Sciadopitys verticillata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sciadopitys verticillata
Sciadopitys verticillata SZ102.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Sciadopityaceae
Luerss.
Рід: Sciadopitys
Siebold & Zucc.
Вид: S. verticillata
Біноміальна назва
Sciadopitys verticillata
(Thunberg) Siebold et Zuccarini 1842
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sciadopitys verticillata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sciadopitys verticillata
IPNI: 263735-1
IUCN logo.svg МСОП: 34111
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 28979

Sciadopitys verticillata (Койомакі) — вид хвойних рослин монотипової родини, унікальний хвойний ендемік Японії, відомий зі скам'янілостей віком близько 230 мільйонів років.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни поширення: Японія (Хонсю, Кюсю, Сікоку). Локально поширений в змішаних хвойних-покритонасінних лісах, разом з Chamaecyparis obtusa, Chamaecyparis pisifera, Tsuga sieboldii, Abies firma, Pinus parviflora і покритонасінними, такими як Aesculus turbinata, Magnolia obovata, Acanthopanax, Cercidiphyllum japonicum, Acer rufinerve. В густому лісі зазвичай тільки папороті, мохи та печіночники рости під деревами, але в деяких місцинах тіньовитривалі чагарники і невеликі дерев, такі як Ilex sugeroki і Skimmia japonica можуть процвітати. Койомакі ростуть як поодинокі дерева, а також в невеликих «гаях» або більш-менш чистих поселеннях. Це хвойне найбільш поширене в скелястих, прохолодних і вологих ярах і долинах у гірських районах, на висотах від 200 м і 1700 м над рівнем моря.

Морфологія[ред. | ред. код]

Вічнозелене дерево до 20-30 (35) м заввишки і до 1 м діаметра. Кора товста м'яка червоно-коричнева, волокниста. Пагони оранжево-коричневі, голі, диморфні (довгі чи короткі); бруньки яйцевидні, 3-4 мм, тільки на верхівках пагонів. Листки двох типів, лускоподібні листки, коричневі, 1-6 мм, фотосинтезні голчасті листки розвиваються шляхом злиття двох листків, довжиною 6-13 см, шириною 2-3 мм і товщиною 1 мм, вони залишаються три-чотири роки на дереві. Пилкові шишки 6-12 мм. Насіннєві шишки майже сидячі, яйцевидні, зелені але після дозрівання, через 18-20 місяців після запилення, темно-коричневі, довжиною 4.5-10 см, шириною 3.5-6.5 см, коли відкриті; тендітні й розбиваються незабаром після того як висипається насіння. Родючих лусок 15-40 на шишку, тонкі, 2-3 см завдовжки, шириною 2-3,5 см, грубі, матові, вершини округлі. Насіння 5-9 на луску, оранжево-коричневого кольору, довжиною 8-12 мм, мають вузьке крило. Сім'ядолі 2. хромосом N = 10

Використання[ред. | ред. код]

Довговічна деревина цього виду використовується для цілей будівництва та в обмеженій кількості для будівництва човнів і деяких видів меблів. Його найціннішим комерційним використанням є, безсумнівно, садівництво, оскільки це популярне дерево саджають в Японії і (більш обмежено) в Європі і США. Голландці, які були єдиними європейцями, яким дозволено було торгувати з Японією, привезли його на Яву на початку дев'ятнадцятого століття; дерево успішно прибуло до Англії і Нідерландів у 1861 році.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Трапляється в багатьох охоронних територіях.

Посилання[ред. | ред. код]