Перейти до вмісту

Schlachtgeschwader 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
3-тя штурмова ескадра
Schlachtgeschwader 3 (SG 3)
Емблема Люфтваффе
На службі18 жовтня 1943 — 8 травня 1945
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидЛюфтваффе Люфтваффе
Типштурмова авіація
Рольбезпосередня підтримка військ на полі бою, боротьба з танками
Чисельністьескадра
Гарнізон/ШтабЕлефсін
Війни/битви
Війни та битви (див.):
Командування
Визначні
командувачі
оберст Курт Кульмей
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
S1
Авіація
Бомбард.Ju 87B/D
Fw 190

Медіафайли на Вікісховищі

3-тя штурмова ескадра (нім. Schlachtgeschwader 3 (SG 3) — ескадра штурмової авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Основним завданням ескадри була безпосередня авіаційна підтримка військ на полі бою, боротьба з танками. Ескадра створена шляхом перейменування Sturzkampfgeschwader 3 і діяла переважно на Балканах та північному фланзі Східного фронту, забезпечуючи оборонні бої німецької армії.

Історія

[ред. | ред. код]

18 жовтня 1943 року в контексті реорганізації Люфтваффе 3-тя ескадра пікіруючих бомбардувальників була перейменована на 3-тю ескадру безпосередньої підтримки військ (або 3-тю штурмову ескадру), скорочено SG 3. У той час штаб ескадри знаходився в Елефсіні в окупованій Греції, й був озброєний Junkers Ju 87 D. У грудні 1943 року штаб переїхав до Пскова для відновлення боєздатності та переозброєння.

На момент перейменування I. група SG 3 базувалася в Мегарі в Греції і також була оснащена Junkers Ju 87 D. З 12 по 16 листопада 1943 року брала участь в операціях підтримки битви за Лерос, 17 листопада 1943 року бомбардувала Самос. 25 листопада група почала передислокацію з Греції в Маркерсдорф. Там групу переоснастили на Junkers Ju 87 D5. Потім група переїхала до Вертгайма-на-Майні, де відбулося відновлення боєздатності. У березні 1944 року I./SG 3 виконувала місії в районах Нарва, Крівасоо, Омуті, Псков, Остров, Чертова Гора та Пустошка. 8 квітня 1944 року I./SG 3 здійснила свій 2000-й бойовий літако-виліт з моменту передислокації на Східний фронт. У травні 1944 року 1-ша ескадрилья SG 3 під командуванням оберлейтенанта Тьопфера здійснила свій 1000-й виліт після перебазування в Дерпт.

II. група ескадри на момент переформування в жовтні 1943 року також перебувала в Греції, базуючись у Маріці на острові Родос. До кінця листопада 1943 року пілоти авіаційного підрозділи виконували бойові завдання в Середземному морі під час битв за Кефалонію, Корфу, Егейське море, Кос, Лерос і Самос. У грудні 1943 року переїхала до Пскова для відновлення та переоснащення. З липня 1944 року бойовий шлях ескадрильї пролягав від Риги до Лібави, пізніше до Єзау-Шпроттау, а з січня 1945 року — до Вернойхена і, нарешті, до Фінова.

З березня 1944 року штаб SG 3 з I./SG 3 дислокувався в Дерпті. II./SG 3 знаходилася в Печорах. У червні зі складу SG 3 була сформована бойова група «Кульмей» для розгортання у Фінляндії. У червні-липні частка пілотів групи дислокувалася у Фінляндії. У жовтні 1944 року штаб II. групи знаходився в Лібаві, а III. групи у Фрауенбурзі. Потім послідували місії в Східній Пруссії у складі 4-ї авіаційної дивізії. У 1945 році з'єднання діяло у складі 6-го повітряного флоту на Східному фронті. 5 лютого штаб і I. група перебували в Єзау, II. група — в Шпроттау і III. група — в Курляндії при 1-му повітряному флоті.

З 22 червня 1944 року III. авіаційна група діяла проти радянських військ при відсічі їх наступу в операції «Багратіон». У липні 1944 року його переобладнали на Fw 190F.

У квітні 1945 року штаб і II. група були у 6-му повітряному флоті, I. група — при командуванні «Східна Пруссія» і III. група 1-му в повітряному флоті. Найвідомішим командиром StG 3, а пізніше SG 3, був Курт Кульмей, який дослужився від посади командира ескадрильї, командира групи до командира ескадри, постійно літаючи на Ju 87, і який навчався як пілот реактивного літака в США з 1955 року і з 1956 року служив винищувачем-бомбардувальником в авіації ФРН.

Командування

[ред. | ред. код]

Командири SG 3

[ред. | ред. код]

Командири I./SG 3

[ред. | ред. код]

Командири II./SG 3

[ред. | ред. код]

Командири III./SG 3

[ред. | ред. код]

Командири 10.(Pz)/SG 3

[ред. | ред. код]

Основні райони базування 3-ї штурмової ескадри

[ред. | ред. код]

Основні райони базування штабу SG 3

[ред. | ред. код]

Основні райони базування I./SG 3

[ред. | ред. код]

Основні райони базування II./SG 3

[ред. | ред. код]

Основні райони базування III./SG 3

[ред. | ред. код]

Основні райони базування 10.(Pz)/SG 3

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. Schlachtgeschwader 3.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Schlachtgeschwader 3. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
  • Schlachtgeschwader 3. на ww2.dk.(англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Brütting, Georg (1992) [1976]. Das waren die deutschen Stuka-Asse 1939—1945 (7th ed.). Stuttgart, Germany: Motorbuch. ISBN 978-3-87943-433-6.(нім.)
  • Muller, Richard (1992). The German Air War in Russia. Nautical & Aviation Publishing. Baltimore, Maryland. ISBN 1-877853-13-5
  • Бишоп Крис. Эскадрильи люфтваффе. 1939—1945. — Москва: ЭКСМО, 2007. — С. 19-20, 25-27, 45-50, 52-54.(рос.)
  • Зефиров М. В. Штурмовая авиация люфтваффе. — Москва: АСТ, 2001. — 480 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-17-004116-0.(рос.)