SMS Kaiser Franz Joseph I (крейсер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кайзер Франц Йосиф І
SMS Kaiser Franz Joseph I
SMS Kaiser Franz Joseph I..jpg
Крейсер "Кайзер Франц Йосиф І". 1906
Служба
Тип/клас бронепалубний крейсер
Держава прапора Austria-Hungary-flag-1869-1914-naval-1786-1869-merchant.svg
Належність Ц.к. Крігсмаріне
Верф Stabilimento Tecnico Triestino Трієст
Закладено 3 січня 1888
Спущено на воду 18 травня 1890
Статус 17 жовтня 1919 затонув
Параметри
Тоннаж стандартна 3967,52 т
maкс. 4332,7 т
Довжина 102,56 м
Ширина 14,72 м
Осадка 5,7 м
Бронювання палуба 38 мм • барбети 90 мм • каземати 40 мм • щити 150-м гармат 40/60 мм • рубка 45/50 мм
Технічні дані
Силова установка 4 котлів, 2×3-циліндрова парова машина
Гвинти 2
Потужність 8.000 к.с.
Швидкість max. 19,2 вуз.
Екіпаж 367
Озброєння
Артилерія • 2x240-мм Krupp L35/C86
• 6x150-мм Krupp L35/C86
• 5x47-мм Hotchkiss L44 SFK
• 4x47-мм Hotchkiss L33 SFK
• 2x37-мм Hotchkiss L33 SFK
  • 1905/06

• 2x150-мм Skoda L40
• 6x150-мм Krupp L35/C86
• 14x47-мм Skoda L44 SFK
• 2x47-мм Skoda L33 SFK

Торпедно-мінне озброєння 4×400-мм ТА

SMS Kaiser Franz Joseph I — бронепалубний крейсер Ц.к. Крігсмаріне. Був названий на честь цісаря Франца Йосифа І.

Історія[ред. | ред. код]

У відповідь на будівництво італійського крейсера Giovanni Bausan* водотоннажністю 3000 т (18821885) британською корабельнею Armstrong Whitworth для Ц.к. Крігсмаріне заклали 3 січня 1888 бронепалубний крейсер А у Ц.к. корабельні Stabilimento Tecnico Triestino у Трієсті. Гармати великого калібру для нього замовили у Friedrich Krupp AG, протимінні скорострільні (нім. Schnellfeuerkanonen (SFK)) у британської Hotchkiss. Конструкцію корабля визначила вкрай економна австрійська адміністрація, що підтримувала концепцію берегової оборони мінімальними ресурсами.

За задумом крейсер повинен був стати командирським кораблем з'єднань торпедних човнів у бою, надаючи вогневу підтримку проти ворожих кораблів. Дві 240-мм гармати призначались для бою на великій відстані. Як засіб нападу розглядались торпедні апарати.

Через погане фінансування італійський флот Regia Marina отримав 3 крейсери Giovanni Bausan, Dogali, Piemonte британської будови і 4 однотипні італійської будови класу Etna до прийняття 24 січня 1892 до складу Крігсмаріне другого однотипного крейсера SMS Kaiserin Elisabeth*.

Доволі швидко виявилось, що гармати у казематах можливо використовувати лише на спокійному морі, а дві 240-мм занадто слабо захищені. Тому при модернізації гармати з казематів перенесли на верхню палубу, а головний калібр зменшили до 150-мм, що дозволило встановити їх у закритих баштах. Після модернізації 1908 крейсер зачислили до 2-класу, а 1911 до малих крейсерів.

Бойова вартість даних крейсерів була сумнівною і їх називали у Крігсмаріне «Банки з сардинами Штернека» (нім. Sternecks Sardinenbüchsen) за командуючим флотом, адміралом фон Штернеком.

Використання[ред. | ред. код]

Перший похід до Північного і Балтійського морів. 3 вересня на борту побував кайзер Вільгельм ІІ. Візит до Генуї (1892), похід до Східної Азії, участь у міжнародних силах біля Криту (1897), участь у святкуваннях в Лісабоні (1898), навчальні походи до Середземного моря (1903/04), крейсер-стаціонар у Східній Азії (1905/08), навчальні походи до Середземного моря (1909/10), крейсер-стаціонар у Східній Азії (1910/13).

На початок Першої світової війни 1914 крейсер перебував у Которській затоці. 9 вересня 1914 та 8/9 січня 1916 разом з іншими кораблями обстрілював батарею на горі Ловчен. 1/3 січня 1918 екіпаж не брав участі у заколоті флоту в Которі. Після роззброєння 7 лютого 1918 перетворений на плавучу казарму. Під контролем французів крейсер встановили на якорі за межами Которської затоки. 17 жовтня 1919 через неправильне завантаження і відкриті ілюмінатори затонув в час шторму. Частково піднятий 1922 і повторно 1967.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Erwin S. Sieche: Die Kreuzer der k. und k. Marine (= Marine-Arsenal mit internationalen Flottennachrichten und Marinerundblick 27). Podzun-Pallas u. a., Wölfersheim-Berstadt u. a. 1994, ISBN 3-7909-0506-2. (нім.)
  • Robert Gardiner, Roger Chesneau, Eugene Kolesnik (Hrsg.): Conway's All The World's Fighting Ships 1860–1905. Conway Maritime Press, London 1979, ISBN 0-85177-133-5. (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

  • матеріали на англійській мові