SARS-CoV-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2
Ілюстрація віріону SARS-CoV-2
Віріон SARS-CoV-2
Ілюстрація поперечного перерізу віріонів SARS-CoV-2 із внутрішніми компонентами
Будова віріона
Класифікація вірусів редагувати
(без рангу): Віруси (Virus)
Реалм: Riboviria
Тип: incertae sedis
Ряд: Nidovirales
Родина: Коронавіруси (Coronaviridae)
Рід: Бетакоронавіруси (Betacoronavirus)
Підрід: Sarbecovirus
Вид:
Strain:
Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2
SARS-CoV-2. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
SARS-CoV-2
Ухань, КНР, епіцентр поширення вірусу
Синоніми
Commons-logo.svg Вікісховище: SARS-CoV-2

SARS-CoV-2 (скорочено від англ. Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2)[3], перекладається "Важкий Гострий Респіраторний Синдром Коронавірус 2", раніше відомий як новий коронавірус 2019 (2019-nCoV)[4][5] — одноланцюговий РНК-вмісний штам виду SARSr-CoV роду бетакоронавірусів, що вперше був генетично виявлений 2019 року в пробі пацієнта з атиповою пневмонією під час спалаху пневмонії в Ухані 2019—2020 років[6][7][8]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), передача цього вірусу можлива від людини до людини повітряно-крапельним шляхом у межах сімей пацієнтів, тому можливі ширші спалахи.

Затверджена ВООЗ назва хвороби — коронавірусна хвороба 2019[9], скорочена офіційна назва Covid-2019 або COVID-19, що є абревіатурою від англ. Coronavirus disease 2019, де взято для скорочення Coronavirus disease[10][11][12]. Разом із запровадженням нової назви вірусу, ВООЗ 11 лютого 2020 року відзначили його спорідненість з вірусом SARS-CoV, що спричинив у 2002—2004 роках тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS)[13]. Cпецифічного лікування нової коронавірусної хвороби не існує[коли?] , але наявні противірусні препарати можуть бути призначені лікарем[14].

Назва[ред. | ред. код]

На початку пандемії вірус в народі називали «коронавірусом», «новим коронавірусом» та «коронавірусом Уханя». 30 січня в своїй доповіді ВООЗ рекомендувала тимчасове позначення «2019-nCoV», тоді як постійна назва мала бути визначена в документі МКХ згодом[15]. Через обурення жителів міста Ухань з приводу вживання назви коронавірус Уханя, 9 лютого Державний комітет КНР з охорони здоров'я присвоїв тимчасову офіційну назву вірусу «Нова коронавірусна пневмонія» (англ. Novel Coronavirus Pneumonia NCP)[16][17].

11 лютого 2020 року на брифінгу в Женеві генеральний директор ВООЗ заявив, що офіційно затверджено назву вірусу нового коронавірусу 2019-nCoV — SARS-CoV-2 від «Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2», і захворювання, спричинене ним, отримало назву коронавірусна хвороба 2019, скорочено COVID-19[12], CO в назві означає «корона» (англ. corona), VI — «вірус» (англ. virus), а D — «захворювання» (англ. disease).

Походження[ред. | ред. код]

Нуклеотидні послідовності нового бетакоронавірусу виявляють схожість з бетакоронавірусами, виявленими у кажанів. Однак вірус генетично відрізняється від інших коронавірусів, зокрема збудника тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV) та близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому (MERS-CoV)[8]. Як і SARS-CoV, він є членом лінії Beta-CoV B[18].

Описані п'ять генів нового коронавірусу: «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-01/2019», «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-04/2020», «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-05/2019», «BetaCoV / Wuhan / WIV04 / 2019» та «BetaCoV / Wuhan / IPBCAMS-WH-01/2019». Дослідження проведені в Національному інституті контролю та профілактики вірусних захворювань, Інституту патогенної біології та лікарні Уханя[8][19][20]. Послідовність одноланцюгової молекули РНК становить приблизно 30 тисяч нуклеотидів.

Аналіз, проведений дослідницькою групою з Уханського інституту вірусології показав, що геном цього коронавірусу на 96 % ідентичний геному коронавірусу кажанів. Вірус SARS-CoV-2 імовірно утворився від дикого предка десь у листопаді 2019 року. Вірус-предок майже напевно був вірусом, який наявний у організмі кажанів, не завдаючи їм шкоди (як і SARS-CoV), але циркулює в одного або кількох видів тварин, з якими могли контактувати люди. Імовірно, ці види тварин (природний резервуар) потрапили на ринок в Ухані. Попередник SARS-CoV-2 існував протягом певного невстановленого часу, ніколи не заражаючи людей, поки випадково не мутував, що перетворило його на сучасний SARS-CoV-2, який здатен заражати людину[21][22][23].

Дослідники в галузі молекулярної вірусології докладно розглядали можливість штучного походження SARS-CoV-2, і досягли висновку, що імовірність цього є надзвичайно малою, оскільки вірус має високу гомологію з природними штамами коронавірусів, які циркулюють у кажанів та панголінів. Крім того, його нуклеотидна послідовність не містить слідів генетичного втручання та не співпадає з відомими генетичними конструкціями, які використовують для дослідження коронавірусів.[24][25][26]. При цьому в науковій спільноті наявні дослідники, які стверджують необхідність подальших досліджень і перевірок, щоб остаточно спростувати лабораторне походження вірусу[27][28].

Різноманітні політичні заяви щодо штучного походження вірусу робили держсекретар США Майк Помпео[29], китайські урядовці тощо. Натомість інші політичні інституції різних країн світу, зокрема Національна розвідка США[30] спростовували цю тезу.

Епідеміологія[ред. | ред. код]

Інкубаційний період для COVID-19 становить від 2 до 14 днів, а може і довше. Середній час інкубації становить 5 – 6 днів. Людина з клінічними симптомами вважається найбільш інфекційною. Особа заразлива вже до появи перших симптомів.[31]

Вірус не передається повітряним шляхом. Це означає, що він не здатен переноситись потоками повітря на великі відстані від хворої людини.

Вірус може переміщуватись на відстань понад метр у часточках аерозолю, але такий аерозоль утворюється лише під час виконання специфічних медичних процедур. Наприклад, інтубація трахеї.[32]

Перебуваючи поза організмом людини, вірус втрачає свою здатність викликати захворювання. Згідно із науковими даними, вірус 2019-nCoV на зовнішніх поверхнях залишається небезпечним для людини 3-4 години.[32]

Ліки[ред. | ред. код]

До оптимальних засобів підтримуючої терапії належить киснедотерапія пацієнтів з тяжким перебігом інфекції та осіб з групи ризику за тяжким перебігом інфекції, а також інтенсивна підтримка функції дихання у пацієнтів у вкрай тяжкому стані.

Дексаметазон є кортикостероїдним засобом, застосування якого може сприяти скороченню тривалості перебування на штучній вентиляції та рятувати життя пацієнтів з тяжким та вкрай тяжким перебігом захворювання.

За результатами дослідження ВООЗ Solidarity встановлено, що призначення схем лікування з ремдесивіром, гідроксихлорохіном, лопінавіром/ритонавіром та інтерфероном має вкрай слабкий вплив або зовсім не впливає на показник 28-денної смертності або протягом COVID-19 у госпіталізованих пацієнтів при стаціонарному лікуванні.Показано, що застосування гідроксихлорохіну є неефективним при лікуванні COVID-19

Сімнадцятого червня 2020 р. ВООЗ оголосила про припинення наукових досліджень у групі лікування гідроксихлорохіном у рамках дослідження ефективних препаратів для боротьби з COVID-19 «Solidarity»

ВООЗ не рекомендує самолікування будь-якими препаратами, включаючи антибіотики, для профілактики COVID-19 або усунення проявів цієї інфекції. ВООЗ координує зусилля в галузі розробки засобів для лікування COVID-19 та продовжить публікувати нові відомості у міру їх появи

Антибіотики не діють на віруси, вони активні лише щодо бактеріальних інфекцій. Захворювання COVID‑19 має вірусну природу, тому антибіотики не є ефективними. Не слід користуватися антибіотиками для профілактики або лікування COVID-19.

У деяких випадках лікарі призначають госпіталізованим пацієнтам антибіотикотерапію для профілактики або лікування вторинних бактеріальних інфекцій, які можуть ускладнювати перебіг COVID-19 у тяжких випадках. Застосування цих засобів допускається лише за призначенням лікаря з метою лікування бактеріальної інфекції.[33]

Пошуком ліків також займається один з проєктів World Community Grid

Властивості віріонів[ред. | ред. код]

Віріони[ред. | ред. код]

Віруси (лат. virus — отрута) — це група мікроорганізмів, яка відрізняється від прокаріотів і еукаріотів малими розмірами, відсутністю клітинної структури та протеїноутворювальних систем, вираженим цитотропізмом і облігатним внутрішньоклітинним паразитизмом. Віруси мають кардинальні властивості живого: самоорганізацію, самовідтворення, саморозвиток і саморегулювання життєдіяльності.Існують у формах (стадіях) віріону, провірусу, вегетативного вірусу. Віріони — позаклітинна спочиваюча форма (стадія) вірусів, які виконують функцію перенесення геному вірусів з однієї клітини в іншу або з одного організму в інший. Вони мають форму багатогранника, палички, нитки, овоїда, кулі, паралелепіпеда, сперматозоїда; їх розміри коливаються від 20 до 300 нм. Віріони безоболонкових (простих) вірусів складаються з нуклеоїду і капсиду (нуклеокапсид), оболонкових (складних) вірусів. — з нуклеоїду, капсиду і суперкапсиду[34].

Оболонка[ред. | ред. код]

Як і в інших коронавірусів оболонку SARS-CoV-2 утворюють 4 білки: білок «шипа», нуклеокапсидний білок, мембранний білок, білок суперкапсиду. Білок «шипа», або S-білок є тримером, тобто утворюється 3 однаковими субодиницями. Цей тример містить 6 рецептор-зв'язувальних доменів, які призводять до зв'язування з мембранним білком АПФ-2, що є рецептором для проникнення вірусу всередину клітини.[35] На відміну від близького вірусу SARS-CoV, цей вірус еволюціонував убік більш щільної взаємодії з білком АПФ-2, що призводить до кращого проникнення в клі

Передача та збереження середовищі[ред. | ред. код]

Основним чинником, що призводить до передачі вірусних частинок є потрапляння крапель слизу з ними від зараженої людини до слизових оболонок інших людей. Оскільки краплі слизу значно важче повітря, вони не затримуються в вигляді аерозолю, а падають на різні поверхні, де їх може торкнутися здорова людина, а потім перенести їх на слизову ока, рота чи носа, необережно доторкнувшись їх.[36] Дослідження лабораторії США, препринт якого був опублікований 10 березня 2020 року, свідчить, що вірус може існувати в краплях рідини на сталевих і пластикових поверхнях впродовж 7-24 годин, а окремі частинки виявляються впродовж 2-3 діб. На мідній поверхні вірусні частинки детектуються впродовж 2-4 годин, а за 8 годин зникають. Утім у реальних умовах поза лабораторією ці показники можуть відрізнятися.[37]

Згідно з дослідженнями у Франції, при знаходженні в середовищі з температурою 92°С протягом 15 хвилин вірус гине (зменшується на 98%), при знаходженні в середовищі при температурі 60°С протягом 60 хвилин, кількість копій вірусу знижується на 44%, при знаходженні в середовищі при температурі 56°С протягом 30 хвилин, кількість копій вірусу знижується на 36%[38].

Дія на організм сонця чи температури вище 25o C не є засобом попередження захворюваності коронавірусом (COVID-19)[39]

Вірусом, викликаючим COVID-19, неможливо заразитися через воду.[39]

За повідомленням медичного журналу «British Medical Journal», ймовірно вроджений імунітет від COVID-19 мають до 50% людей

[40][41][42][43].[ред. | ред. код]

Проникнення в організм людини[ред. | ред. код]

SARS-CoV-2 починає свій шлях з носової та ротової порожнини, очей та спускається в альвеоли легень, де відбувається газообмін.

Протеїновий шип на поверхні вірусу прикріплюється до рецептора АТФ альвеолярних клітин другого типу,що дозволяє вірусу проникати в клітину шляхом з′єднання ендосом чи мембран і виділяти свою РНК, яка в свою чергу захоплює клітину, заставляючи їй виробляти ще більше копій вірусу і випустити їх у альвеолу .Клітина-хазяїн при цьому гине, а нові коронавіруси заражають сусідні клітини.[44]

Початок пандемії[ред. | ред. код]

Перші встановлені випадки зараження вірусом відбулися 19 листопада 2019 року та 1 грудня 2019 року в Китаї[45].

Станом на 8 лютого 2020 року у світі було лабораторно підтверджено 34 909 випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з них 724 закінчились смертю[46]. Переважна кількість випадків зафіксовані в Китаї, але інфікованих було виявлено у 24 інших країнах світу[47]. 7 лютого Міністерство охорони здоров'я України розпочало перемовини про евакуацію українських громадян з Уханя й інших міст провінції Хубей[47]. 20 лютого українські громадяни, які прибули з КНР літаком в аеропорт Харків, були звідти доправлені автобусами до Нових Санжар і розміщені там у медичному центрі Нацгвардії України на 14 діб для обсервації. Також, на круїзному лайнері «Diamond Princess», що належить Японії було виявлено 135 осіб, котрі заразилися новим коронавірусом SARS-CoV-2, із них двоє — громадяни України, що працювали на лайнері й які, станом на 20 лютого, повністю видужали.[48]

11 березня 2020 року ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусу у світі. Востаннє до того ВООЗ оголошувала пандемію 2009 року під час спалаху «свинячого грипу» H1N1[49].

Станом на 27 березня в світі кількість інфікованих перевищила 543 тисячі осіб, з них понад 25 тисяч померли і понад 125 тисяч подолали хворобу.[50] В Україні станом на 23 квітня 2020 року — хворих: 7 170 осіб; одужало: 504 особи; померло: 187 осіб[51].

Інфекція[ред. | ред. код]

COVID-19 - захворювання, яке викликається новим коронавірусом, який називається SARS-CoV-2. ВООЗ вперше дізналася про цей новий вірус ВООЗ 31 грудня 2019 р., отримавши повідомлення про групу випадків захворювання на «вірусну пневмонію» в місті Ухані, Китайська Народна Республіка

Симптоми короновірусної хвороби:

•Лихоманка

•Сухий кашель

•Втомлюваність

Менш розпоширені симптоми:

•Втрата запаху або смаку

•Нежить

•Головний біль

•Біль у горлі

•Біль у м'язах

Тяжкий перебіг COVID‑19 проявляється такими симптомами:

● задишка;

● втрата апетиту;

● сплутаність свідомості;

●завзяті болі або відчуття здавлення грудної клітки;

● висока температура тіла (вище 38 ° C).[33]

Більшість (близько 80%) пацієнтів, у яких з'являються симптоми захворювання, одужують без необхідності госпіталізації. Приблизно у 15% пацієнтів розвивається серйозна форма захворювання, у якій необхідна киснедотерапія, а й у 5% – дуже важка форма, потребує лікування за умов відділення інтенсивної терапії. Можуть бути фатальні ускладнення, у тому числі дихальна недостатність, гострий респіраторний дистресс-синдром (ГРДС), сепсис і септичний шок, тромбоемболія та/або поліорганна недостатність, у тому числі ураження серця, печінки або нирок.

У поодиноких випадках у дітей через кілька тижнів після зараження може виникати тяжкий запальний синдром[33].

У деяких пацієнтів із перенесеною COVID-19 незалежно від того, чи була потрібна їм госпіталізація чи ні, зберігаються різні симптоми хвороби, у тому числі стомлюваність, респіраторні та неврологічні порушення.ВООЗ у співпраці з Глобальною технічною мережею з питань клінічного ведення COVID-19, дослідниками та об'єднаннями пацієнтів по всьому світу сприяє підготовці та проведенню досліджень стану пацієнтів після закінчення гострої фази хвороби для визначення того, яка частка пацієнтів стикається з довгостроковими наслідками хвороби та встановлення їх тривалості та причин виникнення. На основі цих досліджень будуть розроблені додаткові рекомендації щодо надання допомоги пацієнтам

.Перші зареєстровані випадки зараження мали місце серед студентів університету – молодих людей, у яких захворювання зазвичай проходить у легшій формі, проте для розуміння тяжкості перебігу хвороби за варіантом «омікрон» потрібно від кількох днів до кількох тижнів. Всі варіанти вірусного збудника COVID-19, включаючи домінуючий у всьому світі варіант «дельта», можуть викликати тяжкий перебіг хвороби і призводити до летального результату, особливо серед найбільш вразливих осіб, у зв'язку з чим першочергове значення завжди має профілактика заражень.[52][53]

Мутація[ред. | ред. код]

Докладніше: Штами SARS-CoV-2


SARS-CoV-2 повільно змутував у форму, яка менше небезпечна для людини. Зокрема, вважається, що у SARS-CoV-2 знизилися можливості з'єднання з рецептором ACE2 на клітинах людини[54][55]

Мутація — це типове явище для усіх вірусів, а не тільки для SARS-CoV-2. Аналогічна ситуація спостерігається, наприклад, і з вірусом грипу.

На сьогодні вчені виявили багато різних штамів вірусу SARS-CoV-2, але найбільше занепокоєння викликають такі:

  • «Дикий» (L) — уперше зафіксовано в Китаї в грудні 2019 року;
  • «Альфа» (B.1.1.7) — уперше виявили у Великій Британії в грудні 2020 року;
  • «Бета» (B.1.351) — уперше зафіксовано в Південно-Африканській Республіці в грудні 2020 року;
  • «Гама» (P.1) — уперше знайдений у Бразилії в січні 2021 року;
  • «Дельта» (B.1.617) — уперше виявлений в Індії у квітні 2021 року.[56]
  • 26 листопада 2021 року ВООЗ за порадою Технічної консультативної групи ВООЗ з еволюції вірусів (TAG-VE) назвала варіант B.1.1.529 варіантом, що викликає занепокоєння, під назвою 《Омікрон》[57]

Поточний стан знань про варіант «омікрон»

В даний час вчені в Південній Африці та у всьому світі проводять дослідження для поглиблення розуміння численних властивостей варіанта «омікрон» і продовжать представляти результати цих досліджень у міру їх отримання

Контагіозність. Зараз незрозуміло, чи має варіант «омікрон» підвищену контагіозність (тобто здатність легше передаватися від людини до людини) в порівнянні з іншими варіантами, включаючи варіант «дельта». Хоча в районах Південної Африки, в яких циркулює даний варіант, збільшилася кількість осіб з позитивним результатом тесту на вірус, нині проводяться епідеміологічні дослідження для встановлення того, чи це викликано варіантом «омікрон» або іншими факторами.

Тяжкість захворювання. Досі не встановлено, чи викликає зараження варіантом «омікрон» тяжкий перебіг захворювання порівняно з іншими варіантами, включаючи варіант «дельта». Згідно з попередніми даними, частота госпіталізації пацієнтів у Південній Африці зростає, однак це може бути викликане загальним зростанням кількості інфікованих, а не специфічним зараженням варіантом «омікрон». В даний час немає інформації, що дозволяє вважати, що симптоми, пов'язані з інфікуванням «омікрон» відрізняються від симптомів, що викликаються іншими варіантами.

Ефективність захисту при раніше перенесеній інфекції SARS-CoV-2

Попередні дані, які, втім, мають обмежений характер, вказують на те, що в порівнянні з іншими варіантами, що викликають занепокоєння, варіант «омікрон» може підвищувати ризик повторного зараження (тобто, люди з раніше перенесеною COVID-19 можуть легше повторно інфікуватися) варіантом "омікрон"). Найближчими днями та тижнями буде додаткова інформація з цього приводу.

Поточні дослідження

Нині з метою поглибленого вивчення варіанта «омікрон» ВООЗ координує роботу великої кількості дослідників у всьому світі. Вже проведені або готуються до проведення дослідження, спрямовані на оцінку контагіозності, тяжкості інфекції (у тому числі її симптоматики), ефективності вакцин та діагностичних тестів та ефективності засобів лікування.[53]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fox, Dan (2020). What you need to know about the Wuhan coronavirus. Nature. ISSN 0028-0836. doi:10.1038/d41586-020-00209-y. 
  2. а б Zhang, Y.-Z. (12 січня 2020). Wuhan seafood market pneumonia virus isolate Wuhan-Hu-1, complete genome (англ.). Bethesda MD. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020. 
  3. Coronavirus disease named Covid-19. bbc.com (англійською). BBC News. 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020. 
  4. Surveillance case definitions for human infection with novel coronavirus (nCoV). who.int. ВООЗ. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. 
  5. Novel coronavirus (2019-nCoV), Wuhan, China. Cdc.gov. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  6. 中国疾病预防控制中心. www.chinacdc.cn. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  7. New-type coronavirus causes pneumonia in Wuhan: expert – Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
  8. а б в CoV2020. platform.gisaid.org. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020. 
  9. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 23 (англ.). Архів оригіналу за 26 бер. 2020 р. Процитовано 29 трав. 2022 р.. 
  10. Page, Michael Le. Covid-19: The new coronavirus disease now officially has a name. New Scientist (амер.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  11. Coronavirus disease named Covid-19. BBC News (en-GB). 11 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  12. а б Коронавірус-вбивця отримав офіційну назву. УНІАН. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  13. COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal. Global Biodefense (амер.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  14. WHO says new China coronavirus could spread, warns hospitals worldwide. Reuters (англ.). 14 січня 2020. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  15. ВООЗ запропонувала тимчасову назву для китайського коронавіруса. rbc.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  16. У Китаї дали тимчасову офіційну назву коронавірусу. day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  17. Коронавірус отримав тимчасову офіційну назву. Українська правда. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020. 
  18. Phylogeny of SARS-like betacoronaviruses. nextstrain. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 18 січня 2020. 
  19. Initial genome release of novel coronavirus. Virological (амер.). 11 січня 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020. 
  20. Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 isolate Wuhan-Hu-1, complete genome (амер.). 18 березня 2020. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  21. Begley, Sharon (25 січня 2020). DNA sleuths read the coronavirus genome, tracing its origins. STAT (амер.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  22. Nakagawa, So; Miyazawa, Takayuki (2020). Genome evolution of SARS-CoV-2 and its virological characteristics. Inflammation and Regeneration 40 (1). ISSN 1880-8190. doi:10.1186/s41232-020-00126-7. 
  23. Chaw, Shu-Miaw; Tai, Jui-Hung; Chen, Shi-Lun; Hsieh, Chia-Hung; Chang, Sui-Yuan; Yeh, Shiou-Hwei; Yang, Wei-Shiung; Chen, Pei-Jer та ін. (2020). The origin and underlying driving forces of the SARS-CoV-2 outbreak. Journal of Biomedical Science 27 (1). ISSN 1423-0127. doi:10.1186/s12929-020-00665-8. 
  24. The proximal origin of SARS-CoV-2 [Архівовано 18 березня 2020 у Wayback Machine.] // Kristian G. Andersen, Andrew Rambaut, W. Ian Lipkin, Edward C. Holmes & Robert F. Garry, Nature Medicine[en], volume 26, pages 450–452 (2020), Published: 17 March 2020
  25. Burki, Talha (2020). The origin of SARS-CoV-2. The Lancet Infectious Diseases 20 (9): 1018–1019. ISSN 14733099. doi:10.1016/S1473-3099(20)30641-1. 
  26. Boni, Maciej F.; Lemey, Philippe; Jiang, Xiaowei; Lam, Tommy Tsan-Yuk; Perry, Blair W.; Castoe, Todd A.; Rambaut, Andrew; Robertson, David L. (2020). Evolutionary origins of the SARS-CoV-2 sarbecovirus lineage responsible for the COVID-19 pandemic. Nature Microbiology 5 (11): 1408–1417. ISSN 2058-5276. doi:10.1038/s41564-020-0771-4. 
  27. Segreto, Rossana; Deigin, Yuri (2020). The genetic structure of SARS‐CoV‐2 does not rule out a laboratory origin. BioEssays: 2000240. ISSN 0265-9247. doi:10.1002/bies.202000240. 
  28. Sirotkin, Karl; Sirotkin, Dan (2020). Might SARS‐CoV‐2 Have Arisen via Serial Passage through an Animal Host or Cell Culture?. BioEssays 42 (10): 2000091. ISSN 0265-9247. doi:10.1002/bies.202000091. 
  29. США мають докази, що коронавірус поширився з лабораторії в Ухані - Помпео. РБК-Україна. 03 травня 2020 19:46. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  30. Коронавірус не було створено штучно [Архівовано 11 травня 2020 у Wayback Machine.] - розвідка США // РБК-Україна, 30.04.2020 17:59
  31. Що таке COVID-19?. Koronavírus a Slovensko (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  32. а б Що варто знати про COVID-19 | Центр громадського здоров’я. phc.org.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  33. а б в Основные сведения о COVID-19. www.who.int (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  34. ВІРУСИ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  35. Wrapp, Daniel; Wang, Nianshuang; Corbett, Kizzmekia S.; Goldsmith, Jory A.; Hsieh, Ching-Lin; Abiona, Olubukola; Graham, Barney S.; McLellan, Jason S. (2020). Cryo-EM structure of the 2019-nCoV spike in the prefusion conformation. Science 367 (6483): 1260–1263. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.abb2507. (англ.)
  36. How COVID-19 Is Spread. The Scientist Magazine (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  37. SARS-CoV-2 Can Live on Plastic and Steel for 2–3 Days. The Scientist Magazine (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  38. Pastorino, Boris; Touret, Franck; Gilles, Magali; Lamballerie, Xavier de; Charrel, Remi N. (20 квітня 2020). Evaluation of heating and chemical protocols for inactivating SARS-CoV-2. bioRxiv (англ.). с. 2020.04.11.036855. doi:10.1101/2020.04.11.036855. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020. 
  39. а б Мифы и ложные представления. www.who.int (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 9 грудня 2021. 
  40. До 50% людей мають вроджений імунітет до коронавірусу - вчені [Архівовано 5 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 19.09.2020.
  41. Вроджений імунітет до коронавірусу може бути поширений серед людей більше, ніж вважалося раніше [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Інтерфакс-Україна, 18.09.2020.
  42. Вроджений імунітет до COVID-19 можуть мати до 50% людей - вчені [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Корреспондент, 18.09.2020.
  43. Covid-19: Do many people have pre-existing immunity? [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // BMJ, 17.09.2020.
  44. Azuravesta Design | COVID-19 Pandemic. Azuravesta Design (англ.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  45. China’s first confirmed Covid-19 case traced back to November 17. South China Morning Post (англ.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 17 листопада 2020. 
  46. У МОЗ надали оперативну інформацію про поширення нового коронавірусу. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН) (укр.). 8 лютого 2020. Архів оригіналу за 9 лютого 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  47. а б Україна веде переговори про евакуацію 50 громадян з Уханя – МОЗ. Радіо Свобода. 7 лютого 2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020. 
  48. Небезпечний коронавірус підхопили двоє українців, які працювали на круїзному лайнері. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2020. 
  49. ВООЗ оголосила пандемію коронавірусу у світі. РБК-Украина. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020. 
  50. Coronavirus Dashboard. ncov2019.live (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 22 березня 2020. 
  51. В Україні на коронавірус захворіли понад 7 тисяч людей: за добу виявили рекордні 578 випадків [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] // 24 (телеканал), 23.04.2020.
  52. Основные сведения о COVID-19. www.who.int (ru-RU). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  53. а б Обновленная информация о варианте «омикрон». www.who.int (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  54. Коронавирус ослабевает: ученые обнаружили первую значительную мутацию Covid-19. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 12 травня 2022. 
  55. Analysis of the mutation dynamics of SARS-CoV-2 reveals the spread history and emergence of RBD mutant with lower ACE2 binding affinity. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020. 
  56. Нові штами SARS-CoV-2: як захиститися?. moz.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 
  57. Update on Omicron. www.who.int (англ.). Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 9 грудня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]