо • Угорщина Угорське телебачення та Угорське радіо • Фінляндія TV3 • Чехословаччина Чехословацьке телебачення • Швеція TV4 • SFR Югославське радіо та телебачення • Білорусь Белтелерадіокомпанія • Росія Перший канал, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Радіостанція Маяк та Радіостанція Орфей
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Руставі_2&oldid=41926975