San Giorgio (1910)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Броненосний крейсер «Сан-Джорджо»
San Giorgio
SangiorgioFiring.jpg
Крейсер «Сан-Джорджо» веде вогонь
Служба
Тип/клас Броненосний крейсер,
тип «Сан-Джорджо»
Держава прапора Flag of Italy (1861-1946) crowned.svgRegia Marina
Верф «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia»,
Кастелламмаре-ді-Стабія
Закладено 4 липня 1905 року
Спущено на воду 27 липня 1908 року
Введено в експлуатацію 1 липня 1910 року
Параметри
Тоннаж стандартна - 10 167 т
повна - 11 300 т.
Довжина 140,9 м
Ширина 21 м
Осадка 8 м
Бронювання пояс - 200 мм
палуба - 50 мм
бойова рубка - 254 мм
башти - 160-200 мм
Технічні дані
Силова установка 14 парових котлів
2 парові машини
Потужність 19 593 - 23 030к.с.
Швидкість 23 вузли
Дальність плавання 6 270 м миль при 10 вузлах
Екіпаж 698-705
Озброєння
Артилерія 4 x 254-мм гармати
8 x 190-мм гармат «190/45»
18 x 76,2-мм гармат «76/40 Mod. 1916 R.M.»
2 x 47-мм гармати «Hotchkiss 47 mm»
Торпедно-мінне озброєння 3 x 450-мм торпедних апарати

«Сан-Джорджо» (італ. San Giorgio ) — броненосний крейсер однойменного типу Королівських ВМС Італії початку XX століття.

Історія створення[ред.ред. код]

Крейсер «Сан-Джорджо» був закладений 4 липня 1905 року на верфі «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia» у місті Кастелламмаре-ді-Стабія. Спущений на воду 27 липня 1908 року, вступив у стрій 1 липня 1910 року.

Історія служби[ред.ред. код]

«Сан-Джорджо» на мілині поблизу Неаполя, 1913 рік

12 серпня 1910 року поблизу Неаполя «Сан-Джорджо» отримав пробоїну на рифі, внаслідок чого прийняв більше 4300 т води. Щоб уникнути затоплення, екіпаж посадив корабель на мілину. Щоб підняти корабель, з нього довелось зняти гармати, броню башт та бойової рубки. Ремонт тривав до літа 1912 року, таким чином «Сан-Джорджо» не брав участі в Італійсько-турецькій війні.

Перша світова війна[ред.ред. код]

Коли у травні 1915 року Італія вступила у Першу світову війну на боці Антанти, крейсер «Сан-Джорджо» перебував у Бріндізі. Після декількох бомбардувань італійського узбережжя австро-угорським флотом адмірал Паоло Таон ді Ревель (італ. Paolo Thaon di Revel) відправив «Сан-Джорджо» та ряд інших нових крейсерів у Венецію, де перебували в основному застарілі кораблі, щоб захистити італійське узбережжя від ворожих обстрілів. Але після того, як 7 липня 1915 року крейсер «Амальфі» був потоплений підводним човном, італійський флот різко знизив свою активність. «Сан-Джорджо» протягом всієї війни базувався у Венеції і використовувався досить обмежено. У жовтні 1918 року він брав участь в обстрілі Дураццо, потопивши торгове судно та пошкодивши два інших.

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

Після закінчення війни крейсер ніс службу на Далекому Сході та біля берегів Китаю. У 1924 році крон-принц Умберто на борту крейсера здійснив візит у ряд країн Південної Америки. У 1925 році «Сан-Джорджо» був переведений у Червоне море, де був включений до складу «Дивізіону Червоного моря та Індійського океану» (італ. Divisione Navale del Mar Rosso e dell'Oceano Indiano)).

Протягом 1930-1935 років вже застарілий крейсер базувався в Полі, де використовувався як навчальний корабель. У 1937-1938 роках «Сан-Джорджо» був модернізований та перетворений на корабель берегової охорони. При цьому було демонтовано 6 котлів та 2 димові труби. потужність силової установки становила 18 200 к.с. Артилерія головного та середнього калібру залишилась без змін, але всі малокаліберні гармати та торпедні апарати були демонтовані. Замість них встановили вісім 100-мм універсальних гармат L/47, розміщених попарно, шість 37-мм зенітних автоматів «Бреда» та чотири 13,2-мм кулемети Breda Mod. 31. Товщина горизонтального бронювання була доведена до 80 мм.

У 1940 році зенітне озброєння було знову посилене. Перед носовою баштою головного калібру була встановлена ще одна пара 100-мм гармат, кількість великокаліберних кулеметів довели до 14, а також встановили дванадцять 20-мм зенітних автоматів.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Палаючий «Сан-Джорджо» у Тобруку, 22 січня 1941 року

Після початку Другої світової війни «Сан-Джорджо» базувався у Тобруці, де надавав вогневу підтримку італійським військам у Лівії. 10 червня 1940 ркоу він був пошкоджений британськими літаками з авіаносця «Ігл». Наступного дня корабель був пошкоджений вогнем 152-мм снарядів з британських крейсерів.

22 січня 1941 року «Сан-Джорджо» був знову пошкоджений британською авіацією і для уникнення затоплення посаджений на мілину. Перед здачею Тобрука корабель був затоплений на мілководді.

У 1952 році корабель був піднятий. Його намагались відбуксирувати в Італію, але під час шторму обірвались буксирувальні канати, і корабель затонув за 100 миль від Тобрука.

Нагороди[ред.ред. код]

За участь у бойових діях крейсер «Сан-Джорджо» був нагороджений медаллю «За військову доблесть».

Джерела[ред.ред. код]

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
  • Энциклопедия крейсеров 1860-1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) ISBN 985-13-4080-4 (рос.)
  • Крейсера Первой Мировой: уникальная энциклопедия / Федор Лисицын. — Москва: Яуза: Издательство «Э», 2015. — 448 с. — (Война на море) ISBN 978-5-699-84344-2(рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: San Giorgio (1910)