Scirocco (1934)
| «Шірокко» | ||
|---|---|---|
| Scirocco | ||
 | ||
| Ескадрений міноносець «Шірокко» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Маестрале» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Королівство Італія
| |
| Належність | .svg){kind=small} Королівські ВМС Італії
| |
| На честь | північно-східного вітру грего | |
| Корабельня | «Cantiere navale di Riva Trigoso», Ріва-Трігозо | |
| Закладено | 29 вересня 1931 року | |
| Спущено на воду | 22 квітня 1934 року | |
| Введено в експлуатацію | 21 жовтня 1934 року | |
| Загибель | Затонув під час шторму 23 березня 1942 року | |
| Бойовий досвід | Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Середземномор'я | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 680 тонн (стандартна) 2 235 тонн (повна) | |
| Довжина | 106,7 м | |
| Ширина | 10,25 м | |
| Висота | 4,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Jarrow | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 44 000 к.с. | |
| Швидкість | 38 вузли (71 км/год) | |
| Дальність плавання | 4 000 миль (7 400 км) на швидкості 12 вузлів | |
| Екіпаж | 153—190 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 2 бомбоскидачі 52 глибинних бомби | |
| Зенітне озброєння | 2 × 37-мм зенітних гармати 40/39 Mod. 1915 8 × 20-мм зенітних гармат Breda 20/65 Mod. 1935 | |
«Шірокко» (італ. Scirocco) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Маестрале» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Ескадрений міноносець «Шірокко» був закладений 29 вересня 1931 року на верфі «Cantiere navale di Riva Trigoso» в Ріва-Трігозо. Спущений на воду 22 квітня 1934 року, вступив у стрій 21 жовтня 1934 року.
Історія служби[ред. | ред. код]
Довоєнна служба[ред. | ред. код]
Ескадрений міноносець «Шірокко» після вступу у стрій тимчасово був включений до складу дивізіону скаутів (флагман - «Лука Таріго»). У 1936-1938 роках брав участь в громадянській війні в Іспанії], супроводжуючи конвої в Іспанію, та доставляючи італійських добровольців (загалом 21 похід).
У 1939 році «Шірокко» у складі 1-ї дивізії крейсерів здійснив візит в Іспанію та Португалію, після чого був переданий військово-морському училищу, де й перебував до початку війни.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Після вступу Італії у Другу світову війну «Шірокко» разом з однотипними кораблями був включений до складу 10-ї ескадри есмінців. У 1940 році він діяв у Центральному Середземномор'ї, беручи участь у супроводі конвоїв та бойових кораблів[1]. Наприкінці року есмінець пройшов поточний ремонт.
10-11 квітня 1941 року «Шірокко» прикривав повернення в Неаполь конвою «Марица». 21-24 квітня разом з «Маестрале» супроводжував крейсери «Луїджі Кадорна» та «Джованні деле Банде Нере», які забезпечували перехів з Італії в Лівію конвою «Арктурус». 11-13 травня прикривав конвой «Вікторія» разом з «Маестрале» та «Альпіно». 19-20 серпня входив до складу ескорту конвою «Марко Поло», і 20 серпня врятував 474 людину з транспорту «Есперія», потопленого підводним човном «Юнік»[2].
У грудня 1941 - січні 1942 року «Шірокко» входив до складу ескадри на чолі з лінкором «Кайо Дуіліо» та брав участь у великих конвойних операціях «M. 43» і «T. 18». У лютому брав участь в конвойній операції «K. 7», 7-9 березня - в операції «V. 5».
Загибель[ред. | ред. код]
22 березня під час другої битви у затоці Сидра «Шірокко» (під командуванням капітана 2-го рангу Франческо дель Анно ) та «Дженьєре» вийшли з Таранто на з'єднання з ескадрою Анджело Якіно. О 20:45 «Шірокко» повідомив, що через аварію рухається лише правою машиною, а швидкість не перевищує 14 вузлів. О 20:45 есмінці отримали наказ повертатись назад, о 23 зуміли підняти швидкість до 20 вузлів.
Незабаром після опівночі кораблі втратили контакт один з одним. О 00:07 на «Шірокко» сталась повторна аварія в машині, а через сильний шторм швидкість впала до 7 вузлів. О 5:39 корабель втратив хід, його накрило хвилями, і о 5:45 есмінець затонув за 150 миль на схід від Мальти у точці з координатами 35°50′ пн. ш. 17°35′ сх. д. / 35.833° пн. ш. 17.583° сх. д.[3]
Через три дні, 26 березня, рятувальним літакам вдалось врятувати лише 2 чоловік з 236 членів екіпажу.[3].
За час війни «Шірокко» здійснив 96 бойових місій (13 у складі сил флоту, 4 постановки мін, 1 протичовнове патрулювання, 2 транспортування, 14 супроводів конвоїв, 16 навчальних місій, 46 переходів та інших місій), пройшовши 33 906 миль[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ct classe Venti [Архівовано 2009-03-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Trentoincina. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ а б Informazioni su affondamento Ct Scirocco - Betasom - XI Gruppo Sommergibili Atlantici. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 19 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ескадрений міноносець «Шірокко» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.](італ.)
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- Патянин С. В. Эскадренные миноносцы типов «Маэстрале», «Ориани» и «Сольдати» (рус.) // Морская кампания: журнал. — 2015. — № 2 (51).
