S-теорема Клімонтовича
S-теорема Клімонтовича дає кількісну міру для опису процесів самоорганізації в складних нелінійних відкритих системах вдалині від рівноваги.[1] Була сформульована в 1983—1984 роками Юрієм Клімонтовичем.[2][3] Особливістю процесів самоорганізації складних нелінійних систем вдалині від рівноваги є зменшення ентропії; на відміну від рівноважних або близьких до них процесів, в яких самоорганізації відповідає максимум ентропії; або стаціонарних потоків поблизу рівноваги, для яких самоорганізації відповідає максимум ентропії і мінімум виробництва ентропії. [4]
Формулювання[ред. | ред. код]
Ступінь самоорганізації складних нелінійних систем вдалині від рівноваги і її залежність від керуючих параметрів визначається значенням ентропії, обчисленої адекватно властивостям і кінетики цих систем. Ентропія при самоорганізації таких систем завжди зменшується.[5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хазен, 1988, с. 359.
- ↑ Климонтович Ю. Л. Уменьшение энтропии в процессе самоорганизации. S-теорема. // Письма в ЖТФ. — 1983. — Т. 9, в. 23. — С. 1412—1416.
- ↑ Климонтович Ю. Л. Энтропия и производство энтропии при ламинарных и турбулентных течениях. // Письма в ЖТФ. — 1984. — Т. 10. — С. 80.
- ↑ Хазен, 1988, с. 362.
- ↑ Климонтович Ю. Л.Проблемы статистической теории открытых систем: критерии относительной степени упорядоченности состояний в процессах самоорганизации [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] // УФН. — 1989. — Т. 158, в. 1. — С. 59-91.
- ↑ Климонтович, 2002, с. 61.
Література[ред. | ред. код]
- Климонтович Ю. Л. Введение в физику открытых систем. — М.: Янус-К, 2002. — 284 с. (рос.)
- Хазен А. М. О возможном и невозможном в науке, или где границы моделирования интеллекта. — М.: Наука, 1988. — 381 с. (рос.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |